❦
Середа, 4 листопада 1874
Mercredi, 4 novembre 1874
Їду до Монте-Карло, тобто мене просять поїхати, — мама просить, щоб компанія була в повному складі.
Je vais à Monte-Carlo, c’est-à-dire que l’on me prie d’y aller, maman me prie pour que la partie soit complète.
Зачесана за модою, з маленькою косою ззаду, але цій майже загальній зачісці я надала своєрідності, властивої лише мені, і пишаюся нею — пишаюся передусім тим, що зачісуюся лише власним волоссям, без підкладок, гофрування та інших хитрощів. Я в білому, як завжди, і в чорному жакеті, який Worth надіслав мені якийсь час тому.
Coiffée à la mode, avec la petite tresse derrière mais j’ai donné à cette coiffure de tout le monde presque, un cachet qui n’appartient qu’à moi et j’en suis fière, fière surtout de ne me coiffer qu’avec mes propres cheveux, sans coussins, ni crêpé, ni autres tricheries. Je suis en blanc comme toujours, et en jaquette noire que Worth m’a envoyée il y a quelque temps de cela.
Нас десятеро: мама, тітка, Діна, я, Валіцький, Ніна, Паріс, Анж, Біховець і Данілова. Остання була зайвою — визнаючи її доброту, я не можу забути, що вона компрометує нас у товаристві; і не кажучи вже про її минуле, в теперішньому вона поводиться не так, як мала б, — підтримуючи знайомства з кокотками і надто часто зʼявляючись із такими жінками, щоб це можна було забути.
Nous sommes: maman, ma tante, Dina, moi, Walitsky, Nina, Pâris, Ange, Bihovetz et la Daniloff, dix par conséquent. Cette dernière était de trop, tout en reconnaissant sa bonté je ne puis oublier qu’elle compromet en société et que sans parler de son passé, dans son présent elle ne se conduit pas comme elle devrait se conduire, entretenant ses connaissances cocodes-ques et paraissant avec ces femmes trop souvent pour que l’on oublie.
Але бідолаха не може відірватися від свого колишнього кола, і кокотка минулого не цілком залишила кокоток сьогодення. Через це вона не повинна зʼявлятися підходити до нас при людях, але як має бути, так не є.
Mais la pauvre ne peut se détacher de son monde d’auparavant, et cocotte du passé ne quitte pas entièrement les cocottes du présent. Ceci fait qu’elle ne doit pas paraître nous approcher devant le monde, mais ce qui doit être n’est pas.
Анж оселилась у неї (що я вважаю непристойним) і сьогодні разом із нею. Анж — не тому, що вона схожа на янгола, а тому, що її прізвище Анжель і що «Анж», як на мене, коротше та ще й пишеться без «пані».1 Бо в Анж голос і характер радше гусара, ніж янгола. Відтоді як Біховець ходить за нею — я не так її люблю: завжди під руку, розповідає про його хворобу, прилюдно доглядає за ним; одне слово, на мою думку, дивні ці взаємні турботи й ніжності.
Ange s’est logée chez elle (ce que je trouve inconvenant) et elle est avec elle aujourd’hui. Ange, pas parce qu’elle en a l’air, mais parce que son nom est Angel et que je trouve Ange plus court et pouvant s’écrire sans madame. Car Ange a la voix et le caractère plutôt d’un hussard que d’un ange. Depuis que Bihovetz la suit je ne l’aime pas autant, toujours à son bras, parlant de sa maladie, le soignant publiquement, en un mot selon moi ils sont étranges ces soins et tendresses réciproques.
З нагоди свята принца Карла III Монакського — фейєрверк; я сиділа біля мами, тоді підійшла пані Яковлєва, і я пішла з нею дивитися фейєрверк крізь одне з вікон зали — я не дуже на нього зважала: початок був жалюгідний, зате ілюмінація справді гарна.
Il y a feu d’artifice à l’occasion de la fête du prince Charles III de Monaco, j’étais assise auprès de maman, Mme Yakovleff vint alors et j’allai avec elle regarder le feu d’artifice par une des fenêtres de la salle, je n’y fis pas grande attention le commencement était piteux, l’illumination cependant était jolie.
Повернулась до столів, коло яких і провела решту вечора. Мама грала разом із мною — ми програли; у мене залишилося два луї, Валіцький зіграв за мене у тридцять і сорок, я казала йому, куди ставити, — і я виграла триста франків. Тепер зможу зробити гарний подарунок Діні та дати кожному з наших слуг по пʼять франків.
Je revins près des tables autour desquelles j’ai passé le reste de la soirée. Maman joua avec moi, nous perdîmes, il me restait deux louis, Walitsky joua pour moi au trente et quarante, je lui disais où il fallait jouer et j’ai gagné trois cents francs. Maintenant je pourrai faire un joli cadeau à Dina et donner à chacun de nos domestiques par cinq francs.
Приїхавши, ми нашвидку пообідали в готелі «Париж».
Nous avons dîné à la hâte à l’hôtel de Paris en arrivant.
Тут префектура і все таке інше, а також усе, що тільки є в Ніцці. Одіффре я не бачила — але він зʼявився пізніше і часто грав недалеко від нас. Мама називає його мужиком2, але все ж таки мусила віддати належне його свіжому кольору обличчя. Справді, у цього юнака чудова барва — жодної поетичної блідості: він румʼяний і свіжий.
