❦
Понеділок, 10 травня 1875
Lundi, 10 mai 1875
О восьмій я вже вийшла із Сабатіні (коротка сукня з небіленого полотна, небілені панчохи, золочені черевички; усе кокетливе й миле, як завжди). Немає ані живої душі, можна було б вийти й у нічній сорочці. О девʼятій до мене приєднуються Сапоженікови, потім мама й Діна, потім Валіцький, і ми йдемо до Жоржевих купалень, модних купалень.
A huit heures je suis déjà sortie avec Sabatini (robe courte en toile écrue, bas écrus, souliers dorés. Le tout coquet et gentil comme toujours). Il n’y a pas une âme vivante, on pourrait sortir en chemise de nuit. A neuf heures les Sapogenikoff me rejoignent, puis maman et Dina, puis Walitsky et nous allons aux bains Georges, les bains à la mode.
О пів на одинадцяту я повертаюся заради Леклерка, з яким облаштовую свою лабораторію в колишній кухні флігеля.
A dix heures et demie je rentre pour Leclerc avec lequel j’installe mon laboratoire dans l’ex-cuisine du pavillon.
До речі, про Леклерка: мені снилося, що, прийшовши дати мені урок, він раптом роздягнувся й спитав мене, чи він білий. Бачити його геть голим мене анітрохи не шокувало, і я цілком природно відповіла: «Ну звісно, ви білий».
A propos de Leclerc, j’ai rêvé qu’étant venu me donner la leçon il se déshabilla tout à coup et me demanda s’il était blanc. Le voir tout nu ne me choque aucunement et je répondis tout naturellement. Mais oui, vous êtes blanc.
Тоді заходить Коліньйон і гнівається, докоряє мені за цей скандал. Але ж цей чоловік, цей старенький дідок Леклерк! І такий сон!
Alors Collignon entre et se fâche, me reproche ce scandale. Mais cet homme, ce petit vieux bonhomme de Leclerc ! un rêve pareil !
Я виходжу аж о шостій і лише на двадцять хвилин. Але по обіді я йду з Коліньйон до Дельбекі купити альбом; мені часто кортить малювати чи копіювати деякі гравюри, а я мала тільки окремі аркуші. З альбомом я задоволена.
Je ne sors qu’à six heures et pour vingt minutes seulement. Mais après dîner je vais avec Collignon chez Delbeechi acheter un album, il me vient souvent des envies de dessiner ou de copier certaines gravures et je n’avais que des feuillets séparés. Avec un album je suis contente.
Я знову багато думаю про Алківіада, але також і про того іншого чоловіка, якого вважаю неминучим. Цей клятий Милорадович1. Але, як я вже казала, я не церемонитимуся.
De nouveau je pense beaucoup à Alcibiade, mais aussi à l’autre homme que je crois inévitable. Ce Miloradovitch maudit ! Mais comme j’ai déjà dit je ne me gênerai pas.
[Чорна пляма, нерозбірливо] жодної нагальної потреби, виходити заміж, і за кого? За росіянина. Якби він хоч мав титул. Щоправда, він зі старовинного дворянського роду й багатий, дуже багатий, але не настільки багатий, щоб його охоче прийняли без титулу.
[Tache noire, illisible] aucun besoin pressant, se marier et avec qui ? Avec un Russe. S’il était titré au moins. Il est vrai qu’il est d’ancienne noblesse et riche, très riche mais pas assez riche pour se faire accepter avec plaisir sans titre.
Я хотіла б своїм шлюбом помститися всім людям, які мене принизили, і постати перед ними в ореолі. Стати хоча б герцогинею.
Je voudrais par mon mariage me venger de tous les gens qui m’ont humilée et leur apparaître avec une auréole. Etre duchesse au moins.
«Пані Милорадович» звучить не надто добре, це не сліпуче, не приголомшливе, не запаморочливе, як мені хотілося б.
