❦
Субота, 1 серпня 1874
Я страшніша, ніж будь-коли, — соромно показуватися з таким обличчям.Samedi, 1 août 1874Je suis plus affreuse que jamais, j’ai honte de paraître avec cette figure.
О третій вирушаємо. На мамі вбрання з чорного оксамиту, білого мусліну, ґіпюру і бузкового шовку, капелюх із квітами в тон; Діна в чорному — дуже мила; я в білому зі сріблом, чорний капелюх. Я бліда й негарна.
À trois heures nous partons. Maman porte une toilette composée de velours noir, de mousseline blanche, de guipures et de soie mauve, un chapeau de fleurs assorties, Dina en noir, très gentille et moi en blanc et argent, chapeau noir. Je suis pâle et laide.
Розпорядники свята — панове Кін, Кларк, Вінслоу, Боді, Мержевський, Анжіллє і Папаріґопулос (який, образившись, не прийшов).
Les commissaires de la fête sont MM. Kean, Clark, Winslow, Body, Merjeewsky, Angillé et Paparigopoulos (qui vexé ne vint pas).
На жаль, небо сіре, і в середині свята починається дощ.
Malheureusement le ciel est gris et vers le milieu de la fête il pleut.
Із гостей — завсідники, американці й ми.
En fait d’invités, il y avait les ordinaires, les Américains et nous.
Про прибуття принцеси сповістила сурма. Вона гарна і граційна, проста і мила.
L’arrivée de la princesse fut annoncée par une trompette. Elle est belle et gracieuse, simple et gentille.
Вона взяла участь у грі Тітка Саллі1 і, трохи змахлювавши, здобула перший приз; Діна отримала другий, панна Ліз — третій, а я плелася четвертою.
Elle a pris part au jeu de Aunt Sally et avec un brin de tricherie remporta le premier prix, Dina eut le deuxième, Mlle Leese le troisième et moi j’étais mauvaise quatrième.
Ґамбар сяє і бігає. Після цієї гри Під час гри дощ не переставав, але принцеса, попри дощ, залишалася в саду. Прислуговували, як завжди, дві англійки-покоївки в полотняних сукнях.
Gambart est radieux et court. Après ce jeu Pendant le jeu la pluie n’a pas cessé et malgré la pluie la princesse est restée dans le jardin. Le service était fait comme toujours par les deux bonnes anglaises en robe de toile.
Усі були в повсякденному вбранні.
Tout le monde était en tenue ordinaire.
Випадок скрізь садовив нас поруч із нею.
Partout le hasard nous plaçait à côté d’elle.
Після співу ігри відновилися — дощило, але залишалися в саду до кінця.
Après le chant les jeux recommencèrent, il pleuvait mais on restait au jardin jusqu’à la fin.
Пані Малезьє виконувала обовʼязки господині і мала честь сидіти поруч із принцесою й говорити з нею.
Mme Malézieux faisait les honneurs et eut celui d’être assise à côté de la princesse et de lui parler.
Забіг джентльменів виграв пан Кін. Потім були всілякі прохолодні напої, а тоді відʼїзд.
La course des gentlemen a été gagnée par M. Kean. Il y avait ensuite des rafraîchissements de toutes sortes, puis le départ.
Обідаю з мамою в готелі «Оранж» — не за спільним столом.
Je dîne avec maman à l’hôtel d’Orange, pas à la table d’hôte.
Переходячи вулицю, зустрічаємо Жерікке, який вітається; мама відповідає на привітання, я вдаю, що не бачу.
En traversant la rue nous rencontrons Gericke qui salue, maman lui rend son salut, je fais semblant de ne pas voir.
Одягаю маму й причісую — вона в червоному. Я в рожевому, чорні черевички і рукавички, волосся вільно падає, прикріплене ззаду гребенем, і все таке2. Я дуже гарна — біла-білісінька й рожева; а на балі була особливо румʼяна.
