❦
Пʼятниця, 18 вересня 1874
Vendredi, 18 septembre 1874
Сьогодні вранці я отримую телеграму від Дорії (Валіцького) такого змісту: Чому ви бліда я неспокійний люба моя коли ти приїхала. Дорія Памфілія1
Je reçois ce matin un télégramme de Doria (Walitsky) ainsi conçu: Perche siete bianca sono untranquillo mia cara quando arrivasti. Doria Pamphilia
Я написала Таманчевим і надіслала їм цю депешу.
J’ai écrit aux Tamancheff et leur ai envoyé cette dépêche.
Під час першого сніданку я сміялась і говорила про Дорію — справді, безглуздо постійно про нього говорити, але це вже стало дуже кумедним. А Валіцький — автор Дорії.
Pendant le premier déjeuner j’ai ri et parlé de Doria, vraiment c’est bête d’en parler toujours, mais c’est devenu très amusant. Et Walitsky est l’auteur de Doria.
Я так рада, що мені краще, і так боюся знову захворіти, що роблю дурниці. Умиваючись, я плескаю водою в обличчя стільки разів, скільки літер у словах, які я обираю.
Je suis si heureuse d’être mieux et je crains tant de devenir mal que je fais des folies. Je porte autant de fois l’eau à la figure en me lavant qu’il y a de lettres dans les mots que je choisis.
Раніше це був Гамільтон, а починаючи з Кентербері я беру назву міста, де перебуваю, додаючи кілька епітетів, — наприклад, Кентербері, а тут — Париж тощо. [Кілька слів викреслено.] І щодня я додаю щось нове — боюся, щоб Париж не образився і не наслав на мене хворобу.
Avant c’était Hamliton, et depuis Canterbury je prends le nom de la ville en y ajoutant quelques épithètes, exemple Canterbury, et ici, Paris, etc. [Quelques mots rayés] Et j’ajoute chaque jour de peur que Paris ne soit mécontent et ne me rende malade.
Після Лаферʼєр їдемо в Булонський ліс, і там я з радістю бачу всі знайомі обличчя — це справжнє величезне задоволення для мене. І стільки знайомих облич, про які я вже й забула; мене впізнають, я впізнаю. Особливо дві дами — мати й дочка, обидві дуже гарні, яких ми зустрічаємо скрізь ще з Остенде. Але цей маленький Ламбертьє так і не зʼявляється — я вже встигла про нього забути. Бракує ще Блекпринса, Ротшильда, великого Тичкевича.
Après avoir été chez Laferrière nous allons au Bois et là je suis heureuse de voir toutes les faces à moi connues, c’est véritablement un immense plaisir pour moi. Et tant de figures aussi connues et que j’ai oubliées; on me reconnaît, je reconnais. Il y a surtout deux dames. La mère et la fille fort belles que depuis Ostende nous rencontrons partout. Mais ce petit Lambertye ne paraît pas, je l’avais oublié. Il manque encore Blackprince, Rothschild, le grand Tichkevitch.
Еміль дʼОдіффре, гарний хлопець, теж там — ще вчора ми бачили його пішки, він обертався кілька разів, і ми почервоніли. Пан зі Спа, якому так не личив сірий капелюх, — теж.
Emile d’Audiffret, le gentil garçon était là, nous le vîmes encore hier à pied et il se tourna plusieurs fois, et nous avons rougi. Le monsieur auquel le chapeau gris allait mal, de Spa, lui aussi.
Я написала Морено такі рядки:
J’ai écrit à Moreno ces lignes :
Переписаний лист · Lettre de Marie à Moreno (M. de Gonzalès), septembre 1874Пане де Ґонсалес,Monsieur de GonzalèsУже два дні я в Парижі з тіткою, і ми були б дуже раді бачити вас у нас у готелі «Британські острови» — приходьте ж.Depuis deux jours je suis à Paris avec ma tante et nous serions enchantées de vous voir chez nous à l’hôtel des Iles Britanniques, venez-donc.Марі.Marie.
З цієї нагоди я написала мамі листа, наводячи всілякі доводи, щоб вона надіслала гроші на коня. Я серйозно сказала, що хочу коня, і думаю, що матиму його з Божою допомогою.
A cette occasion j’ai écrit une lettre à maman lui donnant toutes sortes de raisons pour qu’elle envoie l’argent pour le cheval. J’ai dit sérieusement que je voulais un cheval et je crois que j’en aurai un avec l’aide de Dieu.
Між Парижем і Лондоном я бачу таку саму різницю, як між сукнею від Лаферʼєр і сукнею від Ворта.
Je fais la même distinction entre Paris et Londres, qu’entre une robe de Laferriere et une robe de Worth.
Ми обідаємо в російському ресторані — справжній російський обід, за яким я давно сумувала. Але потім мені було трохи важко — обід був того вартий.
Nous dînons au restaurant russe, un dîner russe après lequel je soupirais il y a longtemps. Mais après je me sentais un peu lourde, le dîner en valait la peine.
Увечері я читаю «Одіссею».
Le soir je lis l’Odyssée.
Примітки
В оригіналі італійською (з граматичними помилками): «Perche siete bianca sono untranquillo mia cara quando arrivasti. Doria Pamphilia». Насправді написав Валіцький, підписавшись імʼям Дорії. ↩