Mme Miloradovitch ça ne sonne pas trop bien, ce n’est pas éblouissant, étourdissant, renversant comme je voudrais que ce fût.
Кажуть, у нього гарні звʼязки. Я нічого про це не знаю, але добре все роздивлюся там, у Росії.
On dit qu’il a de belles alliances. Je n’en sais rien, mais je verrai bien là-bas en Russie.
Хай Бог простить мене! Я, здається, говорю про це як про щось певне.
Dieu me pardonne ! Je parle de cela comme d’une chose certaine, je crois.
Я б дуже хотіла вийти заміж задля, задля причин, у яких не зізнаються...
Je voudrais bien me marier pour, pour des raisons inavouables...
Ах, попалися ви, ті, хто думає, що я думаю про... ні, таких думок у мене немає! Мені хочеться вийти заміж із сороміцьких, далебі, причин — щоб мати змогу носити сукні, як заміжні жінки. Бо Бог, мабуть, аби підштовхнути мене виконати Його волю, змушує мене думати тільки про сукні. А я вигадую й уявляю собі такі, що можна збожеволіти. Якщо він попросить моєї руки, я не відмовлю. Я боялася б лишитися ні з чим, та й справді, навіщо відмовлятися від реального й гнатися за маревом? І все ж не такого шлюбу я хочу. Може, Бог хоче, видавши мене заміж, відкрити мені шлях і дати мені засоби досягти свого. Ні, Бог не вводить нас у спокусу, вийти за цього чоловіка — зло для мене.
Ah ! vous êtes attrapés ceux qui pensez que je pense à... non, je n’ai pas de ces idées ! J’ai envie de me marier pour des raisons honteuses, ma foi, pour pouvoir porter des robes comme les femmes mariées. Car Dieu, sans doute pour me pousser à accomplir Sa volonté, me fait penser rien qu’aux robes. Mais j’en invente et imagine de telles que c’est à devenir folle. S’il me demande en mariage je ne refuserai pas. Je craindrais de rester sans rien et en effet pourquoi refuser le positif et courir après des vapeurs ? Et cependant ce n’est pas un tel mariage que je veux. Peut-être Dieu veut, en me mariant, m’ouvrir la route et me donner les moyens d’arriver. Non, Dieu ne nous induit pas dans le mal, épouser cet homme c’est le mal pour moi.
Якщо я відмовлю, то мучитимуся, якщо погоджуся — теж мучитимуся. Ось так становище! Але ж і божевільна!
Si je refuse je me tourmenterai, si j’accepte je me tourmenterai aussi. Voilà une position ! Mais aussi voilà une folle !
Він мене не захоче.
Il ne voudra de moi.
Ах! Ах! Ось воно: тут уже стаєш найдужчою — він видасться мені важкодоступним, і я затнуся. Так хоче Бог. Я все передбачаю й знаю, що «Та як Олімп жадає падіння мого, то рано чи пізно воно станеться! — як каже Прекрасна Єлена»2.
Ah ! Ah ! Voilà, on est le plus fort, il me semblera difficile à avoir et je m’obstinerai. Dieu le veut. Je prévois tout et je sais que « Mais si l’OIympe veut ma chute un jour ou l’autre il faudra bien ! Comme dit la Belle Hélène ».
Coquine de Biou3 — як кажуть ніццянці! Яка ж мішанина побожності й безбожності.
Coquine de Biou comme disent les Niçois ! Quel mélange de piété et d’impiété.
Примітки
У оригіналі тут стоїть позначка виноски «¹», текст якої не зберігся. ↩
Перифраз із оперети Жака Оффенбаха «Прекрасна Єлена» (1864) — про неминучість долі, накресленої Олімпом. ↩
Ніццьке діалектне божіння (дослівно «шельмівський бик»; Biou — помʼякшене Diou, «Бог»), щось на кшталт «Хай йому біс!». Як Sacrediou і San Biou de Biou (запис 23 квітня), лишається в ніццькій формі: Марі сама наголошує, що так кажуть ніццянці. ↩