❦
Пʼятниця, 6 листопада 1874
Vendredi, 6 novembre 1874
Ми дісталися аж до Вальрози — Ніна хотіла побачити Дервʼє, їхнього колишнього управителя, який так багато їм завдячував. Як змінилися ролі! Тепер вона сама хоче бути йому зобовʼязаною.
Nous allâmes jusqu’à la Valrose, Nina voulait voir Derwies, leur ancien intendant et obligé. Que les rôles sont changés ! C’est elle qui veut être son obligé à présent.
Але могутнього вельможі немає в Ніцці. Звідти ми пішли до садівника Бессона, який, сподіваюсь, розібʼє нам сад.
Mais le puissant seigneur n’est pas à Nice. De là nous allâmes chez le jardinier Besson, qui j’espère nous fera le jardin.
Потім заговорили про «сеньйора де ла Тур»:
Ensuite on a parlé du seigneur de la Tour:
— Та що, невже він залицяється до неї? — запитала Ніна.
— Mais quoi, est-ce qu’il lui fait la cour, demanda Nina.
— Та ні, він навіть не знайомий.
— Mais non il n’est pas même connu.
— Негідник, мужик, жалюгідний маленький, — майже водночас промовила тітка.
— C’est un vilain, un paysan, un misérable petit, dit presque en même temps ma tante.
— Не кажіть так — він може стати хтозна-ким, нареченим, вашим зятем.
— Ne parlez pas ainsi il pourra devenir qui sait, fiancé, votre gendre.
— О, ні! Ото вигадали! — сказали ми втрьох:
— Oh ! non, quelle idée, nous dîmes toutes trois:
— А якщо він їй сподобається?
— Et s’il lui plaira.
— Ні, — сказала мама, — вона говорить, що їй сподобається той, хто їй підійде; щодо цього я спокійна.
— Non, dit maman, elle dit que celui lui plaira, qui lui conviendra, pour cela je suis tranquille.
І вона має повну рацію.
Et elle a bien raison.
— Так, — сказала я своєю чергою, — це правда: мені сподобається лише той, за кого я зможу вийти заміж; а цей пан...
— Oui, dis-je à mon tour, c’est vrai, celui seulement me plaira que je pourrai épouser, or ce monsieur...
Ніна дивиться на мене зі здивуванням і повагою — вона вражена, що дівчина мого віку так міркує, вражена тим більше, що її дочка зовсім інша, ніж дуже відрізняється від мене.
Nina me regarde avec étonnement et respect, elle est surprise de voir une fille de mon âge raisonner de la sorte, surprise d’autant plus que sa fille est bien autre chose que bien différente de moi.
Ми були в Ламбера, у крамниці дивовиж і гарних речей. Вийшли і чекали кількома метрами нижче — устриці що мам. пішла. Але раптом зі шаленою швидкістю мчить найстрашніше з дітей, яке доля будь-коли виносила у своєму лоні. Сам керує — циліндр на голові, — ось він, — кажу я, — почервонію, мабуть, але, на щастя, лише трохи.
Nous étions chez Lambert, un magasin de curiosités et de belles choses. Nous en étions sorties et attendions quelques mètres plus bas, les huîtres que mam. était allée Mais tout d’un coup accourt avec furie le plus terrible des enfants que le sort eût porté jusqu’alors dans ses flancs. Conduisant lui-même tube sur tête, - le voilà justement dis-je, je vais rougir je crois, je ne le fis que peu par bonheur.
Тим часом Одіффре зупинився на краю колонади, поговорив із якимось чоловіком і розвернув коня — той здибився і виконав кілька трагічних рухів, — потім направив його до нашого екіпажу, — як уже зробив одного разу торік; тоді йому відірвало крило екіпажу, і він лишився пішки; цього разу жест мами запобігає катастрофі. Ці «випадковості» навряд чи випадкові — я лише питаю себе, яка мета цих зіткнень:
Pendant ce temps Audiffret s’arrêta au bout de la colonnade, parla à un homme et fit tourner son cheval qui se cabra et exécuta plusieurs mouvements tragiques, puis il le dirigea sur notre voiture, ce qu’il a fait un jour l’année dernière, mais alors une aile de son véhicule fut arrachée et il fut mis à pied, cette fois un geste de maman prévient la catastrophe, ces accidents ne sont guère des accidents, je me demande seulement quel est le but de ces collisions:
— Він вже це робив.1
— Il l’a déjà fait.
— Так, торік — він це робить навмисне, негідник!2
— Oui, l’année passée, c’est qu’il le fait exprès, le misérable !
— Що поробиш, він давно шукає нагоди познайомитися з нами, і бідолаха гасає на всі боки,3 — сказала мама, певно, щоб переконати Ніну, що це заради мене. О ці мами!
— Que voulez-vous, il cherche depuis longtemps à faire notre connaissance et le pauvre court de tous les côtés, dit maman, pour faire sans doute croire à Nina que c’est pour moi. Oh ! les mamans !
Мала повернутися додому через Леклерка, але на Прогулянці ми знову побачили Гектора — тобто Еміля — пішки.
Je devais rentrer pour Leclerc, à la Promenade nous vîmes encore Hector, c’est-à-dire Emile à pied.
— Ось він,4 — сказала Ніна тоном посвяченої!
