❦
Четвер, 30 липня 1874
Я так ослабла, що найменший рух мене стомлює — піднятися сходами — вже понад силу. У вухах дзвенить, і одним словом — я в жалюгідному стані.Jeudi, 30 juillet 1874Je me suis affaiblie tant, que le moindre mouvement me fatigue, monter l’escalier est trop. J’ai des bourdonnements dans les oreilles et en un mot je suis dans un état bien misérable.
Намагатимуся привести себе до ладу — такий стан нестерпний.
Je vais tâcher de me raccommoder, c’est insupportable un pareil état.
Погода гарна — ні сонця, ні дощу, саме така, про яку тільки й мріяти для прогулянки верхи. Шукаю Поля — не можуть знайти, і я не їду верхи. Ми не виходимо, обідаємо вдома; близько восьмої приходить маленький граф; я входжу до вітальні в капелюсі, кажучи, що йду вибрати карету, він пропонує Валіцькому мене супроводити.
Il fait beau, ni soleil ni pluie, un temps comme on peut rêver seulement pour monter à cheval. Je cherche Paul, on ne le trouve pas et je ne monte pas à cheval. Nous ne sortons pas, dînons à la maison, vers huit heures vient le petit comte, j’entre au salon en chapeau disant que je vais choisir une voiture, il propose à Walitsky de m’accompagner.
Ми всі троє повертаємось у кареті по маму. Гарна карета — з нової стайні, два коні і дзвіночки. Мама поруч зі мною, Валіцький позаду, Діна і граф попереду. Цей маленький негарнуха був у захваті від того, що на його жалюгідних плечах обидві віжки.
Nous revenons tous trois en voiture prendre maman. Une jolie voiture, dans une nouvelle écurie, deux chevaux et des clochettes. Maman à côté de moi, Walitsky derrière, Dina et le comte devant. Ce petit laid était enchanté d’avoir sur ses épaules misérables les deux rênes.
Мені не подобається алея Морто — там завжди щось трапляється: одного разу кінь розгнуздався, другого разу сідло зʼїхало набік, третього разу Баґатель розчавили.
Je n’aime pas l’allée du Morteau, il y arrive toujours quelque chose, une fois le cheval s’est débridé, une autre fois la selle a tourné, une troisième fois Bagatelle était écrasée.
— А вчетверте, — каже маленький, — вчетверте?
— Et une quatrième fois, dit le petit, une quatrième fois ?
— Не памʼятаю, — мовила я, червоніючи.
— Je ne me souviens pas, fis-je en rougissant.
— Ви не памʼятаєте?
— Vous ne vous souvenez pas ?
— Ні.
— Non.
Мама зрозуміла і змінила тему.
Maman a compris et changea de conversation.
Я сказала, що розумієш завжди тоді, коли хочеш; що є люди, які говорять тобі всілякі речі, а розумієш їх лише довго потому, коли нічого не робиш; тоді як з іншими, коли вони говорять, розумієш і чуєш усе, тому що цього бажаєш і чекаєш.
J’ai dit que l’on comprend toujours quand on veut, qu’il y a des personnes qui vous disent toutes sortes de choses et vous ne comprenez que longtemps après quand vous n’avez rien à faire, tandis que d’autres, lorsqu’ils parlent, on comprend et entend tout parce qu’on le désire et s’y attend.
Це правда — я розуміла найменші натяки Ремі, тоді як бідний Степан стільки говорив, а я зрозуміла лише через кілька місяців у Ніцці.
C’est vrai, je comprenais les moindres insinuations de Rémy tandis que le pauvre Stephan disait tant et je ne compris que plusieurs mois après à Nice.
Мама і всі за цього гидкого графа — вважають його гарним хлопцем. Це неправда: він нічогенький — і не більше.
Maman et tout le monde sont pour ce vilain comte, on le trouve joli garçon, ce n’est pas vrai ; il n’est pas mal, et pas davantage.
Входимо до казино і залишаємось там три чверті години.
Nous entrons au casino et y restons trois quarts d’heure.
Мені представили старого Мержевського, який щойно приїхав, і сестру Терези, яка, гадаю, його пасія чи щось на кшталт того.
On m’a présenté le père Merjeewsky qui vient d’arriver et la sœur de Thérèse qui est je crois sa bonne amie ou à peu près.
Я читала «Le Derby» — тричі натрапила на імʼя Гамільтона; я червоніла й кусала губи; граф зі мною говорив, я майже не відповідала, дивлячись у газету.
Je lisais « Le Derby », j’ai rencontré trois fois le nom de Hamilton, j’étais rouge et mordais mes lèvres, le comte me parlait, je répondais à peine, regardant le journal.
— А якби поговорити про минуле?
— Et si on parlait de choses passées ?
— Ах!... так, якщо все було приємно, про це говориш із задоволенням.
— Ah ! ... oui si les choses ont été agréables on en reparle avec plaisir.
— Але звідки знати, чи буде вам це приємно?
— Mais comment savoir si ce sera agréable pour vous ?
— Не знаю.
— Je ne sais pas.
— Я саме хотів сказати вам про одну річ, про яку вже говорив, здається, — коли ж треба про це говорити?
