❦
Субота, 7 листопада 1874
Samedi, 7 novembre 1874
Учора ввечері домовились, що поїдемо верхи — Паріс, Поль і молодий Любімов, цей мізерний на вигляд малий, одягнений як лакей.
Il était convenu hier au soir que nous irions à cheval, Pâris, Paul et le jeune Lubimoff, ce petit de piteuse apparence et vêtu comme un laquais.
Він снідав у нас, о першій я пішла з тіткою, Парісом і Полем шукати коней — знайшли в Мутона.
Il déjeuna chez nous, à une heure j’allai avec ma tante, Pâris et Paul chercher des chevaux, nous en trouvâmes chez Mouton.
Анж дорогою попросила відвезти її до нас — тож вона бачила, як вирушала кавалькада, але я їхала в екіпажі, хоч і у верховому вбранні: сіра амазонка і циліндр — гарно. Третього ріжка на сідлі не вистачало — у Мутона прикрутили один, що крутився і заважав упродовж усієї Прогулянки.
Ange sur la route nous pria de la conduire chez nous, elle assista donc au départ de la cavalcade, mais j’étais en voiture bien qu’en habits de cheval, amazone grise et tube, bien. Il manquait la troisième corne à la selle, chez Mouton on m’en mit une qui tournait et me gênait pendant toute la Promenade.
Думаю, мій сірий костюм дещо здивував тутешніх людей — можливо, це перша амазонка в Ніцці і вже точно перша з того часу, як я тут. Мій маленький кінь — слухняний і гарний, і якби не ріжок — все було б добре. Любімов погано їздить, і бідолаха був кумедний, коли казав, що кінь його несе.
Je crois que mon habit gris a tant soit peu étonné les gens d’ici, c’est peut-être le premier à Nice et pour sûr le premier depuis que je suis ici. Mon petit cheval était docile et gentil et si ce n’était la corne tout serait bien. Lubimoff monte mal et il était ridicule le pauvre quand il disait que son cheval l’emporte.
— Але чому ви вириваєтеся вперед? — гукав Юрков.
— Mais pourquoi allez-vous en avant ? lui criait Yourkoff.
— Це не я, це мій кінь, — відповідав полохливий, збентежений тим начальницьким тоном, якого прибирав Паріс.
— Ce n’est pas moi, c’est mon cheval, répondait le timide effarouché du ton magistral que prenait Pâris.
Після смерті дружини він захопився спіритизмом і вивчає медицину, давши обітницю стати акушером, щоб допомагати всім бідним жінкам. Кілька разів він викликав духа дружини, і що найдивніше — сам сфотографував її під час одного з таких зʼявлень: вона була в довгому білому вбранні, як привид.
Il s’occupe de spiritisme après la mort de sa femme et étudie la médecine ayant fait vœu de se faire accoucheur pour assister toutes les femmes pauvres. Plusieurs fois il a fait paraître sa femme au moyen des esprits, et ce qui est étrange au plus haut point, il a fait sa photographie lui-même pendant une de ses apparitions, elle était en un long vêtement blanc comme les fantômes.
На Прогулянці було трохи людей, зокрема Еді — тут лише кілька днів; він, здавалося, дуже зрадів, побачивши маму, і привітав її з безліччю усмішок. Він познайомився через «Ґаліньяні» (у «Swiss Times»), здається.
Il y eut un peu de monde à la Promenade notamment Edy qui est ici depuis quelques jours seulement, il parut très content de voir maman et la salua avec force sourires. Il a fait connaissance par les Galignanis (au Swiss Times) je crois.
Любімов обідає в нас. Після обіду Юрков співає.
Lubimoff dîne ici. Après dîner Yourkoff chante.
Молодий вдівець, здалось мені, захоплений не особливо захопливим співаком. Коли всі пішли, навіть Ніна і Паріс — вони їдуть до Монте-Карло готуватись переїжджати до Ніцци, — я співала з мамою; мій голос, якому довго заважали нежить і біль у горлі, був майже непоганий, — нехай Бог береже і захищає його, цей скарб, цей небесний дар, нехай Бог захищає його, бо це моє найбільше благо, моє щастя і майже все моє життя.
Le jeune veuf m’a semblé admirer le chanteur peu admirable. Quand tous furent partis, même Nina et Pâris, ils vont à Monte-Carlo pour s’apprêter à déménager à Nice, j’ai chanté avec maman, ma voix depuis longtemps retenue par un rhume et un mal de gorge était presque pas mal, que Dieu la garde et la protège, ce trésor, ce don du ciel, que Dieu la protège car c’est mon plus grand bien, mon bonheur et presque toute ma vie.
На цьому лягаю спати. Завтра неділя — піду до церкви, але не молитися, на жаль!
Sur ceci je me couche, demain c’est dimanche j’irai à l’église, mais pas pour prier hélas !
Молюся лише вдома ввечері, — нехай Бог простить мені розсіяність у Його домі, це гріх. Але тут я молюся — не з обовʼязку і не з лицемірства, а з глибини душі і всього серця.
Je ne prie que chez moi le soir, que Dieu me pardonne d’être distraite dans sa maison, c’est un péché. Mais je prie ici, pas par devoir ou hypocrisie, mais du fond de l’âme et de tout mon cœur.