❦
Четвер, 24 грудня 1874
Jeudi, 24 décembre 1874
Диякон пише з Парижа, що бачив наші меблі, ось його власні слова:
Le diacre écrit de Paris qu’il a vu nos meubles, voilà ses propres paroles:
Переписаний лист · Lettre du diacre, Paris (extrait), décembre 1874Я побував у Дюваля і захоплювався його виставкою, влаштованою виключно з ваших меблів. У житті я не бачив нічого подібного, особливо вітальня й спальня. Весь Париж ними захоплюється, і перед виставкою постійно натовп; багато хто запитував1: для кого? — і Дюваль відповідав2: це для австрійської принцеси. Вони безперервно замальовують ліжко, і сам Дюваль каже, що навіть не думав, що воно може бути таким блискучим і справити такий ефект у виконанні. Так, гарні меблі!3
J’ai été chez Duval et j’ai admiré son exposition faite exclusivement de vos meubles. De ma vie je n’ai rien vu de semblable, surtout le salon et la chambre. Tout Paris les admire et il y a foule devant cette exposition, beaucoup demandaient pour qui ? et Duval répondait: C’est pour une princesse autrichienne. Ils font constamment des dessins du lit et Duval dit même qu’il ne pensait pas qu’il pouvait être si brillant et produire un tel effet dans l’exécution. Oui, un beau mobilier !
Мама прочитала це вголос перед усією родиною й Любімовим — цей бідолаха, одержимий горем, відколи померла його дружина, трохи збожеволів.
Maman a lu cela devant la famille et Lubimoff, ce pauvre possédé depuis la mort de sa femme est un peu craqué.
Підійшовши до неї, я сказала напівголосом: для діаманта не буває досить гарного футляра, — і розсміялась.
M’approchant d’elle je dis à demi-voix, il n’y a pas d’écrin assez beau pour un diamant, et je me mis à rire.
Мороз трохи відпустив, і до четвертої я гуляла в білій сукні, без пальта.
Il fait un peu moins froid et jusqu’à quatre heures je me suis promenée en robe blanche, sans pardessus.
Фюрстенберг, чоловік у капелюсі, приїхав; його тітка або сестра — не знаю — побачила мене саме тоді, коли я заходила до рукавичниці, зупинилась, спинила й свого брата або чоловіка — теж не знаю, котрого, — подала йому знак, і обоє дивились на мене лихими безсоромними очима.
Furstenberg, l’homme au chapeau, est arrivé, sa tante ou sa sœur je ne sais, m’a vu au moment d’entrer chez la gantière, s’arrêta et arrêtant son frère ou son mari, je ne sais lequel, lui fit signe et tous deux me regardèrent de leurs méchants yeux effrontés.
Учора я провела годину у старої де Музе; молода показала мені свої туалетні розкоші4, і я із захватом їх розхвалила — думаю, це їй сподобалось.
Hier j’ai passé une heure chez la vieille de Mouzay, la jeune m’a montré ses splendeurs toilettaires [sic] dont je louai avec extase ce qui je crois lui fit plaisir.
Почуваюся невдоволеною — жодного кавалера, це просто жахливо!
Je me sens mécontente, pas un cavalier c’est désolant !
Тепер мені досадно, що я назвала Одіффре гарним, а він до мене байдужий. А в мене такий характер, що я хотіла б, щоб усі були мої — не тільки ті, кого я помічаю.
Maintenant je suis fâchée d’avoir dit que d’Audiffret est joli, et ne se soucie pas de moi. Et j’ai un tel caractère que je voudrais les voir tous à moi, non seulement ceux que je remarque.
За обідом я мовчала й складала собі казку: знову бачила герцога, говорила йому про своє кохання в пекельних і райських виразах і закінчувала голосом, що завмирав: Тепер я можу померти — я знову побачила вас.
A dîner je me taisais et me forgeais un conte, je revoyais le duc, je lui disais mon amour en des termes d’enfer et de paradis et finissais d’une voix mourante: Je puis mourir maintenant, je vous ai revu.
Але якби хтось знав, як я його люблю!!! Ні, я вже не люблю — я обожнюю, хоч жінка, що дбає про своє добре імʼя, коли каже, що любить, певна, що її люблять; незважаючи на ці гарні вірші, гарні й правдиві, я все ж кажу, що люблю. Але кому? Собі, нікому більше в цілому світі, отже, я не відступаю від цього принципу, а навпаки — дотримуюся його.
Mais si on savait combien je l’aime !!! Non, je ne l’aime plus, je l’adore, malgré qu’une femme aimant sa renommée, quand elle dit qu’elle aime, est sûre d’être aimée, malgré ces beaux vers, beaux et vrais, je dis que je l’aime. Mais à qui ? à moi-même, à personne d’autre au monde, donc je ne sors pas de ce principe, au contraire je le maintiens.
Та чи сказала б я, що люблю, навіть якби була сто разів певна, що мене обожнюють?
Est-il bien sûr que je dirais que j’aime même en étant cent fois sûre d’être adorée ?
