❦
Середа, 22 липня 1874
Mercredi, 22 juillet 1874
Відʼїзд диви, пожирачки сердець.
Départ de la diva, de la mangeuse de cœurs.
Жерікке запитав маму, чи є Тансле другом мадам Цілком — що вона про це думає. Мама сказала, що цілком можливо. Тоді він запитав, чому ж вона не взяла й його — цілком і повністю; а потім — «О! Справді, виходить, я її поцілував...» — тут я зупиняюсь: не можу сказати, де саме він її поцілував.
Gericke a demandé à maman si Tanlay était l’ami de Mme Toutàfait, ce qu’elle en pensait. Maman lui a dit que cela peut bien être, alors il demanda pourquoi ne le prenait-elle pas lui tout à fait, puis — Oh ! c’est vrai, je l’ai donc embrassée... ici je m’arrête, je ne peux dire où il l’a embrassée.
Прокидаюся о першій — голова паморочиться. Це востаннє. Отак я себе й нищу.
Je me réveille à une heure, la tête me tourne, c’est la dernière fois. Je m’anéantis de cette façon.
Йдемо на станцію провести Базілевич (сіра сукня) — на підйомі зустрічаємо маркіза, графа, Папу і Жерікке. Вона поїхала — ми карабінери.1
Nous allons à la gare reconduire Basilévitch (robe grise) au milieu de la montée nous rencontrons le marquis, le comte, Papa et Gericke. Elle est partie, nous sommes les carabiniers.
Між іншим, зайшла розмова про кравчинь:
Entre autres choses, on a parlé des couturières :
— Але чому ви звертаєтесь, мадам, до місцевих кравчинь? — каже Папа.
— Mais pourquoi vous adressez-vous, Madame, aux couturières d’ici, dit Papa.
— Ах, пане, це необхідно — бруківка Спа вимагає постійного ремонту підолів спідниць, — відповіла мама.
— Ah ! Monsieur, c’est nécessaire, les pavés de Spa demandent des réparations constantes aux ourlets des jupes, répondit maman.
— Але Душенька цього не потребує, — каже Жерікке, торкаючись ціпком краю моєї сукні і трохи піднімаючи її цим рухом.
— Mais Douchenka n’a pas besoin de cela, dit Gericke en touchant le bas de ma robe avec sa canne et en le relevant un peu par ce mouvement.
— Бароне, бароне! — вигукнула мама з гнівом. — Те, що ви робите, — нечемно; я бачила, як ви робили це з дамами, які готові це дозволити, — але з панночками такі манери неприпустимі!
— Baron, baron ! s’écria maman en colère, ce que vous faites n’est pas bien, je vous l’ai vu faire à des dames qui veulent le permettre, mais avec des demoiselles ces manières sont impossibles !
І, взявши мене під руку, вона крутнула турнюром пішла — вся несамовита, потім почервоніла.
Et me prenant le bras elle tourna sa tournure s’en alla, toute furieuse, et puis rouge.
По-моєму, так йому й треба — він надто забувався; потрібно було щось таке, щоб поставити його на місце як слід. Я злякалась — так гнівно мама це сказала. Пани ідуть за нами, опустивши голови; ми з Діною йдемо поруч із маркізом і спокійно говоримо про всілякі речі, наче нічого й не було. Жерікке дуже несміливо підходить і йде поруч зі мною й вмішується в розмову — завжди несміливо. У мене таке добре серце, що мені ніяково за нього.
Je trouve que c’est bien fait, il s’oubliait trop, il fallait quelque chose pour le replacer convenablement. J’avais peur tant maman a dit cela en colère. Les messieurs nous suivent tête baissée, et nous marchons à côté de Dina avec le marquis et parlons tranquillement de toutes sortes de choses comme si rien n’était. Gericke très timidement vient marcher à côté de moi et se mêle à la conversation toujours timide. J’ai si bon cœur que je suis confuse pour lui.
Усі разом ідемо на концерт і, не сідаючи, залишивши маркіза з маркізою, а графа — з матірʼю (він ревнує до Жерікке), піднімаємося до Аннет-і-Лубен.
Tous ensemble nous allons à la musique et sans nous asseoir, laissant le marquis à sa marquise et le comte à sa mère (il est jaloux de Gericke) montons chez Annette et Lubin.
Принцеса Марґеріта, дружина принца Умберто, сидить на лавці в глибині алеї. Позавчора ми бачили в Ла-Жерностер графиню дʼАквіла, її сина і невістку.
La princesse Marguerite, femme du prince Humbert, est assise sur un banc au fond de l’allée. Avant-hier nous avons vu à La Géronstère la comtesse d’Aquila, son fils et sa bru.