La préfecture et ses etc. sont ici, ainsi que tout ce qu’il y a à Nice. Je ne voyais pas Audiffret, mais il parut plus tard et joua souvent non loin de nous. Maman le nomme paysan mais elle a cependant dû rendre justice à son teint si frais. Vraiment ce jouvenceau a un teint magnifique, pas de ces pâleurs poétiques, mais il est rouge et frais.
Я спиралась на крісло пана Романова (далекий знайомий, з яким ми познайомилися торік) і розмовляла з його дружиною — дуже гарною брюнеткою, але вульгарною; тут я побачила Одіффре зовсім поруч і нахилилась ще більше, відчуваючи, що червонію. Він не бачив, бо хотів вдати, що не бачить, і дивився вперед.
Je parlais, appuyée sur la chaise de M. Romanoff (une relation éloignée et que nous connûmes l’année dernière) à sa femme, très jolie brune mais commune; quand je vis Audiffret tout près, je me suis penchée davantage me sentant rougir. Il n’a pas vu, parce qu’il voulait avoir l’air de ne pas voir et regardait en avant.
Мабуть, сьогодні ввечері (четвер) я пишу дуже погано — зовсім не в настрої, і насилу примушую себе писати, рука нетвердо тримає перо. (Вчора, в середу, лягла о третій годині ночі і втомилась.)
Je dois très mal écrire ce soir (jeudi) je ne suis pas du tout disposée, et c’est avec peine que je me force à écrire et ma main n’est pas sûre. (Je me suis couchée hier mercredi à trois heures et suis fatiguée).
Незадовго до відʼїзду я трохи пожвавішала. У цьому Монте-Карло мені нема чого шукати — там нема нікого цікавого, бо Одіффре може хіба що слугувати темою для розмов і жартів, коли мене дражнять; але для мене самої він — майже бездоганне ніщо. Та все ж мені було б досить приємно знати, що для нього я — не ніщо, бо він не безбарвний, не відразливий і не негарний.
Peu de temps avant le départ je m’animai un peu, je n’ai aucun but dans ce Monte-Carlo, il n’y a personne d’intéressant, car vraiment Audiffret peut aller pour en parler et rire quand on me taquine, mais pour moi-même il est d’une insignifiance quasi parfaite. Je serais assez contente malgré cela de savoir que je ne suis pas insignifiante pour lui, car il n’est ni poussiéreux ni rebutant, ni laid.
Мама сказала мені навіть у вагоні:
Maman me disait même en wagon:
— Я бачила, що він стріляв у вас очима, а ви, до речі, відповідали йому тим самим3.
— J’ai vu qu’il vous envoyait des œillades que vous lui rendiez du reste.
— Господи, я цього не помітила, і взагалі маю за принцип ніколи не говорити таких речей аж поки я не впевн, доки не переконаюся.
Mon Dieu je n’ai pas remarqué cela, et j’ai d’ailleurs pour principe de ne jamais dire ces choses là que quand j avant d’être assurée.
Доволі довго чекали на потяг о десятій і всі гуртувались біля решітки між вокзалом і вбиральнями. Мама розмовляла зі знайомими трохи віддалік, і мені навіть було приємно від цього, бо маленький мужик4 ходив туди й сюди перед нами, завжди дивлячись уперед; в одному з попередніх зошитів я пояснила ці способи дивитися, — здається, навіть з приводу того самого персонажа, — і вона напевно б розсердилась на мене за це. Проте я не бачу різниці між Мержевським і ним. О, є! Вона бачила, що я ненавиджу того, і вважає, що цього я не ненавиджу. Звісно, якби мені запропонували вибрати кавалера — графа або маленького мужика, як його називає мама, — я б вибрала маленького мужика5. — Одіффре.
Nous attendîmes assez longtemps le train de dix heures et étions tous groupés près du treillage qui se trouve entre la gare et les cabinets. Maman causait plus loin avec des connaissances, et j’en étais pour ainsi dire contente car le petit paysan se promenait se promenait de long en large devant nous toujours regardant en avant, dans un de mes livres précédents j’ai expliqué ces façons de regarder, je crois même à propos du même personnage, et à coup sûr elle serait fâchée contre moi pour cela. Je ne vois pourtant pas de différence entre Merjeewsky et celui-ci. Oh ! si, elle voyait que je détestais l’autre et elle croit que je ne déteste pas celui-ci. Sans doute que si l’on me disait de choisir pour adorateur le comte ou le petit paysan comme maman le nomme, je choisirais le petit paysan. - Audiffret.
Повернення, і особливо приїзд, були дуже веселими — ми зголодніли і не знайшли майже нічого їсти, як це завжди буває, коли голодний. Перерили всі шафи. Поль і Паріс взялися куховарити і смажили гриби, знайдені бозна-де, — їли їх із мʼяким хлібом. Мені дісталася качка. Мій виграш не приносить жодної радості, але мені було б прикро програти, бо тоді мій план зруйнувався б.
Le retour était et surtout l’arrivée très gaie, nous avions faim et nous n’avons trouvé que peu de choses à manger comme il arrive toujours quand on a faim. On a fouillé dans toutes les armoires. Paul et Pâris se firent cuisiniers et ont grillé des champignons trouvés je ne sais où, qu’on a mangé avec du pain doux. Pour ma part j’avais du canard. Mon gain ne me fait aucun plaisir, mais j’aurais été fâchée de perdre car mon plan serait détruit.
Примітки
Гра слів: фр. ange — «янгол»; справжнє прізвище пані — Angel (Анжель). ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