❦
Вівторок, 22 вересня 1874
Mardi, 22 septembre 1874
Мама пише листи, що мене дратують. Мій павільйон понівечили: нагорі поселили покоївку, Трифона — в кімнаті на сходах, а в моїй навчальній кімнаті — обідають! Але з Божою допомогою я повернуся і, як Христос, вижену торговців із дому Господнього!
Maman écrit des lettres qui m’irritent. On m’a abîmé mon pavillon, on a logé une femme de chambre en haut, Trifon dans la chambre sur l’escalier et dans ma salle d’études on dîne ! Mais avec l’aide du ciel, je reviendrai et comme le Christ je chasserai les marchands de la maison du Seigneur !
Завдяки клопотанням диякона, який — треба віддати йому належне — дбає про мої справи, за що я йому так вдячна, що спробую домогтися, щоб йому купили диван, про який він дуже мріє, — сьогодні вранці приходить посередник1 і повідомляє, що в Марка є пристойний кінь.
Par les parlers du diacre qui, pour lui rendre justice, travaille pour moi, et je lui en sais tellement gré que je parlerai pour qu’on lui achète un canapé dont il a grande envie, un intermédiaire vient ce matin et nous dit que Mark a un cheval convenable.
О другій годині ми їдемо до Марка, але коня підковують — поки чекаємо, заходимо до «Бон Марше» за необхідними для дому речами і повертаємося.
A deux heures nous nous rendons chez Mark, mais on ferrait le cheval, en attendant nous allons au Bon Marché pour les choses nécessaires à la maison et revenons.
C’est une belle bête noire, de race russe, mais venant d’Angleterre, neuf ans: sept mille cinq cents francs mais il a des défauts, ensellé (je ne sais comment on dit cela en français) et trop lourd pour moi.
Я хочу коня — великого, стрункого, золотавого, жвавого, чистокровного або англо-арабської породи. Якби я знайшла те, чого бажаю, — охоче дала б десять тисяч франків.
Je veux un cheval, grand, élancé, doré, vif, de pure race, ou anglo-arabe. Si je trouvais ce que je désire, je donnerais volontiers dix mille francs.
Завтра о пів на пʼяту ми побачимо його в Булонському лісі під сідлом. Але коли ми були на Єлисейських полях, Діна мені каже:
Demain à quatre heures et demie nous le verrons au Bois, monté. Mais comme nous étions aux Champs-Elysées Dina me dit:
— Ось старий Морено, а з ним Ремі,4 — і справді, то був Ремі. Ми розвертаємося; я червонію; коли екіпаж зупинився зовсім поряд із ними, я кажу:
- Voici le père Moreno et avec lui Rémy, en effet c’était bien Rémy. Nous tournons, je rougis, lorsque la voiture était arrêtée tout près d’eux je dis:
— Ну що ж5, пане Ремі Морено! Спершу він не зрозумів, потім, впізнавши нас, підбіг. Він погарнішав, але недостатньо виріс — я сподівалася побачити юнака, а побачила хлопчика.
- Eh bien, M. Rémy Moreno ! Il ne comprit pas d’abord puis nous reconnaissant accourut. Il a embelli mais pas assez grandi, je pensais trouver un jeune homme et je trouve un jeune garçon.
Мені прикро, бо я негарна — сьогодні знову, через головний біль. Попри це я дивилася йому в очі — для мене він просто дитина.
Je suis fâchée, car je suis laide, aujourd’hui de nouveau parce que j’ai mal à la tête. Malgré cela je l’ai regardé dans les yeux, ce n’est qu’un enfant pour moi.
Я хотіла б, щоб він залицявся до мене, коли приїде до Ніцци. І це було б дуже принизливо, якби він цього не робив — він, мій колишній залицяльник!
Je voudrais qu’il me fasse la cour quand il viendra à Nice. Et ce serait fort humiliant s’il ne me la faisait pas; lui mon ancien amoureux !
Цей хлопець дуже милий; я його люблю, бо він приїхав із Бадена, бо він нагадує мені стільки всього, і тому що наші найсолодші втіхи — у спогадах.
Il est très gentil ce garçon, je l’aime parce qu’il vient de Bade et parce qu’il me rappelle tant de choses et parce que nos plus doux plaisirs sont dans nos souvenirs.
Завжди поводишся краще — і набагато, набагато краще залишатися байдужою, бо коли закохуєшся, часто коїш дурниці; і найхолодніші, наймудріші, найстриманіші натури, щойно їх уразить кохання, більше не владні над собою і несамохіть роблять більше дурниць, ніж прості люди.
On se conduit toujours mieux et c’est beaucoup, beaucoup mieux de rester indifférente, car lorsqu’on est amoureux on commet souvent des folies, et les esprits les plus froids, les plus sages, les plus réservés, une fois atteints d’amour ne sont plus maîtres d’eux-mêmes et sans s’en douter font plus de bêtises que les gens simples.
У російському ресторані «Ренар» ми зустрічаємо пані Сапоженікову, молоду росіянку, що її супроводжує, диякона, а потім Яку Ґрифа.
Au restaurant russe Renard, nous rencontrons Mme Sapogenikoff, la demoiselle russe qui est avec elle, et le diacre puis Jaka Griff.
Ми всі обідаємо разом.
Nous dînons tous ensemble.
Диякон знову поклопотався, і Бове, у якого є кілька кінних заводів у Росії, пропонує коней. Він каже, що є один — золотавий, чотири з половиною роки, баский і такий гарний, що хоче подарувати його Дагмар, великій княгині спадкоємиці.7 Але з дружби до диякона він готовий продати його і просить тисячу карбованців. Якщо справді цей кінь такий гарний, золотавий і молодий — тисяча карбованців видається мені дрібницею. Але потрібно шість місяців, щоб його обʼїздити і щоб йому виповнилося пʼять років.
Le diacre a fait de nouvelles démarches, et Bauvais, Bauvais a plusieurs haras en Russie, propose des chevaux. Il a surtout un, dit-il, doré, âgé de quatre ans et demi, fougueux et si beau qu’il veut l’offrir à Dagmar, à la grande-duchesse héritière. Mais par amitié pour le diacre il veut bien le vendre et en demande mille roubles. S’il est vrai que ce cheval est beau, et doré et jeune, mille roubles me paraissent bien peu de choses. Mais il faut six mois pour le dresser et pour que ses cinq ans s’accomplissent.
Я так і сказала, і диякон іде до нього просити опис коня, а також його родовідні документи, щоб я знала, якої він породи і хто були його батько й мати.
J’ai dit et le diacre va lui demander la description de ce cheval et aussi son acte de naissance pour que je sache de quelle race il est et qui ont été son père et sa mère.
Я щаслива і горда, що побувала серед коней, у стайнях у Марка, і можу про них говорити.
Je suis heureuse et fière d’avoir été parmi les chevaux, dans les écuries chez Mark, et d’en parler.
Тітка і Діна йдуть із пані Сапоженіковою тощо до кафе-шантану, а я повертаюся додому, пишу і перечитую свій давній щоденник.
Ma tante et Dina vont avec Mme Sapogenikoff etc. au café chantant, et je rentre, écris, et relis mon journal ancien.
Амінь.
Amen.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Марі вставляє металінгвістичну ремарку — вона усвідомлює, що не знає точного французького терміна. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі: «plobster» — власне слівце Марі (перекручена англійська), яким вона називає гарних світських юнаків, гідних уваги залицяльників. ↩
Дагмар (Марія Федорівна) — данська принцеса, дружина майбутнього імператора Олександра III. ↩