Понеділок, 5 квітня

Мені снилося, що листоноша несе мого листа до Ґотель-де-Люксембург, я перехиляюся з балкона й читаю адресу, потім питаю в нього, де принц.
— Принц Уельський у Римі.
— То що ж ви зробите з цим листом?
— Його перешлють до Рима!
— А скільки ще принц там пробуде?
— Чотири дні.
— Гаразд, — сказала я собі, — напишу до Рима.
Гадаю, мій лист не дійде. Принц уже в Парижі. Зачекаю два тижні й напишу ще раз. Я вперта.
Дощить, мені нудно, і я не виходжу; щоб розважитись, маю охоту написати ще одного анонімного листа, але не принцу Уельському.
Сиджу до восьмої години з татом, сподіваюся, що це зарахується мені на небі.