— Justement je voulais vous parler d’une chose de laquelle je vous ai déjà parlé, je pense, quand faudra-t-il que j’en parle ?
— Коли захочете.
— Quand vous voudrez.
— Ах!
— Ah !
— Треба завжди говорити — чим раніше, тим краще.
— Il faut toujours parler, le plus tôt est le mieux.
— Що ж, скажу вам наступного разу, коли поїдемо верхи.
— Eh bien je vous en parlerai la prochaine fois que nous irons à cheval.
— Добре.
— C’est bien.
— Це буде цікаво, але саме через це я вагаюся їхати верхи.
— Ce sera amusant, mais à cause de cela j’hésite de monter à cheval.
Його залицяння мені не в радість. Він мене кохає — добре, я приймаю його як залицяльника, він може бути в їхньому числі. Він перший. Він дав мені букет, і я дала йому натомість свою троянду.
Sa cour ne me fait pas plaisir. Il m’aime, c’est bien, je l’accepte comme adorateur, il peut être dans le nombre. Il est le premier. Il m’a donné un bouquet et je lui donnai en échange ma rose.
— У неї немає стебла.
— Elle n’a pas de tige.
— Саме тому й даю — я вже не могла її тримати.
— C’est pour cela que je la donne, je ne pouvais plus la tenir.
Потім я вирішила, що давати йому наполовину обгризену троянду — занадто, і щоб частково загладити цю прихильність, я дала букет мамі.
J’ai trouvé ensuite que c’est trop de lui avoir donné une rose à moitié mangée et pour effacer partiellement cette bienveillance je donnai le bouquet à maman.
На мені сіра сукня, жовті черевички. Танцювала польку з Вінслоу і вальс з де Жалем — і повертаємося. Годі й казати, що на мої ноги дивилися.
Je suis en robe grise, bottines jaunes. J’ai polké avec Winslow et valsé avec de Jahal, et nous rentrons. Je n’ai pas besoin de dire qu’on a regardé mes pieds.
Барон де Ла-Руссельєр чудовий — я б ним захоплювалася, якби він не був одружений.
Le baron de La Roussellière est magnifique, je l’admirerais s’il n’était pas marié.
Удома дізнаюся, що граф, дізнавшись про мою слабкість до рудого волосся я стала причиною хвороби графа. Цей маленький, дізнавшись, що я люблю рудих, вирішив пофарбувати волосся, помив голову гарячою водою і застудився. Він думає, що з рудим волоссям він мені сподобається; місцевий перукар пообіцяв його пофарбувати. Це мене розсмішило. Нарешті! Заради мене вже йдуть на безумства. Давно вже час — мені пʼятнадцять!
En arrivant à la maison j’apprends que le comte ayant su ma prédilection pour les cheveux roux j’étais la cause de la maladie du comte. Ce petit ayant su que j’aime les cheveux roux s’imagina de se faire teindre les cheveux, se lava la tête avec de l’eau chaude et se refroidit. Il pense qu’en ayant les cheveux roux il me plaira, le coiffeur d’ici lui promit de les teindre. Cela m’a fait rire. Enfin ! on commence à faire des folies pour moi. Ce n’est pas trop tôt, j’ai quinze ans !
Для іншої це було б занадто рано — але для мене, яка у власних очах цілком надзвичайна, яка не хоче нічого робити як інші, яка мріє про життя, складене з тріумфів, галасу, подвигів, яка, попри те що негарна, хоче мати весь світ, яка ставить себе вище за всіх, яка підносить своє честолюбство до небес, яка хоче багатства, титулів, слави, яка хоче бути всім, що є красивого, великого, знаменитого, відомого, надзвичайного, яка хоче більше, ніж я вмію сказати, — це занадто пізно.
Pour une autre ce serait trop tôt mais pour moi qui suis à mes yeux tout à fait extraordinaire, qui ne veut rien faire comme les autres, qui rêve une vie composée de triomphes, de bruits, d’exploits, qui malgré que je ne suis pas belle, veut avoir tout le monde, qui se met au-dessus de tout le monde, qui pousse son ambition jusqu’aux cieux, qui veut richesses, titres, célébrité, qui veut être tout ce qu’il y a de beau, de grand, d’illustre, de connu, d’extraordinaire, qui veut plus que je ne sais dire, c’est trop tard.
Зараз я хочу набути одну річ — вираз всесилля. Набути його можна лише через більшу чи меншу впевненість у владі, яку маєш, і через задоволеність собою1. Якщо ти внутрішньо не задоволений собою, цього виразу не мати — хіба що за надприродної влади над собою.
En ce moment je veux acquérir une chose, c’est l’expression de la toute-puissance. Cela ne s’acquiert que par la certitude plus ou moins grande de la puissance qu’on a et par le self-contentment. Si on n’est pas satisfait intérieurement, on ne peut avoir cette expression à moins d’une puissance surnaturelle sur soi-même.
Отже, мені треба чекати, поки моє самолюбство не буде задоволене.
Il faut donc que j’attende jusqu’à ce que mon amour-propre soit satisfait.
Примітки
В оригіналі англійською: «self-contentment». ↩