❦
Четвер, 9 липня 1874
Jeudi, 9 juillet 1874
Такий самий дитячий бал, як минулого четверга. Імʼя кузини графа — Ванцославська. Ця огидна особа була у нас. Є люди, від яких гидко, — так ось від цих мені гидко так, що й сказати не можу.
Même bal d’enfants que jeudi dernier. Le nom de la cousine du comte est Vancoslawska. Cette détestable personne était chez nous. Il y a des gens qui dégoûtent, et bien ceux-là me dégoûtent plus que je ne puis dire.
Я зраділа, зустрівши Базілевич, яка познайомила мене з паном бароном Шарлем Жерікке де... важке прізвище — дʼЕрвайнен, її колишнім — та й теперішнім — залицяльником. Спочатку він вдає байдужість. Вона напускає на себе меланхолійний і мрійливий вигляд — це його чарує. Він голландський пан з Гааги, батько — тамтешній міністр. Єдиний син, добра родина, добре вихований, середній зріст, каштанове волосся — гарне, чудовий профіль, сірі й досить негарні очі, носить лише вуса, двадцять пʼять років, добре вдягається. Вільні й дитячі манери, дуже розпещений дамами. Гарний і симпатичний хлопець.
J’étais contente de retrouver Basilévitch qui me présenta M. le baron Charles Gericke de... un nom difficile, d’Herwynen, son ancien amoureux, et présent aussi. Seulement il joue l’indifférent le premier temps. Elle affecte un air mélancolique et rêveur, cela le charme. C’est un monsieur hollandais, de La Haye, son père est ministre là-bas. Fils unique, bonne famille, bien élevé, taille moyenne, cheveux châtains et bien, profil admirable, yeux gris et assez laids, ne porte qu’une moustache, vingt-cinq ans, s’habille bien. A des manières libres et enfantines, très gâté des dames. Beau et sympathique garçon.
Починає накрапати — йдемо до джерела з Базілевич і Жерікке. Я завжди виходжу під руку з мамою.
Une petite pluie commence, nous allons à la source avec Basilévitch et Gericke. Je sors toujours au bras de ma mère.
У цього барона дуже дивні манери — Базілевич каже, що він цілковита дитина; справді, йому нічого не варто взяти за руку, торкнутися капелюха — Базілевич навіть каже, що він торкається вух. Вона стверджує, що це без жодних намірів, по-дитячому. Дитина, дитина — це добре до певної межі, далі — кокетство. Після Пуону йдемо до алеї. Базілевич залишає нас, щоб скласти візит; ми сідаємо під деревом; Guerique Жерікке (не знаю, як правильно писати це прізвище) повідомляє нам новини про Бореля — цього доброго, кругленького Бореля, мою давню дитячу пристрасть. Він ще не одружений, але всю зиму в Гаазі залицявся до однієї дуже гарної особи. Він теж із чудової родини.
Ce baron a des manières très étranges, Basilévitch le dit tout à fait enfant; en effet il ne lui coûte rien de prendre par la main, de toucher au chapeau, même Basilévitch dit qu’il touche les oreilles; elle prétend que [c’est] sans intentions comme un enfant. Enfant, enfant, c’est fort bien jusqu’à un certain point, plus loin c’est de la coquetterie; après le Pouhon nous allons à l’allée. Basilévitch nous quitte pour aller faire une visite; nous nous asseyons sous un arbre; Guerique Gericke (je ne sais pas écrire son nom) nous donne des nouvelles de Boreel, de ce bon gros Boreel, mon ancienne passion, d’enfance. Il n’est pas encore marié, mais faisait la cour à une très jolie personne tout l’hiver à La Haye. Lui aussi, est d’excellente maison.
Цей хлопчисько Жерікке просто сказав мені, що я не повинна носити широкий браслет-талісман, бо в мене дуже тонка кісточка мав на увазі запʼястки. Він оглянув мене всю — стан, ніжку (полотняна сукня, капелюх Масса, добре). (Мама не хоче дати мені спокою — вона бомбардує мене і доводить до краю!!)
Cet enfant Gericke, m’a tout simplement dit que je ne devais pas porter mon large porte-bonheur, car j’ai les attaches voulait dire poignets très jolies. Il a examiné toute ma personne, ma taille, mon pied (robe toile, chapeau Massa, bien ). (Maman ne veut pas me laisser tranquille, elle me bombarde et me pousse à bout ! !).
Тут є пан — високий, кремезний, з темним волоссям, білою шкірою, чорними очима; носить мʼякий капелюх-бандит, такий, як носив Блекпрінс. Під руку з ним — літня дама. Цей чоловік настільки красивий, що, вперше побачивши його, я мимоволі озирнулась — саме тоді, коли правила двома кіньми. Його краса вражає — неможливо його не помітити. Він занадто гарний — надто вже гарний як на чоловіка; бридкий капелюх його псує. В іншому капелюсі він не був би аж надто гарним. Він сидів на лаві в алеї. Красивий — але не мій тип.
