❦
Субота, 9 травня 1874
Samedi, 9 mai 1874
Скільки клопоту перед відʼїздом! Упакувати всі речі! Легко сказати! Стільки паперів, помічених газет — у мене сумна звичка писати всюди й на всьому. Тож я чимало потрудилася, збираючи свої рукописи. В окрему скриньку я поклала щоденники.
Que d’embarras avant de partir ' Emballer toutes mes affaires ! C’est facile à dire ! Tant de papiers, de journaux marqués, j’ai la triste habitude d’écrire tout et partout. Aussi j’eus assez de peine à rassembler mes autographes. Dans une boîte à part j’ai enfermé mes journaux.
Стомлена, виходжу о шостій — сонця немає. Мені нудно.
Fatiguée je sors à six heures, il n’y a pas de soleil. Je m’ennuie.
Сподіваюся, що завтра о девʼятій ми відʼїжджаємо.
J’espère que demain à neuf heures nous partons.
Я молю Бога, щоб поїздку не відклали.
Je prie Dieu que le voyage ne soit pas remis.
Перед самим відʼїздом я шкодую — шкодую за уроками, за книжками, за Пратером, особливо за Пратером; він так сумно дивився на мене сьогодні, бідна тваринка, що серце моє стиснулося. Дуже шкодую за тіткою і дідусем, навіть за Валіцьким, одним словом, за всіма і за всім. Чому в мене такий поганий характер? Я б хотіла ні за чим не шкодувати, нічого не любити.
Au moment de partir, je regrette, je regrette mes leçons, mes livres, Prater, surtout Prater; il me regardait si tristement aujourd’hui, pauvre bête que mon cœur se serra. Je regrette beaucoup ma tante et papa, même, Walitsky, tout le monde et tout en un mot. Pourquoi ai-je un si vilain caractère ? Je voudrais ne rien regretter, ne rien aimer.
«Я хочу залишитися і я хочу втекти — чим же це скінчиться?»
« Je veux rester et je veux fuir, comment cela va-t-il finir ? ».