J’habille maman et la coiffe, elle est en rouge. Je suis en rose, bottines et gants noirs, cheveux pendants attachés derrière par un peigne e tutto. Je suis très bien, blanche comme le blanc et rose, surtout au bal j’étais rose.
Тут є молдаванин — пан Філіпеску, що має пʼятсот тисяч франків щорічного доходу; мені його показали, кажуть, він дотепний. Він маленький, чорнявий, поголений і зовсім непримітний.
Il y a ici un Moldave, un M. Filipesco riche de cinq cent mille francs de rente, on me l’a montré, on le dit spirituel. Il est petit, brun, rasé et tout à fait insignifiant.
Ми сидимо поруч із кріслами, приготованими для принцеси — інших місць не було. Вона приходить убрана як справжня італійська принцеса часів Медічі.
Nous sommes assises à côté des chaises préparées pour la princesse, il n’y avait pas d’autres places. Elle arrive vêtue en véritable princesse italienne du temps des Médicis.
Бал дуже жвавий. Панове де Жаль, Мержевський і Папа — наші кавалери; двох інших селюків я не рахую.
Le bal est très animé. MM. de Jahal, Merjeewsky et Papa sont nos cavaliers, je ne compte pas deux autres paysans.
Жерікке у своєму куточку з англійками — і здається мені цікавим.
Gericke est dans son coin avec les Anglaises et me paraît intéressant.
Милуюся паном де Ла-Руссельєром. Незадовго до нашого відʼїзду мама йде поговорити з маркізою, яка, за звичкою, стоїть праворуч біля дверей. Поруч із нею — граф Мержевський, поруч — Філіпеску, що дивиться й усміхається, до нього часто як завжди, готовий вставити слово.
J’admire M. de La Roussellière. Peu de temps avant notre départ maman va causer avec la marquise qui est selon son habitude à droite près de la porte. À côté d’elle est le comte Merjeewsky, à côté est Filipesco qui regarde et sourit à lui souvent comme toujours prêt à placer un mot.
Польський граф повідомляє мені, що відʼїжджає.
Le comte polonais m’annonce son départ.
— Коли?
— Quand ?
— Завтра.
— Demain.
— Куди?
— Où ?
— Дводенна екскурсія.
— Une excursion de deux jours.
— Як? У день перегонів?
— Comment le jour des courses ?
— Так.
— Oui.
— Я думала поїхати верхи на перегони.
— Je pensais aller à cheval aux courses.
— Я в розпачі, я засмучений.
— J’en suis au désespoir, j’en suis chagriné.
— Навіщо ж ви робите те, що вас засмучує?
— Pourquoi faites-vous ce qui vous désole ?
— Часто доводиться.
— On doit souvent.
— Не тоді, коли хочеш.
— Pas quand on veut.
— Їхати верхи й говорити про минуле?
— Monter à cheval et parler du passé ?
— Так, якщо минуле було приємним.
— Oui si le passé était agréable.
— Звідки мені знати, чи минуле було вам приємним?
— Comment puis-je savoir si le passé vous était agréable ?
— Не знаю — я розповім вам одну історію...
— Je n’en sais rien, je vais vous raconter une anecdote —
— Будь ласка.
— Eh bien.
— Одного дня до Спа приїжджає молода дівчина зі своєю родиною; того ж дня приїжджає молодий чоловік, теж у колі своєї родини. Оскільки ця молода дівчина від першої ж миті привернула загальну увагу, цей молодий її помітив, і вона йому сподобалась з першої хвилини, коли він її побачив.
— Un jour à Spa arrive une jeune fille avec sa famille, le même jour arrive un jeune homme aussi entouré de sa famille. Comme cette jeune fille a dès le premier moment attiré l’attention générale, ce jeune l’a remarquée et elle lui plut le premier moment qu’il l’a vue.
— Далі.
— Après.
— Далі вони познайомилися; молодий чоловік побачив, що ця молода дівчина дотепна й освічена, і що вона... цього не хочу казати.