— Le voilà, dit Nina d’un ton d’initié !
— Так5, — і я усміхнулась, дивлячись на неї, потім скоса поглянула на Гектора; він теж дивився, але опустив очі — я відвернулась, і він знову подивився, і так далі. Але коли наші повернулись, вони розповіли, — точніше, Діна розповіла, — що його знову бачили, і що були взаємні «подивляння»6 — він навіть підійшов до гарної тютюнової крамниці тому що коли наші наш екіпаж стояв перед нею.
— Oui - et je souris en la regardant, puis j’ai regardé à la dérobée Hector, lui aussi regardait mais baissa les yeux, je me suis détournée et il regarda de nouveau ainsi de suite. Mais quand les nôtres rentrèrent, ils racontèrent ou plutôt Dina raconta qu’on l’avait encore vu, et qu’il y eut des regardations [sic] réciproques, il vint même chez la jolie tabatière parce que quand les nôtres notre voiture stationnait devant elle.
Я роблю з цього комедію і вдаю, що боюсь мами, — так я можу вільніше казати всілякі дурниці.
Je fais de cela une comédie et fais mine de craindre maman, cela me permet de dire plus librement toutes sortes de bêtises.
На обід у нас — пан Любімов із сином, старий сенатор із Петербурга і друг Анічкова до того, як той став послом у Персії. Син овдовів у березні — дружина, кажуть, була чарівна і залишила йому дочку.
Nous avons du monde à dîner, M. Lubimoff et fils, un vieux sénateur de Pétersbourg et ami d’Anitchkoff avant que ce dernier fut ambassadeur en Perse. Le fils est veuf depuis le mois de mars, d’une femme charmante, dit-on, qui lui laissa une fille.
Він — із родини сірих7: сірий, але поки не має на мене жодних намірів — не буде відразливий, як той, сірий.
Il est de la famille des gris, gris, mais tant qu’il n’a aucun dessein sur moi ne me sera pas rebutant comme l’autre, gris.
Говарди приїжджають сьогодні ввечері — ми з Діною пішли на вокзал під опікою ментора Валіцького, і Паріс теж прийшов. Потяг давно прибув, і ми пішли до них висловити палку радість, якої я насправді відчуваю дуже мало. Застали їх у нічних сорочках — я була ніжна, вони теж, але щось між нами є: сама не знаю чому, а вийшла незадоволена собою.
Les Howard arrivent ce soir, nous allâmes à la gare, moi et Dina sous le patronage du mentor Walitsky et Pâris vint aussi. Le train était arrivé depuis longtemps et nous allâmes chez eux pour exprimer une joie empressée que je ressens fort médiocrement. Nous les trouvâmes en chemise, je fus tendre, elles aussi, mais il y a quelque chose entre nous, car je ne sais pourquoi je sortis mécontente de moi-même.
Річ у тім, що вони були нещирі — це відчувається відразу миттєво — за тим більшим чи меншим задоволенням, яке маєш відразу після таких зустрічей. Але треба їх підтримувати — ми ще не досить утвердилися в ніццькому товаристві, на жаль!
C’est qu’elles n’étaient pas sincères, cela se sent tout de suite à l’instant par le plus ou moins de contentement qu’on éprouve tout de suite après de semblables entrevues. Mais il faut les entretenir, nous ne sommes pas bien lancés à Nice, hélas !
Ці дорогі дівчата сказали мені з дещо переможним виглядом, що їм купили пелерини з чорного бурштину:
Ces chères filles me dirent avec un certain air vainqueur qu’on leur a acheté des pèlerines de jais:
— Де ж, моя дорога?
— Où donc ma chère ?
— У «Піґмаліоні», — відповіли мені з тим самим виглядом.
— Au Pygmalion - me fut-il répondu toujours du même air.
Коли я повернулась, мама сказала, що я справила гарне враження на молодого вдівця і що він пожирав мене очима. Я бачила, що він дивився, але «пожирати» — не знаю. Це Ніна, мабуть, помітила. Як це — «пожирати»? Треба придивитись, але не впевнена, що зможу розпізнати.
Quand je revins, ma mère m’a dit que j’ai produit une belle impression sur le jeune veuf et qu’il me dévorait des yeux. J’ai vu qu’il me regardait, mais quant à me dévorer je n’en sais rien. C’est Nina qui, à ce qu’il paraît, a remarqué cela. Comment dévore-t-on ? Il faut que je fasse attention, mais je crois que je pourrai pas reconnaître.
Сьогодні вранці о другій годині пан Пелікан, незважаючи на хворобу, притьмом прийшов нас навідати разом із дочкою — дуже елегантною особою, і, здається, позбавленою заздрощів і потаємностей Говардів. Вона сама — не сіра, чого б їй заздрити? Батько паралізований і ледве ходить, але все ж таки буває в нас — дуже запобігливий і любʼязний.
Ce matin à deux heures, M. Pelikan malgré sa maladie vint en toute hâte nous rendre visite avec sa fille, très élégante personne et je crois exempte des envies et des cachotteries des Howard. Elle-même n’est pas poussiéreuse, qu’a t-elle à envier ? Son père est paralysé et marche à peine, malgré cela il vient ici et est très empressé et aimable.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Вигадане Марі слово: regardations [sic]. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