Понеділок, 26 жовтня 1874

Зʼявляється кілька нових людей, і хоча не дощить, початок сезону починається.
Я вийшла з Полем пішки (сіра сукня, учорашня зачіска — гарна; черевики з нової посилки від Феррі; маленькі ніжки — їх помітили). Праворуч на лаві, спиною до мене, я побачила руду шотландку Мензіс, з якою познайомилася в Остенде через Флоренс Фостер. Я пройшла повз неї — але хіба можна мене не помітити? За мить почула, як хтось побіг за мною — це була вона. Коли мене отак перехопили, я була дуже любʼязна; ми дійшли до міського саду, потім повернулися до нас і оглянули сад.
Ніна (мадам Сапоженікова) і Паріс (Юрков) — так його прозвали діти Ніни, що назвали його Парісом, а одного пана і мадам Лалофф у Женеві — Менелаєм і Єленою, розкриваючи нібито вітрогонний характер. Ніна сама все розповідає.
Ніна і Паріс, казала я, вже годину тут і залишаться ночувати — можна сказати, разом, але... Анж пʼє чай і грає з Діною в чотири руки.
Дідусь забуркотів, коли я тихо зробила йому цілком необхідне зауваження — адже він казав, що грають погано, а коли Паріс заспівав, заявив, що без голосу спів нічого не вартий тощо, — і гучно послав мене до дідька. Не знаю, чи був цей чоловік будь-коли розумний, тепер він отупів: розповідає із зайвими деталями до безглуздя, гадаючи, що оповідає, як Тургенєв, і не може сказати нічого, крім неймовірних непристойностей, від яких я червонію при слугах.
Я чую це від народження, ніколи не жила інакше, — і що далі, то більше обурююся цими непристойними ганебними речами, що їх кажуть щомиті, без огляду на те, що я тут, при слугах і людях, які до нас приходять. Ця повна відсутність розуміння — я вже не кажу про делікатність — дивує мене дедалі більше. Але найбільше мене дивує те, що я досі дивуюся. Ларошфуко сказав майже те саме.
ВкладкаListe de Marie: les jours où elle a vu le duc de Hamilton
Грудень 13 середа 14 16 20 25 Січень 5 неділя 19 20 24 Лютий 8 субота 9 12 усього 12 разів.

Примітки

Паріс — герой грецької міфології, троянський царевич, що викрав Єлену у чоловіка; символ звабника і порушника подружньої вірності. ↩
Менелай і Єлена — обманутий чоловік і невірна дружина з грецьких міфів. Прізвиська відображають сімейні жарти про любовні трикутники в колі Сапоженікових. ↩
Іван Тургенєв (1818–1883) — великий російський романіст. Дідусь, схоже, марно намагається наслідувати його оповідальний стиль. ↩
Франсуа де Ларошфуко (1613–1680) — французький мораліст, автор «Максим». Яку саме думку має на увазі Марі, не встановлено. ↩