— Après, ils ont fait connaissance, le jeune homme a vu que cette jeune fille était spirituelle et instruite et qu’elle... ceci je ne veux pas dire.
— Ні, кажіть — я хочу почути всю історію.
— Non, dites, je tiens à entendre toute l’anecdote.
— Ах, ви хочете, — що ж, — що вона любила крутити голови і крутила їх усім.
— Ah, vous tenez, et bien qu’elle aimait à tourner et tournait la tête à tout le monde.
— Як це крутити голову? (я справді не зрозуміла — думала про інше).
— Comment tourner la tête ? (je n’avais pas compris vraiment, je pensais à autre chose).
— Так, крутила голову... словом.
— Oui, tournait la tête... enfin.
— Ах, так, — мовила я — нарешті зрозуміла.
— Ah ! oui, fis-je, j’avais enfin compris.
Вони познайомились ближче й бачились майже щодня; молодий чоловік все більше кохав молоду дівчину. Він ще не закінчив навчання й не мав сміливості йти завершувати його, але молода дівчина звеліла йому їхати; він поїхав і повернувся, дуже задоволений, що закінчив навчання, — звичайно; але повернувшись, побачив, що все змінилося. Він вирішив забути молоду дівчину — він її кохав і тому здавався холодним і стриманим; тому що кохав — тому й тримався замкнуто і крижано (це правда). Він вирішив її забути й уникав її. Розповісти вам, скільки годин меланхолії, суму, розпачу він пережив! — не знаю; треба було б мати мову квітчастішу за мою, щоб дати вам про це уявлення; словом, тепер він думає вирушити в подорож, щоб забути молоду дівчину. Я бачив цього нещасного молодого чоловіка — жаль вам його, панно?
Ils ont fait connaissance plus amplement et se voyaient presque tous les jours, le jeune homme de plus en plus aimait la jeune fille. Il n’avait pas encore fini ses études, et n’avait pas le courage d’aller les finir, mais la jeune fille lui dit de partir, il partit et revint très content d’avoir fini ses études naturellement, mais revenu il a vu que les choses étaient changées. Il résolut d’oublier la jeune fille, il l’aimait et pour cela se montrait froid et réservé, parce qu’il l’aimait, c’est pour cela qu’il se montrait retenu et glacial (c’est vrai). Il résolut de l’oublier et l’évitait. Vous dire ce qu’il a passé d’heures de mélancolie, de tristesse ! de désespoir ! je ne sais, il faudrait un langage plus fleuri que le mien pour vous en donner une idée, enfin maintenant il pense faire un voyage pour oublier la jeune fille, je l’ai vu ce malheureux jeune homme, le plaignez-vous, Mademoiselle ?
Його голос ставав дедалі схвильованішим, а наприкінці він докладав зусиль, щоб голос не тремтів.
Sa voix devenait de plus en plus émue et vers la fin il faisait des efforts pour l’empêcher de trembler.
— Якщо він нещасний — жаль мені його; мені жаль усіх, хто справді нещасний.
— S’il est malheureux je le plains, je plains tous ceux qui sont véritablement malheureux.
— Вам його жаль?
— Vous le plaignez ?
— Так, — мовила я добродушно, — якщо він нещасний.
— Oui, fis-je d’un ton de bonhomie, s’il est malheureux.
— Я бачив цього молодого чоловіка, — продовжував гидкий граф, — він казав мені, що відʼїжджає; що ви йому радите — їхати чи залишатися?
— Je l’ai vu ce jeune homme, continuait le vilain comte, il me disait qu’il part, que lui conseillez-vous de faire, partir ou rester ?...
Тієї миті мама покликала мене — пора було їхати.
En ce moment maman m’appela pour partir.
— Скажіть цьому молодому чоловікові, щоб він порадився зі своїм серцем, — спокійно сказала я йому, простягаючи руку. — На добраніч, — і, не дивлячись на нього, вийшла.
— Dites à ce jeune homme qu’il consulte son cœur, lui dis-je tranquillement en lui tendant la main. Bonsoir, et sans le regarder, je sortis.
