❦
Вівторок, 12 січня 1875
Після невеличкої доречної сцени вирушаю до Парижа.Як би я хотіла обходитись без цих сцен, але коли я їх не влаштовую — не отримую нічого.
Que je voudrais me passer de ces scènes, mais c'est que quand je n'en fais pas je n'obtiens rien.
Справді, ці люди виховають у мені жахливий характер. Але що поробиш.
Vraiment ces gens-là me feront un horrible caractère. Mais que faire.
Завтра наш Новий рік.1 Мені стає сумно, коли думаю, як у нас нехтують святами; свята, як Різдво або Новий рік, мали б проводитись у родинному колі — це підтримувало б добрі стосунки, повагу й загалом усе. Треба звертати найбільшу увагу на дрібниці — вони й складають життя; нехтуючи ними, стаєш гірше від тварини.
Demain c'est notre jour de l'an.
Щоб покінчити зі старим роком, я заснула без чверті дванадцять і прокинулась о чверть першого в новому 1875 році — але це в Росії, а мій Новий рік розпочався вже дванадцять днів тому.
Pour en finir avec la vieille année je m'endormis à douze heures moins le quart...
Вагон жахливо втомлює мене, і якби я не читала — не знаю, що б я робила.
Le wagon me fatigue horriblement et, si je ne lisais pas, je ne sais ce que je ferais.
Примітки
Православний Новий рік за юліанським календарем припадає на 13 січня (н. ст.). ↩