Субота, 21 листопада 1874

З Б'язіні ми ходили до каменяра й до слюсаря. Тітка сказала йому не виходити за двадцять тисяч франків — він просив сто тисяч, і то не дорого за те, що він збирається зробити.
Дають «Розбійників» — я вбираюся в біле й срібне і ми йдемо, але — о розчарування! Через хворобу якогось там чорта дають «Синю Бороду», тому мене одразу везуть [Викреслено: назад]. Я роздягаюся й беруся писати.
Жахливий та невинний граф проводить вечір у нас. Бідолаха! Я шкодувала (бачите, яке добре серце) що не подарувала йому щастя побачити мене. Довелося б знову вдягатися, тому я обмежилася жалем — а це вже щось для такого свиняки. Бідна душа. Мені здається, ця істота не може мати душу, а радше не повинна її мати, бо вона є в мене, — і коли говорити про цю черепашку, ні, про цього молюска, я хотіла б мати окрему мову, щоб не оскверняти ті, якими розмовляю.
Вчора

Примітки

«Les brigands» — комічна опера Жака Оффенбаха (1869).
«je ne sais quel diable» — буквально «якийсь там чорт»; тобто через хворобу якогось невідомого виконавця.
«Barbe Bleue» («Синя Борода») — комічна опера Оффенбаха (1866).