Він був схвильований, це страховидло, і говорив через силу, а я сиділа поруч, спокійна й байдужа, не дивлячись на нього й слухаючи з наївним виглядом. У коридорі з картинами ми зупиняємось; пан Боді йде з Діною, яка з ним говорить — завзято, напевно тому, що Філіпеску йде позаду. Мама сідає, підходить пан де Жаль.
Il était agité, ce laideron, et en parlant faisait des grands efforts, et moi j’étais assise à côté de lui, tranquille et indifférente, sans le regarder et écoutant d’un air naïf. Dans le corridor aux tableaux nous nous arrêtons, M. Body marche avec Dina qui lui parle, avec acharnement sans doute parce que Filipesco suivait. Maman s’assied, M. de Jahal arrive.
— А наші плащі? — запитала я. Їх не принесли.
— Et nos manteaux, demandai-je. On ne les a pas apportés.
— Як це? О, Валіцький, ви не принесли наших плащів — подивіться на цього пана, що не приніс нам плащів!
— Comment, oh Walitsky vous n’avez pas apporté nos manteaux, voyez-donc ce Monsieur qui ne nous a pas apporté nos manteaux !
Я весь час так говорила — коли я вийшла із зали, мене охопив пароксизм веселощів і доброго настрою.
Je parlais tout le temps ainsi, j’étais prise au sortir de la salle d’un paroxysme de gaieté, de bonne humeur.
Щоправда, позаду йшов Філіпеску, і це мене надихало. Пʼятсот тисяч франків — це замало для чоловіка, якого не кохаєш. Зрештою його представили.
Il est vrai que Filipesco marchait derrière et m’inspirait. Cinq cent mille francs, ce n’est pas assez pour un homme qu’on n’aime pas. Enfin il fut présenté.
— Пан Філіпеску, студент-правник.
— M. Filipesco, étudiant en droit.
Тоді мама представила його Діні й мені.
Maman alors le présenta à Dina et à moi.
Мама сказала йому, що треба танцювати; тоді Боді сказав, що він дуже боязкий; тоді я, повернувшись до когось праворуч, кажу напівголосом і поблажливим тоном: Мине.
Maman lui a dit qu’il faut danser, alors Body a dit qu’il est très timide, alors, me tournant vers quelqu’un à droite, je dis à demi-voix et d’un ton protecteur : Ça passera.
— Молодість і боязкість — це недоліки, що минають, — каже мама.
— La jeunesse et la timidité sont des défauts qui passent — dit maman.
Щойно опинившись на наших сходах, я поспішаю розповісти слово в слово історію бридкого графа; мама каже, що не варто їхати до Остенде, оскільки він туди їде, — вона хоче його щадити. Яка дурниця — треба змусити його прямо сказати, що він мене кохає; я ще не переконана.
Aussitôt sur notre escalier je m’empresse de raconter l’histoire du comte sale, mot pour mot ; maman dit qu’il ne faut pas aller à Ostende puisqu’il y va, elle veut le ménager. Quelle bêtise, il faut que je lui fasse dire directement qu’il m’aime, je ne suis pas encore convaincue.
Я вголос сказала все, що думаю і що пишу про цього огидного хлопця — він такий негарний, бідолаха!
J’ai dit à haute voix tout ce que je pense et tout ce que j’écris sur ce sale garçon, il est si laid, pauvre homme !
на полях
Гамільтон.
dans la marge Hamilton.
Я навіть сказала, що на доказ попрошу його станцювати в казино в суботу галоп Меркурія з «Орфея». Мама обурюється, каже, що це злостиво, — але я не звертаю уваги: вона так каже, а думає як я. Діна несміливо мені аплодує; що ж до мене: Ах, уже наперед, як тільки подумаю, — що це зі мною робить! Але він не зробить цього, мерзотник; мене запевняють, що зробить — я думаю, що ні.
