Субота, 12 вересня 1874

Ми покинули Лондон о четвертій двадцять — я з усіма мислимими жалями. О шостій ми прибули до Кентербері. На вулиці зустрічаємо місіс Говард — вона нас впізнає. [Закреслено: Поспішно] Ми вискакуємо з екіпажа ще перед будинком — місіс Говард, яка йшла пішки, біжить до нас, а потім і всі діти. Ліза стала гарною — гарнішою за сестру, яка дуже програє поряд із нею. Ліза добра, щира й мила; все, що я скажу далі, стосуватиметься переважно Елени — вона тільки повторює. Природно, питають, чому я бліда. Нам дають дуже гарні кімнати, дуже зручні — ось і весь приїзд.