Середа, 28 квітня

Після Лоселя я йду до Ніни, де ось уже два дні переховується мама. Її чарівний братик убив би її вдома. Я певна, що якби бабуся могла передбачити, які мерзоти він чинить і як страждає мама, вона не доручала б його нам і не просила б його доглядати й тримати при собі.
Мама дотримується цього доручення дослівно й не має ані хвилини спокою.
Присмерк був чарівний, я милувалася ним, доки він тривав, із балкона.
Напівсерйозна, напівблазенська манера, з якою я говорю, дозволяє мені казати все.
Я тільки про диявола й говорю, гарна тема. Коліньйон сказала мені за обідом, що знає Джонстона, бо бачила його в Каннах, і що він одружився, а дружина його — англійка, маленька, пиховита й бридка.
Що мені до такої жінки? Якби вона була вродлива, то інша річ. Це я їй і сказала. Зрештою, вона помиляється, і той Джонстон не одружений. За моїм описом їй здалося, що вона впізнала його в тому чоловікові з Канн.
Але, як я вже сказала, що мені до бридкої й маленької англійки.
Диявол лишається дияволом сам собою. Прозерпіна не завадила Плутонові викрасти Еврідіку.

Примітки

Марі плутає міфи: Плутон викрав Прозерпіну, а не Еврідіку (дружину Орфея). Можливо, це навмисна гра, а можливо, помилка.