Il y a ici un monsieur grand, fort, aux cheveux bruns, au teint blanc, aux yeux noirs, porte un chapeau mou bandit, comme portait Blackprince. Il a à son bras une dame âgée. Cet homme est tellement beau que la première fois que je le vis je me retournai involontairement, c’était quand je conduisais deux chevaux. Sa beauté frappe, il est impossible de ne pas le remarquer. Il est trop beau, beaucoup trop beau pour un homme, son vilain chapeau l’abîme. Il ne serait pas trop beau avec un autre chapeau. Il était assis sur un banc dans l’allée. Il est beau, mais pas mon genre.
Сьогодні ввечері танцювала і вальсувала з Бебе — він танцює, як Борель, і трохи нагадує його мені; що в ньому негарне — так це щось від Кіселевського.
J’ai dansé et valsé ce soir, avec Bébé qui danse comme Boreel et me le rappelle un peu, ce qui est laid en lui c’est qu’il a quelque chose de Kiselevsky.
Після кожного танцю з ним маленький граф, якого я ненавиджу разом із рештою Поляків, підходив запросити мене. Гидкий юнак — негарний, жовтуватий, безбарвний. Крім цих двох, я танцювала з американцями — Вінслоу та ще одним.
Après chaque danse avec lui, le petit comte, que je déteste avec les autres Polonais, venait m’inviter. C’est un vilain jeune homme, laid, jaune, fade. Excepté ces deux j’ai dansé avec des Américains, avec Winslow et un autre.
Бебе сказав мені:
Bébé m’a dit:
— Відсуньте капелюх назад.
- Reculez votre chapeau en arrière.
— Але навіщо?
- Mais pourquoi ?
— На хвилинку тільки, прошу вас.
- Un instant seulement, je vous en prie.
— Але навіщо?
- Mais pourquoi ?
— На хвилину.
- Une minute.
Я відсунула свій жовтий паризький капелюх.
Je reculai mon chapeau jaune de Paris.
— Так, гарно — я бачу, що без капелюха вам незрівнянно краще, носіть його назад — красивіше, — і він хотів посунути його. Маленький негідник — що за манери!
- Oui, c’est bien, je vois que sans chapeau vous êtes infiniment mieux, portez-le en arrière, c’est plus joli, et il voulut le pousser. Le petit misérable, quelles manières !
Діна налякала мене — ми грали в більярд:
Dina m’a effrayée, nous jouions au billard:
— Муся, ваш2 граф де Ламбертьє! (Мене вражає одне: написане прізвище дуже схоже на того, хто його носить.)
- Moussia, votre comte de Lambertye ! (une chose me frappe, c’est que ce nom écrit ressemble tout à fait à celui qui le porte).
— Де — це ж неможливо!3 — вигукнула я напівголосно, вся захекана. Це був жарт — а я вже так зраділа. Чому він не приїжджає в Спа? Ми відходимо, і Діна з дурості або навмисне лишається слугувати ширмою для Базілевич і Бебе. Я відвела її вбік і сказала:
- Où, ce n’est pas possible m’écriai-je à demi-voix, tout essouflée. C’était une plaisanterie, et je me réjoussais déjà tant. Pourquoi ne vient-il pas à Spa ? Nous partons et Dina par bêtise ou exprès reste pour servir de paravent à Basilévitch et à Bébé. Je la pris de côté et lui dis:
— Діно, тепер годі — інакше неможливо, але наступного разу так не треба — це непристойно, це неможливо. Ти чудово розумієш. Знаю, що ти любиш такі жахи — але це непристойно. Тепер — годі4.
- Dina, maintenant arrête, on ne peut faire autrement, mais une autre fois il ne faut pas faire cela, ce n’est pas convenable, ce n’est pas possible. Tu comprends très bien. Je sais que tu aimes de telles horreurs, mais ce n’est pas convenable. Maintenant arrête.
На вулиці я побачила ньюфаундленда — такого, як у Блекпрінса. Мамо, ось собака Вітґенштайна5. Ми запитали слугу.
Je vis dans la rue un terre-neuve comme ceux de Blackprince. Maman, voilà le chien de Wittgenstein. Nous demandâmes le domestique.
— Панові Харістоффу, — відповів він. Пан і пані Харістофф щойно приїхали.
- A M. Haristoff dit-il. M. et Mme Haristoff viennent d’arriver.
Дружина — бразилійка й возить із собою двох-трьох дам і стільки ж панів. Дами дуже елегантні, Харістоффи — мільйонери. До того ж є ще два маленькі батаклани, іспанські чи бразильські.
La femme est brésilienne, et mène avec elle deux ou trois dames et le même nombre de messieurs. Les dames très élégantes, les Haristoff sont des millionnaires. En outre il y a deux petits bataclans espagnols ou brésiliens.
Увечері я співала в себе; Вівіані і компанія прибігли з Казино, а Валіцький і Поль чули мене аж із готелю «Фландр».
J’ai chanté le soir chez moi, Viviani et Cie accoururent du Casino et Walitsky et Paul m’entendirent de l’hôtel de Flandre.
Оце шик — оце так!
C’est chic - ça !
Примітки
Поляки в Спа — граф Мехлав Мержеєвський, який там упадав за Марі, і його родина. Польські повстання проти російського панування 1830–1831 і 1863–1864 років залишили по собі поширену в російському суспільстві неприязнь до поляків. Найближчий друг родини, лікар Валіцький, сам був поляком, а наступного дня Марі питає себе, чому вона їх так ненавидить: «Вони добрі, любʼязні, не дурні» (021/1874-07-10). ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