Понеділок, 20 квітня 1874

Була сцена через поїздку до Женеви; мене дратували — я була люта, роздратована, засмучена.
Увечері у Говардів (біла сукня, волосся вгору й просто, добре). Було досить весело — танцювали багато й добре, остання кадриль — з чудовим запалом. Але зміна помітна — Бутовські стали богами дня.
Елен здуру сказала, що я роблю, що хочу. На це я серйозно й різко її відчитала, потім дала їй кілька порад і сказала майже все, що мала сказати. Вона зрозуміла — але байдуже. Я більшість часу провела з Надею і панночками Бословлєвими. Елен, Ліза тощо нетактовно сказали Наді, що одна її щока повніша за другу. Елен і Ліза були вдягнені, як лахмітниці. Ми починаємо краще ладити з Бутовськими — особливо Мері-Елен виявляє мені приязнь. Вечеря була чудова. Було дуже кумедно, коли Паттон вальсував із пані Бутовською, потім пан Бутовський зі своїми дочками. Пан і пані Бутовські поводяться, як закохані.
Сьогодні вівторок — пишу про вчора, понеділок. Я багато забула й поспішаю.
Я лягла спати о пів на четверту ночі. Весь вечір був дуже приємний.