J’ai dit même que, comme preuve, je lui demanderai de danser au casino, un samedi, le galop de Mercure dans Orphée. Maman s’indigne, dit que c’est méchant mais je n’y fais pas attention, elle le dit et pense comme moi. Dina m’applaudit timidement, quant à moi : Ah d’avance, quand j’y pense, quel effet cela me fait ! Mais il ne le fera pas, ce saligaud, on m’assure que si, je crois que non.
Навіщо мені його терпіти, якщо він нічого не робить?
Pourquoi le souffrirais-je s’il ne fait rien ?
Лягши спати, я подумала, що можу вийти заміж за Філіпеску — але тієї ж миті сказала собі, що була б незадоволена, бо тужила б за Блекпринсом3.
Une fois couchée j’ai pensé que je peux me marier avec Filipesco, mais à l’instant même j’ai dit que j’aurais été mécontente parce que je regretterais Blackprince.
Я сказала Блекпринс, бо те, що я думала, — настільки дурне, що мені соромно писати справжнє імʼя. Чому, власне, я одразу подумала про Блекпринса — чи я не збожеволіла? Я подумала про нього, бо він чоловік, шляхетний дуже шляхетний і дуже багатий, і він мені до смаку. Ось чому — бо є деякі речі, які не наважуєшся написати, деякі речі, що думаються, але написані стають глухими і смішними. Сто разів я кажу собі писати, як думаю, — і щоразу вагаюся; бо смішно говорити просто-напросто: ось принц Вітґенштайн, дуже багатий, і він подобався б мені, якби я могла його мати, — я хотіла б за нього вийти. Потім іншого дня бачу когось іншого і кажу собі: ось такий-то пан, він шляхетний тощо. Це цілком смішно — і цілком правда. Ось так я думаю.
J’ai dit Blackprince parce que ce que j’ai pensé est si stupide que j’ai honte d’écrire le véritable nom. Pourquoi en effet ai-je pensé tout de suite à Blackprince, ne suis-je pas folle ! J’y ai pensé parce que c’est un homme, noble très noble et très riche et qu’il est de mon goût. Voilà pourquoi, parce qu’il y a certaines choses qu’on n’ose pas écrire, certaines choses qui se pensent mais écrites deviennent sourdes et drôles. Cent fois je me dis d’écrire comme je pense et j’hésite chaque fois, c’est que c’est ridicule de dire de but en blanc ; voilà le prince de Wittgenstein, qui est très riche et qui me plairait si je pouvais l’avoir, je voudrais l’épouser. Puis un autre jour je vois un autre et je me dis : — Voilà un monsieur tel et tel, il est noble etc. C’est tout à fait ridicule et c’est tout à fait vrai. C’est ainsi que je pense.
Я мушу так думати — я народжена не для того, щоб жити, як ми живемо, і можу змінитися лише через шлюб. Тому я прагну вийти заміж за чоловіка, який міг би дати мені те, чого я бажаю і потребую. В обмін я обіцяю цьому чоловікові бути йому в усьому приємною й змусити його вірити, що я його кохаю, — це все одно що кохати; зробити його щасливим, словом, наскільки зможу, — тобто краще за будь-кого іншого. Якщо цей чоловік того варт і вміє змусити мене поважати й кохати себе — я буду йому вірною; в іншому разі — я все одно буду вірною, хіба що в непередбаченому випадку. Ні — у мене ніколи не вистачить сміливості зрадити чоловіка, який мене кохає й до якого не маю ненависті, до якого матиму якусь симпатію; а оскільки я ніколи не вийду заміж за чоловіка, якого ненавидітиму або до якого не матиму жодної симпатії — хіба що це буде король або щось подібне, — я ніколи не зраджуватиму своєму чоловікові.
