❦
Вівторок, 13 жовтня 1874
Mardi, 13 octobre 1874
Я найняла двох учителів, і ми замовили огорожу. Дяка Богу.
J’ai nommé deux professeurs et on a commandé la grille. Dieu merci.
На жаль, я побачила, що моя присутність не зрушила роботи з місця так, як я думала. Правда, муляри і маляри захопили мій павільйон і виселили мене з нього, огорожа замовлена, Біасіні через два дні принесе план і кошторис нових віталень — але що все це! Я хотіла б, щоб сад уже був повний гарних широколистяних рослин на оксамитово-зелених газонах, щоб усе нарешті було готово — в один день, або принаймні щоб я бачила цілу армію робітників, що трудяться над усім цим, і щоб могла спостерігати за ходом цих робіт.
J’ai vu hélas ! que ma présence n’a pas fait marcher les travaux comme je le pensais, il est vrai que les maçons et les peintres ont envahi mon pavillon et m’en ont délogée, que la grille est commandée, que Biasini dans deux jours aura apporté le plan et le prix des nouveaux salons; mais qu’est-ce que tout cela ! Je voudrais que le jardin fût déjà plein de belles plantes à larges feuilles, sur des gazons verts de velours, que tout fût prêt enfin, en un jour ou au moins que je voie un peuple d’ouvriers travailler à tout cela, et que je puisse voir les progrès de ces travaux.
Мою кімнату оздоблюють блакитним атласом. Боюся, що це забагато краси — всі наші спальні такі прості порівняно з моєю. Мадам Говард захоче мене зʼїсти і не омине нагоди лихословити про мене — тоном доброти, лагідності й співчуття.
Ma chambre se fait en satin bleu. J’ai peur que ce ne soit trop beau, toutes nos chambres à coucher sont si simples à côté de la mienne. Mme Howard voudra me manger et ne manquera pas de mal parler de moi et avec un ton de bonté, de douceur et de condoléance.
Справді! Вже у тринадцять років тут мною цікавилися — і у тринадцять я мала ворогів!
Vrai ! à treize ans déjà on s’occupait de moi ici et j’avais des ennemis à treize ans !
Щойно я приїхала до Ніцци, мене помітили і говорили про мене1 — по-різному. Паттон, цей добряк, ця жіночка Паттон, цей колотник, цей рознощик пліток, цей балакун — цікавився мною.
Dès mon arrivée à Nice je fus remarquée et spoken of, de plusieurs façons différentes. Patton, ce bon, cette espèce de femme Patton, ce tracasseur, ce colporteur de nouvelles, ce bavard, s’est occupé de moi.
Бідний Паттон — відсутністю характеру він шкодить собі, але шкодить і іншим.
Pauvre Patton, par son manque de caractère il se fait du tort, mais il en fait aussi aux autres.
Якби Паттон не був консулом, коли ми ніхто б нічого не знав про судовий процес — стільки людей мають у родині майнові суперечки.
Si Patton n’était pas consul, quand nous personne ne saurait rien du procès, il y a tant de gens qui ont des procès d’argent en famille.
Але цей добрий пан де Паттон, тон-тон, тон-тайн-тон-тон.
Mais ce bon M. de Patton, ton ton, ton taine ton ton.
Рознощик новин,
Colporteur de nouvelles
Бридких і гарних,
Laides ou belles,
Він співає їх на всі лади —
Il les chante sur tous les tons
Цей добрий пан де Паттон,
Ce bon M. de Patton
Тон-тон-тон-тайн-тон-тон.
Ton ton ton taine ton ton.
Він зробив із цього цілком приватного судового процесу публічну справу, афішуючи її всіляко. Але я на нього не гніваюся — бідна ганчірка, а не людина.
Il fit de ce procès tout particulier une affaire publique en l’affichant de toutes les manières. Mais je ne lui en veux pas, pauvre chiffon d’homme.
Зрештою, мені лестить, що я вже з тринадцяти років — особа помітна. Оскільки я починаю інакше, ніж інші — я маю стати чимось особливим; мені так цього хочеться.
Enfin je suis flattée d’être un personnage depuis treize ans. Puisque je commence autrement que les autres je devrais devenir quelque chose de particulier, j’en ai tant envie.