Ґалула прийшов на набережну сказати щось про нотаріуса Дефоржа й оформлені папери. Коли я запитала, про що йдеться, він мовив:
Galula vint à la Promenade dire je ne sais quoi à propos du notaire Desforges et de papiers en règle. Quand je demandai ce que c’était il dit:
— О панно, хіба ж вам знати такі речі, навіщо вам турбуватися про нотаріусів і папери — вам цього зовсім не треба знати. Він говорив це найлюбʼязнішим тоном і усміхався.
- O Mademoiselle, pouvez-vous savoir ces choses-là, qu’avez-vous à vous inquiéter de notaires et papiers, vous ne devez rien en savoir. Il disait cela de l’air le plus aimable et souriait.
Увечері я дізналась, що це була дарча, за якою я стаю власницею вілли, розташованої в Ніцці, на набережній Англійців, 55, двох будинків і трьох тисяч метрів землі, стайні та каретного сараю з газом і водопроводом від компанії, — і всі папери були підписані й оформлені. Що ж! Ось я й власниця — хіба це не кумедно!
Le soir j’appris que c’était la donation par laquelle je deviens propriétaire de la villa, sise à Nice, à la promenade des Anglais, 55, les deux maisons et trois mille mètres de terrain, écurie, et remise, ayant le gaz et l’eau de la compagnie, qui était signée et en règle. Bon ! me voilà propriétaire, est-ce amusant !
Не кажучи вже про те, що тітка заповідає мені все своє майно вартістю понад півтора мільйона франків, своє срібло й коштовності, а мама — маєток поблизу Чернякивки, що може коштувати трохи більше ста тисяч франків, а також своє срібло й діаманти.
Sans compter que ma tante me lègue tous ses biens pour plus d’un million et demi de francs, son argenterie et ses bijoux, maman un bien près de Tcherniakovka qui peut valoir un peu plus de cent mille francs, et aussi son argenterie et ses diamants.
Хіба я не багата? Багата як панна — так; як заміжня жінка — ні.
N’est-ce pas que je suis riche ? Riche comme demoiselle, oui; comme femme mariée, non.
Ах, але я забуваю про процес — цей гарненький маленький процес, що, не кажучи вже про наклеп, може позбавити мене статків.
Ah ! mais j’oublie le procès, ce joli petit procès qui sans parler de la diffamation peut m’enlever la fortune.
Милосердя, Боже всемогутній! На мені багато гріхів — прости їх.
Miséricorde, Dieu tout-puissant ! J’ai beaucoup de péchés, pardonnez-les.
Зроби так, щоб цей процес закінчився на нашу користь, і я Тобі обіцяю... Я мало не пообіцяла не переслідувати й не карати наших ворогів — чи ж можу я? Це буде, мабуть, справою адвоката; він переслідуватиме, щоб більше заробити. Але якби могла — я б зробила те, що хотіла вчинити. Я нічого не знаю, ні в чому не впевнена і боюсь, що коли ми виграємо, а я не дам їх переслідувати, то накличу на себе докори всіх і кожного. Прости мене, Боже мій!
Faites que ce procès finisse en notre faveur et je Vous promets... j’allai promettre de ne pas poursuivre et punir nos ennemis, le puis-je ? Ce sera sans doute l’affaire de l’avocat, il poursuivra pour gagner davantage. Mais si je pourrais je ferais ce que je voulais commettre. Je ne sais rien, je ne suis sûre de rien et je crains que si j’empêchais la poursuite en cas de gain, je ne m’attirerais les reproches de tout le monde. Pardonnez-moi Mon Dieu !
Обіцяю Тобі, прошу Тебе: я зроблю все можливе, щоб цьому перешкодити. Буду говорити, буду просити! Але тільки підтримай мене, Боже мій, і якщо в хвилину щастя я ганебно забуду обіцянку, дану в хвилину нещастя або сумніву, — підтримай мене й нагадай мені цю обіцянку. Не для вигляду й не для форми, а справді, з глибини серця й душі я зроблю все, щоб не переслідували людей, які завдають нам стільки зла! Тільки нагадай мені цю обіцянку — а там уже від мене залежатиме — стати клятвопорушницею й святотатницею чи виконати свій обовʼязок.
Je vous promets, je vous prie de faire tout ce qu’il me sera possible de faire pour l’empêcher. Je parlerai, je prierai ! Mais seulement, soutenez-moi Mon Dieu et, si dans un moment de bonheur j’aurai l’infamie d’oublier la promesse faite dans un moment de malheur ou de doute, soutenez-moi et faites-moi souvenir de cette promesse. Non pour les apparences et pour la forme, mais véritablement du fond de mon cœur et de mon âme je ferai tout pour que l’on ne poursuive pas les gens qui nous font tant de mal ! Seulement faites-moi souvenir de cette promesse quitte à moi de devenir parjure et sacrilège ou de faire mon devoir.
Великий Боже, в імʼя Пресвятої Діви Марії, нашого Спасителя, Твого Сина, зволь почути мене й захистити!
Grand Dieu au nom de la Sainte Vierge Marie, notre Sauveur, Votre fils, daignez m’entendre et me protéger !
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Слово, придумане Марі: «toilettaires» [sic] (від «toilette»), у значенні «туалетні, повʼязані з туалетом». ↩