Піднімаємося спокійно — мама веде просту розмову. Жерікке підіймається прямо — я так само. Я лізу, як мавпа, чіпляючись за трави й гілки, спираючись на ціпок барона. Він ішов попереду. Підйом такий крутий, що під кінець голова в мене закрутилась і я відчула, як бʼється — наче годинник Мортó — посередині спини. Барон тепер пристойний, як Тансле. Ми сідаємо на лаву їх чекати — він просить дозволу витерти мої черевики; я дозволяю. Але на мій рух він зробив інший рух, що означав:
La montée s’effectue calmement, maman mène la conversation toute simple. Gericke monte tout droit, je fais la même chose. Je grimpe comme un singe, m’accrochant aux herbes et aux branches, et m’appuyant sur la canne du baron. Il montait en avant. C’était si rude qu’au bout la tête me tournait et je sentais battre comme un Morteau au milieu du dos. Le baron est convenable comme Tanlay. Nous nous asseyons sur un banc pour les attendre, il me demande la permission d’essuyer mes bottines, permission que j’accorde, mais sur un mouvement de moi il fit un autre mouvement qui voulait dire :
— О, панно, заспокойтесь — як ви могли таке подумати!
— Oh Mademoiselle rassurez-vous, comment pouvez-vous penser cela !
Говоримо про Ніццу, про ніццьке товариство. Вони не приходять. Тоді ми встаємо — і за кілька кроків застаємо їх на іншій лаві — сидять і чекають на нас.
Nous parlons de Nice, du monde de Nice. Ils ne viennent pas. Alors nous nous levons et à quelques pas les trouvons assis sur un autre banc nous attendant.
На вершині пʼємо молоко. Розмова проста й стримана — пани схожі на мух узимку. Говорять про мою тітку: мама каже, що впевнена — барон їй сподобається і вона барону. Я, дурна, показую, скільки в мене досвіду у справах залицяння — не любовних, тобто. Усі мовчки дивуються — мама більше за всіх. Спускаємося. Діна хоче стрибати й скакати, як лань; коли я підіймалась — я підіймалась із гідністю й природно, а вона розійшлася і уявила себе метеликом.
Au sommet, on prend du lait, la conversation est toute simple et austère, les messieurs ont l’air de mouches en hiver, on parle de ma tante, maman dit qu’elle est sûre que le baron lui plairait et qu’elle plairait au baron. J’ai la bêtise de montrer combien j’ai de l’expérience en affaires, de faire la cour, je ne veux pas dire amoureuses. On s’étonne en silence, et maman plus que les autres. On descend, Dina veut grimper et sautiller comme une biche ; quand je suis montée, je suis montée avec dignité et naturellement, mais elle, s’emporte et se croit un papillon.
Мама лишається позаду — Жерікке проводить нас до Пуону.
Maman reste en arrière et Gericke nous reconduit jusqu’au Pouhon.
Він був бездоганний, але скутий. Боюсь, що його образили. Яка ж я дурна — мені ніяково за інших.
Il a été parfait mais contraint. Je crains qu’on l’a offensé. Je suis si bête, je suis confuse pour les autres.
У Пуоні відбувається нарада щодо завтрашньої екскурсії. Нас вісімнадцять: маркіза, графиня Гіріні, мама, Давіньйон, Жозефіна, Жанна, панна Фоліньо, графиня Мержевська, панна Вітославська. Граф Гіріні, граф, Поль, Валіцький, пан Фоліньо, пан Вітославський.
Au Pouhon a lieu un conseil sur l’excursion de demain. Nous sommes dix-huit : la marquise, la comtesse Guirini, maman, Davignon, Joséphine, Jeanne, Mlle Foligno, la comtesse Merjeewsky, Mlle Witoslowska. Le comte Guirini, le comte, Paul, Walitsky, M. Foligno, M. Witoslowsky.
Я, Діна і Папа їдемо верхи — вирушимо між восьмою і девʼятою. Мама дуже запрошувала Жерікке — але він опускає очі й каже, що це неможливо: мусить їхати до тітки.
Moi, Dina et Papa allons à cheval, on partira entre huit et neuf heures. Maman a beaucoup invité Gericke, mais il baisse les yeux et dit que c’est impossible, qu’il doit aller voir sa tante.
Усі засмучені відʼїздом Базілевич. Іду з Полем на манеж і замовляю наших коней. Приїхав якийсь пан, на вигляд цікавий.
Tous ils sont chagrinés du départ de la Basilévitch. Je vais avec Paul au manège et commande nos chevaux. Il est arrivé un monsieur qui a l’air intéressant.
На обіді в «Лакені» мама каже, що лише з часу знайомства з Базілевич вона починає дивитися на чоловіків — тобто вона їх бачила й знала, коли їх представляли, і знала в салоні, — але лише тепер вона їх розрізняє і дивиться2 на них на вулиці.
