Понеділок, 13 квітня 1874

Пані Анічкова попросила взяти свою дочку Марі до церкви на причастя. Я приходжу за нею, гукаю служницю — хутчіш гребінець, стрічки, геть бридку спідницю з тарлатану, — роблю їй зачіску, одягаю, як можу, в її брудне вбрання, і беру її вже з християнськішим виглядом. Я сама з цією дитиною. Ле Бек, яка, як на мене, дуже мила, — зовсім поруч із нами.
Я б не хотіла, щоб хтось прийняв цих дітей за дітей моєї матері. Пані Анічковій вистачає розуму прийти і тим самим показати, що вона єдина мати цих брудних дітей.
Я дуже засмучена тим, що мама і всі решта щодня ходять на аукціони старого мотлоху й бруднять мій гарний будинок. Уже від завтра спробую цьому перешкодити. Мій будинок чарівний, і якщо його заповнять усілякими жахами — це буде шкода.
Іду гуляти пішки з дідусем (блакитна сукня, волосся вниз, золотисте, добре) — ця зачіска підкреслює все моє золотисте волосся, яке ще більш золотисте на блакитній сукні. Двічі вся Прогулянка. Яке жахливе відчуття, коли уявляєш себе посміховиськом. У мене ця нещасна думка, і від неї я почуваюся жалюгідною і нещасною.
Це правда, чи я лише уявляю? Боже мій, як я мучуся — втрачаю бажання виходити, боюся дивитися на людей, втрачаю всю впевненість.
Чому на мене дивляться? Чому? Чому? Ах!
(хроматична гама).
Дідусь розповідає мені про свою молодість — на жаль! — розповідає й описує полки тощо тощо — його улюблена тема.
Розалі проходить повз нас із супутницею, як найзвичайніші люди, і з маленькою собачкою, схожою на неї. Щоразу, коли я її бачу, дивуюся — як можна любити таку стару й бридку сучку. Який же дурний цей князь! Я б узяла Джою, яка така гарна, і навіть іншу — їх так багато. Але ця — яка потворність! Вона теж на мене дивиться, і я відчула, що вона обернулася. Після півторагодинної ходьби за нами приходять.
Регіональна сільськогосподарська виставка розпочалася 10 квітня на площі дʼАрм. Ці ніццянці влаштували її дуже гарно.
Після обіду дідусь розповідає про минулу велич Чернякивки — чому її більше немає? Як би я її любила.
Мама і тітка склали безліч візитів. Мої передбачення щомиті змушували мене ніяковіти й почуватися жалюгідною; я їх заборонила під загрозою штрафу. І я спокійна.

Примітки

В оригіналі англійською: «to be laughed at». ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