Je dois ainsi penser, je ne suis pas née pour vivre comme nous vivons, et je ne puis changer qu’en me mariant. Je cherche donc à me marier à un homme qui pourrait me donner ce que je désire et ce dont j’ai besoin. En échange je promets à cet homme de lui être en tout agréable et de lui faire croire que je l’aime, c’est comme si je l’aimais, de le rendre heureux en un mot autant que je le pourrai, c’est-à-dire mieux que personne. Si cet homme le mérite et sait se faire respecter et aimer par moi je lui resterai fidèle, sinon, je lui resterai fidèle tout de même à moins d’un cas imprévu, non, je n’aurai jamais le courage de tromper un homme qui m’aime et que je ne déteste pas, pour lequel j’aurai quelque sympathie et comme je n’épouserai jamais un homme que je détesterai ou pour lequel je n’aurai aucune sympathie, à moins que ce soit un roi ou à peu près, je ne tromperai jamais mon mari.
До того ж якщо вийду заміж за чоловіка, який мені байдужий, — матиму до нього симпатію, бо візьму його.
D’ailleurs si j’épouse un homme qui m’est indifférent, j’aurai de la sympathie pour lui parce que je le prendrai.
Я думала так відтоді, як узагалі навчилася думати. Моїм першим був Милорадович — мама навіть знайшла папірець, на якому я написала: «Поки матиму цей папірець, матиму надію вийти заміж за Ґрицю4», і потім ще кілька інших речей. Але це було чотири роки тому; другим був барон Фіно, але це була помилка; третім став герцог Гамільтон — він був надто гарним, щоб бути правдою. Я кохала його, і він поєднував усі якості, які лише я могла собі уявити.
J’ai pensé ainsi depuis que je sais penser, mon premier homme fut Miloradovitch, maman a même trouvé un papier sur lequel j’ai écrit : Tant que j’aurai ce papier, j’aurai l’espoir d’épouser Gritsia, et puis plusieurs autres choses. Mais de cela, il y a quatre ans, mon deuxième fut le baron Finot mais c’était une erreur et mon troisième devint le duc de Hamilton, celui-ci était trop beau pour être vrai. Je l’ai aimé et il réunissait toutes les qualités que moi seule pouvais imaginer.
Це було надто гарно — тому й не було правдою.
C’était trop beau aussi ce n’était pas vrai.
Цього не могло бути — це було б досконале щастя (на мою думку), а досконалого щастя не існує. Я кажу «досконале щастя», бо всі неприємності, які зупинили б іншу, я прийняла б із радістю.
Cela ne pouvait pas être, c’eut été le bonheur parfait (selon moi) et le bonheur parfait n’existe pas. Je dis bonheur parfait parce que tous les désagréments qui arrêteraient une autre, je les accepterais avec bonheur.
Одним словом — я так думаю.
En un mot je pense ainsi.
Тепер, коли все обернулося фіаско, я вже не наважуюся бажати нікого — зі страху залишитися без надзвичайного кохання — приниженою. Саме тому я вагаюся писати. Я думаю, як і раніше, але вагаюся писати.
Maintenant que c’est devenu un fiasco je n’ose plus désirer personne, de peur d’être sans amour extraordinaire, humiliée. C’est pour cela que j’hésite d’écrire. Je pense comme auparavant, mais j’hésite d’écrire.
Але з певними зусиллями я зможу написати все. Думаю, що після Гамільтона досі є лише Вітґенштайн.
Mais avec quelques efforts je parviendrai à tout écrire. Je pense qu’après Hamilton, jusqu’à présent il n’y a que Wittgenstein.
Я його не кохаю, але він мені подобається; хто знає — може, а то й напевно кохала б його, якби все склалося. Я думаю про майбутнє, бо зараз ніхто в моїй уяві не може порівнятися з Нотлімахом. Я вважаю його таким надзвичайним, таким вищим, таким оригінальним, таким на мою думку досконалим, захопливим, що не знаходжу слів досить великих, щоб його змалювати.
Je ne l’aime pas mais il me plaît, qui sait, peut-être et sans doute même je l’aimerais si les choses s’arrangeaient. Je pense pour le futur, car à présent personne dans mon esprit ne peut être comparé à Notlimah. Je le crois si extraordinaire, si supérieur, si original, si selon moi parfait, admirable, que je ne trouve pas des mots assez grands pour le dépeindre.