À dîner à Laeken, maman dit que ce n’est que depuis sa connaissance avec Basilévitch qu’elle commence à regarder les hommes. C’est-à-dire qu’elle les voyait et connaissait quand ils étaient présentés, et quand elle les connaissait dans un salon mais, que ce n’est que maintenant qu’elle les distingue et [les] regarde dans la rue.
І справді, чоловіків тут чимало.
Le fait est qu’il y a beaucoup d’hommes ici.
— І в Бадені я б ніколи не познайомилась із Гамільтонами, якби мені про це не сказали одного ранку я не прогулювалась із Діною і не зайшла до ресторану — і там я не побачила опудала, монстра в білих чоботях із червоними відворотами, в картатому капелюсі, жахливої огрядності. І це чудовисько підійшло й почало репетувати, щоб йому подали омарів,3 фуа-гра тощо. Ось, думаю я, як отакий мужик жере. Тоді я спитала — і мені сказали, що це справжній мужик, опудало. — Хто ж тобі це сказав?4 — питаю я, вся зворушена, тихим голосом. О, я не сподівалася на щастя почути про нього. Це єдина людина, яку ти мені показала.5
— Et à Baden je n’aurais jamais connu les Hamilton si, on ne me l’avait dit un matin, je me promenais avec Dina et j’entrai dans un restaurant et là je vis un épouvantail, un monstre en bottes blanches à revers rouges avec un chapeau à carreaux, d’une masse effrayante. Et ce monstre arriva et commença à crier qu’on lui serve des homards, du foie gras, etc. Voilà, pensai-je, comment cet espèce de moujik bâfre. Alors je demandai et on me dit que c’était un véritable moujik, un épouvantail. — Qui donc te l’a dit ? dis-je toute émue et d’une voix timide. Oh je ne m’attendais pas au bonheur d’en entendre parler. C’est le seul homme que tu m’aies montré.
— О, що за вигадка!
— Oh quelle idée !
Мама каже, що я закохана в Жерікке. Ось, таке маленьке серце — і Жерікке там поміщається8. Я не закохана в Жерікке — і хотіла сказати, що моє серце дуже велике.
Maman dit que je suis amoureuse de Gericke. Voilà, un si petit cœur et Gericke s’y trouve. Je ne suis pas amoureuse de Gericke, et je voulais dire que mon cœur était très grand.
Ця розповідь про герцога повертає мені всі спогади про Баден і Ніццу — я страждаю; ховаю обличчя в долоні, щоб опамʼятатись, — наче, стискаючи голову, я заважаю думкам іти, розпорошуватися і доводити мене майже до нестями!
Ce discours du duc me ramène tous mes souvenirs de Bade et de Nice, je souffre ; je cache ma figure entre mes mains pour me remettre, comme si en me serrant fortement la tête j’empêchais aux pensées de s’en aller, de se disperser et de me rendre presque folle !
Після обіду заходимо до маркізи на годину. Тягнемо жеребки — хто поїде в бричці, хто в додатковому екіпажі.
Après dîner nous passons chez la marquise une heure. On tire au sort pour ceux qui iront dans le break ou dans un supplément.
Коли ми виходимо до Казино, пані Лаусберг передає мамі коробку і картку. Я чую ще нагорі на сходах:
Comme nous ressortions au Casino, Mme Lausberg remet à maman une boîte et une carte de visite. J’entends, encore au haut de l’escalier :
— Отже, Мусю, Жерікке надіслав тобі подарунок9.
— Alors, Moussia, Gericke t’a envoyé un cadeau.
Думала — жартують. Але внизу я справді бачу віяло і ось цю картку. Не можу вірити ні очам, ні вухам — нічого не розумію; червонію і висловлюю своє здивування на всі лади.
Je pensais et on plaisante, mais en bas je vois effectivement un éventail et la carte de visite que voici. Je ne peux croire ni à mes yeux ni à mes oreilles, je n’y comprends rien, rougis et exprime mon étonnement sur tous les tons.
Дуже гарне віяло зі світлого різьбленого дерева й тканини з квіткою, а внизу — «М.Б.», намальовані незабудками. Це чарівно й незрозуміло. Як і чому Жерікке спало на думку подарувати мені віяло?
Un très joli éventail en bois clair découpé et toile avec une fleur, et en bas M.B. peints en ne m’oubliez pas. C’est charmant et incompréhensible. Comment et pourquoi Gericke a-t-il eu l’idée de me donner un éventail.
У мене їх тепер двоє — велике чорне і це, майже таке саме велике.
J’en ai deux, le grand noir et celui-ci presque aussi grand que l’autre.
Нічого не можу зрозуміти,
Je n’y puis rien comprendre,
Нічого не можу зрозуміти
Je n’y puis rien comprendre
Але з ідеї такої ніжної,
Mais d’une idée si tendre,
Хотіла б знати автора.