Ніщо мені так не огидне, як гнити в банальності. У мені є задатки — я хотіла б навести тут щось білі вірші, які Анна написала про мене; ці вірші дуже перебільшені й дуже лестять. Не слід думати, що я їх приймаю такими, як є, — я маю достатньо розуму, щоб розуміти правду, але я доброї думки про себе — а хто ж ні?
Rien ne me répugne comme de pourrir dans la banalité. Il y a de l’étoffe dans moi, je voudrais citer ici quelque chose des vers blancs qu’Anna a écrit sur moi, ces vers sont très exagérés et très flatteurs. Il ne faut pas croire que je les accepte, comme ils sont, j’ai assez d’esprit pour comprendre la vérité, mais je suis de bonne opinion de moi-même, et qui ne l’est pas ?
Хто не поважає себе — не може поважати інших.
Celui qui ne s’estime pas, ne peut estimer les autres.
Ми були на концерті — ще нікого, крім маленького Одіффре, що, як завжди, прогулювався перед екіпажами і дивився або показувався.
Nous étions à la musique, personne encore, excepté le petit Audifffret qui se promenait comme toujours devant les voitures et regardait ou se faisait voir.
Не можна відмовити йому в тому, що він гарний хлопець — і першою я надаю йому цей титул. Він дуже свіжий, проте спина жалюгідна — вже сутулий, хоча й маскує це досить вдало мішкуватими жакетами.
On ne peut lui refuser d’être joli garçon et la première je lui accorde ce titre. Il est très frais, cependant son dos est misérable, il est déjà voûté, bien qu’il le masque passablement par des jaquettes sacs.
Але, мабуть, щоб наслідувати Гамільтона: цього ранку він насмілився вдягнутися в сіре з жовтими чоботями — і все це з ходою, що імітує герцога; він носить широкий одяг, щоб здаватися більшим, або ж погладшав. Він перетинав вулицю де Франс, коли ми щойно вийшли, — і я не знаю чому, але почервоніла, хоч і вважаю його гарним хлопцем, він мені не подобається.
Mais c’est plutôt pour imiter Hamilton, ce matin il eut la hardiesse de s’habiller en gris et des bottes jaunes et ça avec une démarche imitant le duc, il se fait des habits larges pour paraître plus gros ou bien il a engraissé. Il traversait la rue de France et nous venions de sortir, et je ne sais pourquoi j’ai rougi car je le trouve joli garçon mais il ne me plaît pas.
Це нещасне наслідування змусило мене усміхнутися — і щойно повернувшись, я без вагань написала на аркуші, який кинула в білу скриньку, ось що:
Cette malheureuse imitaton me fit sourire et aussitôt rentrée j’écrivis sans hésitation sur une feuille que j’ai jetée dans la boîte blanche ceci:
ДʼОдіффре Еміль
D’Audiffret Emile
Кидає сотні й тисячі
Jette des cents et des milles
Прекрасній Джої,
A la belle Gioia
Яку відіслав герцог.
Que le duc renvoya
Заступаючи Гамільтона,
Succédant à Hamilton
Він купив жовті чоботи,
Il s’est acheté des bottes jaunes
Широкий сірий жакет
Une large jaquette grise
І навіть вишневу краватку.
Et même une cravate cerise.
Із великою відвагою Імітує герцогський виїзд — Той, хто йшов до своєї ланочки,
Avec beaucoup de courage Imite du duc l’équipage Qui allant chez sa bichette
Вішав сто тисяч дзвіночків. Але щоб зрівнятися З цим чудовим взірцем —
Y pendait cent mille clochettes Mais pour être identique A ce modèle magnifique
Емілю бракує дечого:
A Emile il manque quelque chose
Міцної дози коньяку.
De cognac une forte dose
ДʼОдіффре Еміль
D’Audiffret Emile
Кидає сотні й тисячі
Jette des cents et des mille
Прекрасній Джої,
A la belle Gioia
Яку відіслав герцог.
Que le duc renvoya.
Після цього мені спала на думку фатальна ідея показати цю нісенітницю Діні, яка думає, що знає один із моїх секретів.
Après cela j’eus la fatale idée de montrer cette bêtise à Dina qui croit avoir un de mes secrets.
Бо автор найжалюгідніших віршів не може тримати їх при собі й хоче читати всім, кого зустрічає.
C’est que l’auteur des vers les plus misérables ne peut les garder pour lui et veut les lire à tous ceux qu’il rencontre.
Примітки
В оригіналі англійською: «spoken of». ↩