Середа, 27 січня 1875

Третій день перегонів.
Ну от! Сталося! Це те, що поети називають коханням з першого погляду... я закохана! В кого? Ага! От так! Та в сера Фредеріка Джонстона. Невідомо, хто це! Той самий чоловік, якого я помітила. Він лише дворянин із баронетством, але цього досить, коли ти вродливий. Шляхетний рівно стільки, скільки треба.
навскоси
То не був сер Фредерік Джонстон, а пан Олівʼє.
Подумки я вигукую це в мить повернення, коли здаля бачу Джонстона з другом — таким схожим на Гамільтона: не обличчям, але тому, що я часто бачила герцога ввечері, коли над Ніццею спускається туман, — він швидко проходив по набережній із Мерком або з кимось іншим.
Цей пан схожий радше на Карло, ніж на Гамільтона — якщо взагалі схожий на когось. З часів Гамільтона я не бачила справді бездоганного чоловіка, але цей приходить і переносить мене, так би мовити, в «гамільтонівську епоху».
Все в ньому бездоганне — від капелюха до чобіт. Вперше я побачила його напередодні відʼїзду до Парижа — він ішов пішки: я висунулась із напівзакритого екіпажа і подивилася з цікавістю — він був чудовий.
Ми їхали на перегони втрьох: тітка, Діна і я (біла сукня Worth, сірий капелюх — добре, але трохи бліда).
Цього разу ми знайшли місце лише в пʼятому ряду — останньому. Погода гарна, сонце. Морґан весь час на козлах; Ґалула, а потім Верман підходять до екіпажа, останній залишається досить довго, але я мало з ним говорю — лютую, що я не на трибуні. Поки Верман гримасує, Одіффре ходить навколо нас зі схрещеними, як у Наполеона, руками, потім змінює всі пози, говорить голосно і, бідолашний, позує з усіх сил.
Він дуже милий, але й дуже простацький. Неподалік — Левен, Дюран, сліпучі своїм убранням; а попереду нас, за пʼять-шість екіпажів, — Джонстон у своєму фіакрі з другом, схожим на Дорію-блондина.
Тричі сльози підступали мені до очей — сльози злості від того, що прикута до екіпажа. Щоправда, красивий англієць залишався в своєму, а потім два-три рази проходив пішки повз нас, але я відверталась.
Його імʼя сказав мені Морґан: тітка в нього запитала.
— Ви його знаєте? — запитала я його.
— Знаю його настільки, щоб побажати доброго ранку, а він відповідає «Як ся маєте» — і це все, — відповів Морґан.
— Ви казали мені, що хотіли б їздити верхи на цих перегонах; якщо ви знаєте цього джентльмена, чому б вам не сісти на одного з його коней?
— У нього є коні, але в Англії, а не тут.
— Ах!
— Так, і до того ж у нього були б жокеї.
Тоді в нього справді є коні — такий вишуканий джентльмен не міг би без них обійтися, і це нова якість, привабливість.
Кілька тижнів я починала сумніватися, чи справді люблю англійську мову й англійців, і були хвилини, коли мені здавалося, що ні; але з появою сера Фредеріка Джонстона мої нерозумні сумніви зникли, і я знову обожнюю англійців та Англію. Після кінських перегонів оголосили ще один вид перегонів: один чоловік запропонував мені три кола навколо поля з усіма перешкодами, навіть водяною, за вісімнадцять хвилин. Це було б чудово, якби вдалося, а я була така дурна, що не лишилась, а поїхала геть — тварюка я. Усі ці епітети я віддаю собі, бо красивий Джонстон лишився, а я не бачила його сьогодні. Але коли я входила на вулицю де Бомет, то побачила, як він іде у вечірньому тумані.
Повернення було гарне, і, оскільки я не приховую враження, яке справив на мене англієць — хіба що не кажу, що закохана в нього, — я шукала очима і кілька разів казала тітці (Діна зійшла й пішла набережною) — куди він подівся; тітка стала сміятися й говорити, що баронети мене підкорили, яка я дурна, що варто одному бути лордом, а іншому — баронетом, як я вже й божеволію, і ах... — Ах, ну тут уже я дуже вагаюся, чи писати те, що тітка казала кілька разів — пропустімо: що я втріскалася. Для цього потрібна була мужність, слово честі; на це я відповіла, що дуже приємно знати, що вирізнила джентльмена, а не хама.
Коли ми прийшли до мами, тітка, звісно ж, сказала, що баронети мене підкорили, — тоді мама мовила: — Але, може, це не баронет, а чортзна-хто.
— Ні, — каже тітка, — ні, бо по всьому, по його пиці видно, що це — барин.
Ці слова страшенно мене втішили.
Стара добра де Музе провела в нас годину.
Увечері — «Севільський цирульник» із Белоною, ложа № 4 в другому ярусі (біла шовкова сукня, дуже добра зачіска — не моя, але гарна). Тітка, Діна і я. Белона краще співає Розіну, ніж Арміну, але вона дуже слабка і бракує їй верхніх нот.
Пані де Ґальв навпроти, Проджерс, а потім — усе товариство; Одіффер прибирає розпачливих поз — то відкидається назад, то нахиляється вперед, то закриває обличчя руками. Після третього акту театр спустів — ми пішли.
Раніше Одіффре вистачало, щоб я спокійно провела вечір в Італійському театрі; цього вечора я нудьгувала, хоч були й Арнім, і Фюрстенберґ, — але не було того, хто зараз єдиний і все для мене.
Завтра я їду до Монте-Карло, щоб його побачити. Ах, чому я не чоловік! Сер Фредерік Джонстон — мій шостий. Ось вони всі в хронологічному порядку:
Борель 1872–73 Герцог Гамільтон 1872–73–74–75
літо 1874 дʼОдіффре осінь 1874 — дуже небагато. Принц де Вітґенштайн — трохи і завжди. І нарешті, сер Фредерік Джонстон — нещодавно і сильно.
На перегонах він був свіжоголений, і на щоках у нього була пудра.

Примітки

В оригіналі французькою: «coup de foudre» («удар блискавки»). ↩
Баронет — спадковий титул нижче барона в британській ієрархії. ↩
В оригіналі англійською: «You know him ?» ↩
В оригіналі англійською: «I know him, to say good morning and he answers How do you do, and that is all». ↩
В оригіналі англійською: «You told me you should like to ride at these races, if you know this gentleman, why donʼt you ride one of his horses ?» ↩
В оригіналі англійською: «He has horses but in England, not here.» ↩
В оригіналі англійською: «Ah !» ↩
В оригіналі англійською: «Yes, and besides he would have jockeys.» ↩
В оригіналі англійською: «Then he has horses indeed such a fine gentleman could not be without them, and this is a new quality, attraction.» ↩
В оригіналі англійською (цілий абзац; англійська Марі з помилками, зокрема «Time a few weeks», «not so stay», «there epithets»). ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