Je voudrais bien savoir l’auteur.
На мотив «Білої дами».10
Air de la Dame blanche.
Іду до Казино у сірій сукні й капелюсі, з віялом. Це мій перший подарунок. Ось бачиш — подарунки й віяло, за якими ти зітхаєш,11 — каже мама. Усі дивуються, що ми без вишуканого вбрання; лише Діна у великій чорній сукні від Ворта. Лаферʼєр — нікчемність порівняно з Вортом. Є лише Він. Діна вдягла цю сукню для барона — після відʼїзду Базілевич. Це зауважила не я — мама. Бал дуже жвавий. Я танцюю три-чотири танці. Йдемо до бюро Кірша. Мама, Діна, я, де Жаль, Вітославський, граф, Грек.
Je vais au Casino en ma robe grise et un chapeau, et avec l’éventail. C’est mon premier cadeau : Voilà, tu vois, les cadeaux et l’éventail après lesquels tu soupires, me dit maman. Tout le monde est étonné de nous voir sans toilettes, Dina seule est en grande robe noire de Worth. Laferrière est une misérable à côté de Worth. Il n’y a que Lui. Dina a mis cette robe pour le baron, Basilévitch étant partie. Ce n’est pas moi qui fis cette remarque, c’est maman. Le bal est très animé. Je danse trois ou quatre danses. Nous allons au bureau de Kirsh. Maman, Dina, moi, de Jahal, Witoslawsky, le comte, le Grec.
Жерікке ховається й не підходить. Проходячи через середній зал, я тримала віяло в руці — спираючись на руку Валіцького. Жерікке сидів із якимось паном біля столу.
Gericke se cache et ne s’approche pas. En passant par le salon du milieu, je tenais l’éventail en main, j’étais au bras de Walitsky. Gericke était assis avec un monsieur auprès d’une table.
«Це чарівно, бароне — справді дуже любʼязно».
« C’est charmant baron, vraiment très aimable ».
— Що це?
— Qu’est-ce que c’est ?
— Нічого — справді не знаю. Зрештою, уривчасті слова без сенсу, як завжди.
— Ce n’est rien, vraiment je ne sais pas. Enfin des mots saccadés sans sens, comme toujours.
Не знаю, чому він не підійшов привітатись. Мама каже, що:
Je ne sais pas pourquoi il n’est pas venu nous saluer. Maman dit que :
— Він справді вперше в житті залицяється до панночки — і злякався власної сміливості.12
— C’est vraiment la première fois de sa vie qu’il fait la cour à une demoiselle et il s’est effrayé de son audace.
Я в захопленні від цього подарунка. Це мій перший. Грек, що, мабуть, ходив купувати його разом із Жерікке, побачивши його, каже:
Je suis charmée de ce cadeau. C’est mon premier. Le Grec qui a sans doute été l’acheter avec Gericke en le voyant dit :
— Яке гарне віяло — можна подивитись?
— Quel joli éventail, puis-je voir ?
Від барона — ви й самі знаєте, — кажу я, простягаючи його.
C’est le baron, vous le savez d’ailleurs, dis-je en le lui tendant.
Поляк ревнує до Жерікке. Який огидний характер — хитрий, потайний, загадковий, проблематичний.
Le Polonais est jaloux de Gericke. Quel vilain caractère rusé, dissimulé, énigmatique, problématique.
— Бідний, ви засмучені тощо.
— Pauvre, vous êtes chagriné, etc.
— Спробую вас потішити, пане, прикрасивши вас, — і я прикріпила йому до петлиці котильйонну кокарду, яку мама прихопила в Кірша.
— Je vais tâcher de vous consoler monsieur en vous décorant, — et je lui attachai à la boutonnière une cocarde de cotillon que maman avait emportée de chez Kirsh.
Я тут поводжуся досить кокетливо — мене знають (щойно почула з вулиці слово, наприкінці книги) такою. Зрештою, нічого поганого в цьому немає.
Je me montre passablement coquette ici, on me connaît (je viens d’entendre de la rue un mot, à la fin du livre) ainsi. Après tout, il n’y a pas de mal.
Повернувшись додому, співаю романс, від якого я без тями вже тиждень: On revient toujours15.
Je chante, une fois chez moi, la romance dont je raffole depuis une semaine : « On revient toujours ».
Я познайомилась із Робенсон через міс Роу.
J’ai fait connaissance de la Robenson par Miss Row.
Примітки
Натяк на оперету Оффенбаха «Розбійники» («Les Brigands», 1869), де карабінери співають, що через нещасливий випадок завжди приходять запізно. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
«Біла дама» (La Dame blanche) — комічна опера Франсуа-Адрієна Буальдьє (1825), одна з найпопулярніших французьких опер XIX ст. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Назва романсу; дослівно: «Завжди повертаються». ↩