❦
Неділя, 7 лютого 1875
Dimanche, 7 février 1875
Я приготувала проносні цукерки для мого любого носія1 — це зіпсує йому карнавал, бідоласі, але то буде дрібна й гидка помста; проте краще таке, ніж нічого.
J’ai préparé des bonbons purgatifs pour mon cher facchino, cela lui dérangera son Carnaval au pauvre diable, mais ce sera une vengeance petite et vilaine mais il vaut mieux que rien.
О пів на третю або о третій Цима, Ольга, Поль, Діна і я виїжджаємо — всі в рожевих доміно, у рожевому екіпажі, з кіньми, вкритими трояндами, і з рожевим кучером; на колінах — або радше на одному з передніх сидінь — величезна рожева коробка, повна конфеті.
A deux heures et demie ou trois heures Cima, Olga, Paul, Dina et moi partons, tous vêtus de dominos roses et dans une voiture rose, les chevaux couverts de roses et conduits par un cocher rose, et sur nos genoux ou plutôt sur une des places de devant une énorme boîte rose pleine de confettis.
Я сиділа на імпровізованому сидінні між козлами й опущеним верхом — я наказала покласти подушку; так у нас зʼявилося ще два чудові місця.
J’étais assise sur un siège improvisé, entre le siège du cocher et la capote baissée je fis mettre un coussin, ceci nous a donné deux excellentes places de plus.
Щойно ми вʼїхали у вулицю Сен-Франсуа-де-Поль, битва почалась, але я була байдужа — не бачила нікого цікавого, хіба Проджерс і відданих на трибуні префектури, Дюранів і ще кількох.
Dès l’entrée de la rue Saint-François-de-Paule, la bataille commença, mais j’étais tiède, je ne voyais personne d’intéressant, excepté le Prodgers et des fidèles sur la tribune de la préfecture, les Durand et encore quelques personnes.
В одному з вікон на бульварі стояв Фюрстенберґ: я кидала конфеті в усіх без розбору і влучила в нього, ще не пізнавши, але нікчема не відповів — я перестала, принижена й розлючена.
A une fenêtre du Cours était Furstenberg, comme je battais tout le monde sans distinction je lui lançai des confettis avant de le reconnaître, mais le misérable ne répondit pas, je cessai, humiliée, furieuse.
Саме цього мені й бракувало, щоб зненавидіти його остаточно, — а я вже наполовину ненавиділа за схожість із Поляком.
J’avais besoin de ça pour le détester tout à fait, le détestant à moitié pour sa ressemblance avec le Polonais.
Карнавал цього року був не такий гарний, як торік: є лише одна кавалькада, менше возів, менше костюмів.
Le Carnaval était moins beau cette année que l’année avant, il n’y a qu’une cavalcade, il y a moins de chars, moins de costumes.
З торішніми росіянами ми й цього разу шалено бʼємось... Розважилася я так собі.
Avec les Russes de l’autre année nous nous battons encore furieusement cette fois... Je me suis médiocrement amusée.
Я сподівалась убити Італійця — і не побачила його. Але, як подумати, — тим краще! тисячу разів краще!
J’espérai assassiner l’Italien et je ne l’ai pas vu. Mais j’y pense; tant mieux ! mille fois tant mieux !
Якщо побачу його завтра або в жирний вівторок — розчавлю своєю зневагою. Ось кого я ненавиджу за нього самого, а не за обличчя, — як Мержевського і двох Ланельфарів, яких бачу тут уже кілька днів і які дуже на нього схожі, і ту польку.
Si je le vois demain ou le mardi gras, je l’écraserai de mon mépris, voilà un homme que je hais pour lui et non pour sa figure comme Merjeewsky et les deux Lanelfard, que je vois ici depuis quelques jours et qui lui ressemblent tout à fait, et la femme polonaise.
О пів на десяту я йду з Діною і Полем зустрічати Олександра, що приїжджає з Росії з сімʼєю. Хоч би який він був — він мій дядько, і я йду з пристойності. Але поїзд приходить — і їх немає.
A neuf heures et demie je vais avec Dina et Paul à la rencontre d’Alexandre qui arrive de Russie avec sa famille. Quel qu’il soit il est mon oncle et je vais par politesse. Mais le train vient et ne les amène pas.
Ми проводимо годину в Сапоженікових — вони ще не зовсім влаштувались, і ми допомагаємо; але замість наводити лад — розважаємось, як діти, як несамовиті. Чого ми тільки не витворяємо! Навіть сама пані Сапоженікова бігала й сміялась разом із нами.
Nous passons une heure chez les Sapogenikoff, ils ne sont pas tout à fait installés encore et nous les aidons, mais au lieu de faire de l’ordre on s’amuse comme des enfants, comme des fous. Nous faisons mille bêtises, Mme Sapogenikoff elle-même courait et riait comme nous.
Мама дуже хвора; якби не жахлива тривога, яку викликає в мене стан її здоровʼя, — я плакала б і віддавалась власним прикростям.
Maman est très malade, moi, sans les inquiétudes terribles que me cause l’état de sa santé, je pleurerais et m’adonnerais à mes propres chagrins.
О першій приїжджає Олександр. Пʼять років не бачила його дружини й дітей; його — лише три роки.
A une heure Alexandre arrive. Il y a cinq ans que je n’ai vu sa femme et ses enfants, lui il y a trois ans seulement.
Пʼять років! Пʼять хвилин: пʼять років тому мені було одинадцять, тепер — шістнадцять. Уф! Важко — шістнадцять! О, ці шістнадцять мене непокоять.
Cinq ans ! cinq minutes, il y a cinq ans j’avais onze ans, maintenant, j’en ai seize. Ouf ! c’est dur, seize ans ! Oh ! ces seize ans m’inquiètent.
Старшому, Стьопі, сім років, Жюлі — шість. У Надіньки усмішка фальшивіша, ніж будь-коли, і попри всю мою добру волю я не можу відчути до неї симпатії — але це прийде. Я від природи доброзичлива, і якщо я стану іншою — то це люди мене змінять. Дядько все такий самий, і я ніколи не знаю напевно, що про нього думати: він добрий? він хитрий? Ось у чім питання2.
Stiopa, l’ainé a sept ans, Julie a six ans. Nadinka, a le sourire plus faux que jamais et malgré toute ma bonne volonté je ne puis la trouver sympathique mais ça viendra. Je suis bienveillante de nature et si je deviendrais autre, ce seront les hommes qui m’auront changée. Mon oncle est toujours le même, et je ne sais jamais au juste que penser de lui, est-il bonhomme ? est-il rusé ? That is the question.
Мама хвора — дивно: я плачу через поганий обід або з ще меншого приводу, а перед цією хворобою я холодна. Але я страждаю більше, ніж ці гидкі плаксії, що мене дратують.
Maman est malade, c’est étrange, je pleure pour un mauvais dîner ou pour moins encore et, devant cette maladie, je suis froide. Oh ! mais je souffre plus que ces sales pleureurs qui m’agacent.
Лише о пів на четверту я лягаю.
A trois heures et demie seulement je me couche.
Примітки
В оригіналі італійською: «facchino» («носій») — зневажливе прізвисько. ↩
В оригіналі англійською: «That is the question» (цитата з «Гамлета» Шекспіра). ↩