Тобто він створений настільки за моєю міркою, що я сама не зробила б краще. Настільки він у всіх відношеннях мій ідеал, що він більш ніж мій ідеал — досконаліший за досконалість. Я завжди так думатиму — не лише зараз. Я питаю себе: чи не вигадую я сама всі його досконалості тому, що він мені подобається?
C’est-à-dire qu’il est créé tellement selon moi que je n’aurais rien fait de mieux moi-même. Tellement il est en tous points mon idéal qu’il est plus que mon idéal, plus parfait qu’une perfection. Je penserai toujours ainsi, non seulement maintenant. Je me demande si, parce qu’il me plaît, je ne lui invente moi-même toutes ses perfections ?
Я казала, що зможу кохати іншого — без сумніву, я навіть часто думатиму, що кохаю його більше, ніж Гамільтона; але Гамільтон був, є і буде божеством. Настільки я його кохаю і настільки ставлю вище за всіх, що моє обожнювання його не заважатиме мені кохати інших; найбільше кохання, яке матиму до іншого, — це така дрібниця, у своїй незмірності навіть поруч, ні — не поруч, — біля ніг того культу, яким я шаную цього чоловіка, що це дві різні речі, і одна не переважає іншу. Так само, кохаючи чоловіка, я кокетуватиму з іншими і зможу декого відзначати — бо це, знову ж таки, зовсім інша річ, і одне одному не шкодить. При такому підході мене нема за що ревнувати.
J’ai dit que je pourrai aimer l’autre, sans doute, je penserai même souvent que je l’aime plus que Hamilton, mais Hamilton était, est et sera une divinité. Tant je l’aime et tellement je le place au-dessus de tous, que l’adoration que j’ai pour lui ne m’empêchera pas d’aimer les autres, l’amour le plus grand que j’aurai pour un autre est si peu de chose, dans son immensité même à côté, pas à côté, aux pieds du culte que j’ai pour cet homme, que ce sont deux choses différentes et l’une ne prévaut pas l’autre. De même que tout en aimant mon mari je serai coquette avec les autres et je pourrai en distinguer quelques uns, parce que encore, c’est autre chose tout à fait et l’un ne fait pas de tort à l’autre. De cette façon il n’y a pas moyen d’être jaloux de moi.
Але якби у мене був герцог Гамільтон — у мене був би лише він; від найменшого погляду, найневиннішого кокетства — все було б для нього; він був би моїм залицяльником кавалером на один бал, моїм залицяльником на кілька днів, моїм коханцем, моїм чоловіком, моїм батьком моєю матірʼю — всім, всім; настільки він був би для мене всім, що мені не потрібен був би більше ніхто. Ні — я хотіла б людей навколо, щоб показати своє щастя! Щоб серед людей і людських нещасть я відчувала, яка я щаслива, і щоб він перед усіма пишався мною.
Mais si j’avais le duc de Hamilton, je n’aurais que lui, depuis le moindre regard, la plus innocente coquetterie, tout serait pour lui ; il serait mon adorateur cavalier d’un bal, mon adorateur de quelques jours, mon amant, mon mari, mon père ma mère tout, tout, tellement il serait tout pour moi que je n’aurais plus besoin de personne, non, je voudrais du monde pour faire voir mon bonheur ! Pour que, devant la présence et la misère humaine, je sente combien je suis heureuse et pour qu’il soit fier devant tous de moi.
Я так багато сказала, що мені здається, ніби я брешу.
Tant j’ai dit qu’il me semble que je mens.
Примітки
В оригіналі англійською: «Aunt Sally» — вікторіанська ярмаркова гра: треба кидати ціпки в деревʼяну голову на жердині. ↩
В оригіналі італійською: «e tutto» — модний штамп. ↩
В оригіналі англійською: «Blackprince» («Чорний принц») — кодове імʼя Марі для принца Вітґенштайна. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