Понеділок, 19 жовтня 1874

Мадам Сапоженікова і Юрков проводять у нас день, ідуть із мамою до театру тощо і разом із мадам Анжель, яка обідала в нас, залишаються ночувати.
Мадам Анжель — російська пані тридцяти пʼяти років, з розкішним волоссям, красива. Щоб створити мадам Анжель, треба було б злити докупи мадемуазель Коліньйон і Дуглас, драматичну актрису минулого року; у ній є дещо від однієї й дещо від другої. Загалом вона гарна, елегантна і дотепна, та ще й прихильна до мене; дідусь був розчарований, коли після всіх хвальб на адресу Поля вона сказала, що надає мені перевагу, — що «може привʼязатися до мене з пошаною».
Вона музикантка і художниця.
Пан Юрков під час обіду дискутував із нею про різні прояви кохання, владу жінки над чоловіком, силу розуму й краси тощо. Я уважно слухала з двох причин: по-перше, їхня дискусія могла бути повчальною, а по-друге — якщо вона не повчальна дурна й пуста, зі слів дурнів навчаєшся, чого не треба казати. Вийшло швидше перше, ніж друге, і це завдяки мадам Анжель. Коли вони вирушили до театру, я пішла до Жоржа — пʼяного після того, як він дав ляпаса Продже в Монте-Карло. Тільки я вмію поводитися з цим пʼяницею, і зі мною він спокійний і пристойний. Мама, тітка, мадам Сапоженікова і Юрков застали нас за добре накритим столом — ми сиділи одне навпроти одного й співали, — що їх дуже розвеселило.
Замість того щоб дратувати його, я наливаю йому й говорю з ним, як того вимагає його стан. Якщо відмовити йому в питві, він стає лютим і анітрохи не тверезіє, бо тоді йде до шинку і починає бешкетувати. Опівночі мені вдається укласти його спати. Терпіти його неможливо — яка зневага з його боку! Влаштовувати тут свої пиятики замість того, щоб робити це там, де належить, — у своєї коханки.
Все це мене дратує й засмучує; я так люблю все пристойне й добре, а ця людина перетворює наш дім на шинок.
Нас, жінок, разом із Сапоженіковою пʼятеро, і ми всі вдяглися в білі пеньюари; Юрков заявив, що простий білий одяг — найкраще для жінки. Адже він був там, і Валіцький також; ми цілком по-сімейному, та й узагалі Юркова можна вважати жінкою, зважаючи на його звʼязки й дружбу з подружжям Сапоженікових.
Чоловіки відходять, і я теж, а жінки в сорочках базікають далі аж до третьої ночі.
Мені приснилося, що наш дім згорів, що означає — несподівана спадщина, успіх тощо.

Примітки

В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Тлумачення снів за популярними сонниками епохи: пожежа в домі — знак несподіваної спадщини або успіху. ↩