❦
Субота, 10 жовтня 1874
Samedi, 10 octobre 1874
Я роблю довгу прогулянку з Діною — за місто! За авеню де ля Ґар; задоволена своїм обличчям і тому в чудовому настрої.
Дідусь мене дратує — вічно говорить про Монако й набирає тон, який я не вважаю відповідним, щодо паломництв, які туди здійснюють мама й тітка.
Grand-papa m'énerve en parlant toujours de Monaco, et en prenant un ton que je ne trouve pas convenable, concernant les pèlerinages qu'y font maman et ma tante.
Я іду до себе і обідаю вдома; Артур — метрдотель — приходить розповісти безліч речей щодо служби; він здогадався, що треба звертатися до мене. Це старий дивак, що безперестанку теревенить і розповідає, що його батько і він самі завжди служили в королівських домах, і як він був кучером у якогось принца де Конде,1 і які конюшні у Шантійї тощо.
Je me retire et finis à dîner chez moi, Arthur le maître d'hôtel, vient me dire une quantité de choses par rapport au service, il a deviné qu'il faut s'adresser à moi. C'est un vieux drôle qui bavarde continuellement et raconte que son père et lui ont toujours été dans des maisons royales, et comment il était cocher de je ne sais quel prince de Condé, et comment sont les écuries de Chantilly etc.
[Закреслено: В якийсь...] При найменшому приводі він говорить — і я даю йому говорити. Та й узагалі він добрий слуга.
[Rayé: En un] A chaque légère occasion il parle et je le laisse parler. D'ailleurs c'est un bon domestique.
Примітки
Принци де Конде — одна з найстаровинніших гілок французького королівського дому; їхній замок у Шантійї відомий розкішними кінськими конюшнями. ↩