❦
Середа, 30 вересня 1874
Mercredi, 30 septembre 1874
Буба був у нас о десятій, як я наказала, і ми пропустили одинадцятигодинний потяг. Я була дуже рада — бо так ми встигли побачити чорного коня, знайденого лише вчора, і він справді гарний, досить гарний, щоб я захотіла його мати. Була також у Віро — він пришле два капелюхи. Замовила гарну чашку собі на вулиці де ла Пе, і о шостій ми вже були зачинені в тій коробці, яку називають купе, і їдемо до Ліонського вокзалу.
Bouba était à dix heures chez nous comme je l’avais ordonné, et nous avons manqué le train d’onze heures. J’étais très contente parce que ainsi nous pûmes voir le cheval noir découvert hier seulement, et qui est réellement beau, assez beau pour que j’aie le désir de l’avoir. J’étais aussi chez Virot qui m’enverra deux chapeaux. J’ai commandé une belle tasse pour moi à la rue de Paix, et à six heures nous étions enfermées dans cette boîte que l’on nomme coupé et roulons vers la gare de Lyon.
Коли я входжу до зали очікування, я відчула чую голос:
Comme j’entrai dans la salle d’attente, je me sentis j’entends une voix me dire:
— Ей! Добридень, як ся маєте?1
- Eh ! Buon giorno, come state ?
Це Ернесто Ломбарді — трясе мені руку і змушує дві картонки, що я тримала, битися одна об одну, як барабан. Потім кричить службовцю біля дверей:
C’est Ernesto Lombardi, qui me secoue la main et fait battre deux cartons que je tenais l’un contre l’autre comme un tambour. Puis il crie à l’employé qui se tient près de la porte:
— Та пропустіть же пані де Романов,2 швидше, допоможіть цим бідним жінкам, візьміть ці картонки!
- Mais laissez donc entrer Mme de Romanoff, vite, aidez ces pauvres femmes, prenez ces cartons !
За мить увесь наш багаж розміщено, і ми пройшли — з собакою і всім іншим.
Dans un instant tout notre bagage est placé et nous sommes passées avec le chien et tout.
Після кількох дрібних клопотів ми відʼїжджаємо в купе, навпроти Ернестового, і крізь вікна ми бачимо, як він їсть і робить нам знаки головою і рукою. Ця людина добре їсть — а проте вдома до столу майже нічого не подає і ріже такими дрібними шматочками, що це смішно. Він надяг білі рукавички й сів спати; ми опустили штори, притлумили світло і зробили те саме — крім білих рукавичок.
Après quelques petites tribulations nous partîmes dans un coupé, vis-à-vis de celui d’Ernesto et à travers les fenêtres nous le vîmes manger et nous faire des signes de tête et de main. Cet homme mange bien et pourtant, chez lui, il ne donne presque rien à dîner, et coupe par si petits morceaux que c’est ridicule. Il mit des gants blancs et s’assit pour dormir, nous avons fermé nos stores, baissé la lumière et avons fait comme lui, excepté les gants blancs.
Я спала досить погано — попри нескінченну турботу, увагу і ласку тітки, яка, щоб дати мені більше місця витягнутися на всю довжину, лягла на підлогу і всю ніч мучилася від дверей купе, які набридливі провідники відчиняли на кожній пʼятихвилинній зупинці.
J’ai dormi assez mal malgré les soins et les prévenances et les bontés infinis de ma tante qui pour me donner plus de facilité de m’étendre de toute ma longueur, s’est couchée par terre et était tourmentée toute la nuit par les portières que les conducteurs importuns ouvraient à chaque station de cinq minutes.
Примітки
В оригіналі італійською: «Buon giorno, come state?» (звертання на «ви»). ↩
Ломбарді вигадує гучне імʼя — «пані де Романов» — щоб вибити особливе ставлення від залізничних службовців. Дотепний трюк друга. ↩