❦
Середа, 23 вересня 1874
Mercredi, 23 septembre 1874
Дощить. Ми їдемо до Лаферʼєр, але знову марно — ця відьма не зробить нічого цього тижня, вона мене дратує і, схоже, просто не хоче на мене шити. У неї я почуваюся жалюгідним прохачем — входжу, підібгавши хвоста, як чужий пес! Набридло! І ось, сповнена шляхетного запалу, я кидаюся до Ворта. Там мене приймають добре, дуже добре — соромляться того давнього конфузу, метушаться; Огюстин — елегантна й гарненька — засипає мене любʼязностями, показує найкраще, і я замовляю два вбрання: одне все біле з тонкого сукна, а інше темно-синє — амазонка, ліф-кіраса, гладка спідниця із золотими смужками, туніка і ліф теж.
Il pleut, nous allons chez Laferrière mais en vain de nouveau, cette sorcière ne fera rien cette semaine, elle m’énerve et a l’air de ne pas vouloir travailler pour moi. J’ai l’air chez elle d’un misérable solliciteur, j’entre la queue basse et entre les jambes comme un chien étranger ! Je suis lasse de cela ! Et le cœur rempli d’une noble ardeur je m’élance chez Worth. Là je suis bien reçue, très bien, on est honteux de la farce de jadis, on est empressé, Augustine élégante et jolie me fait mille politesses, me montre ce qu’il y a de mieux et je commande deux toilettes, une toute blanche en drap, et l’autre gros bleu, en drap d’amazone, corsage cuirassé, jupe unie avec des filets d’or, tunique et corsage aussi.
На серці й на душі легко — я вирішила, зимові сукні замовлено, і вони мені подобаються. Ах! Це не дрібниця! Хто повірить, що я не спала через ці сукні?!
Je me sens le cœur et l’âme légers, je suis fixée et mes robes d’hiver sont commandées et elles me plaisent. Ah ! ce n’est pas une petite chose ! Croira-t-on que je ne dormais pas à cause de ces robes ? !
Але слава Богу! Тепер можна спокійно спати.
Mais Dieu, merci ! je puis maintenant dormir tranquille.
Звідти до Дюваля — він зробив малюнки для моєї кімнати, і я в захваті. Ліжко — рожева мушля на двох левиних лапах із крилами, крила золоті; балдахін, що вражає смаком і вишуканістю, увінчаний трьома мушлями, такими самими, як ліжко, а над ними — егрет із трьох пірʼїн; бракує лише ich dieu1. Це чарівне ліжко стоїть на підіумі з синього оксамиту. Уся кімната простьобана і оббита якимось блакитним атласом; замість ґудзиків — маргаритки, бо завіси ліжка й вікон сині з букетами цих квіток, а решта і стеля, затягнена променями від центру, — однотонні. Дерево покрите білим лаком із легкими блакитними малюнками і золотими смужками.
De là chez Duval, il a fait des dessins pour ma chambre et je suis enchantée. Le lit est une coquille rosée sur deux pattes de lion ailées, les ailes en or, les rideaux qui sont admirables de goût et de grâce sont surmontés de trois coquilles pareilles au lit et au-dessus il y a une aigrette de trois plumes, il ne manque que ich dieu. Ce lit adorable est posé sur une estrade de velours bleu. Toute la pièce est capitonnée et tendue d’une espèce de satin bleu, et au lieu de boutons ce sont des marguerites parce que les rideaux du lit et des fenêtres sont bleus avec des bouquets de ces fleurs, le reste et le plafond tendu en soleil sont en uni. Le bois est laqué blanc, avec des petites peintures légères en bleu et des filets d’or.
Ми проводимо у нього дві години і нічого ще не вирішуємо.
Nous passons chez lui deux heures et ne décidons pas encore.
Потім ми йдемо до Баккара,2 і там тітка вибирає кілька речей, у які я не втручаюся, — повсякденний кришталь, столовий сервіз тощо. Усе це коштує дорого, бо беруть найкраще.
Après nous allons chez Baccarat et là ma tante choisit plusieurs articles dont je ne me mêle pas, les cristaux de tous les jours, la garniture de table etc. Tout cela coûte cher parce qu’on choisit ce qu’il y a de mieux.
Ми вечеряємо вдома, а потім ідемо дивитися «Міньйон»3 — цю чарівну оперу, що захоплює від початку до кінця: без затягувань, без провалів і водночас весела й зворушлива, як комедія.
Nous dînons chez nous et après allons voir « Mignon », ce ravissant opéra intéressant depuis le commencement jusqu’à la fin, sans lenteurs, sans vides, mais amusant et émouvant comme une comédie.
Примітки
«Я служу» — нім. ich dien; у Марі «ich dieu» (помилково); це девіз принця Уельського, що відображений на його гербовому значку з трьома пірʼїнами. Вочевидь, вона змішала «dien» із французьким «dieu» (Бог). ↩
Баккар (Baccarat) — французький виробник кришталю, заснований 1764 року, постачальник королівських дворів Європи. ↩
«Mignon» — опера Амбруаза Тома (1866), за мотивами роману Ґете «Роки навчання Вільгельма Мейстера». ↩