❦
Понеділок, 6 квітня 1874
Lundi, 6 avril 1874
Який чарівний маленький кінь у князя Вітґенштайна! Такого коня я ніколи не бачила — маленький, дуже широкий, плаский. Такий великий чоловік, як Вітґенштайн, мав би здаватися смішним, бо його ноги майже торкалися землі, — але зовсім ні, він мав чудовий вигляд. Коли ми всі обернулися — Маченька, Діна, Коліньйон і я, — Огюст теж обернувся і сказав, що три роки тому цей самий пан їздив на віслюку. Почувши це, я вся спалахую захватом і вголос заявляю, що за таку екстравагантність я його обожнюю. Коліньйон із нами — вона прийшла, і я взяла її з собою, виходячи (блакитна сукня, волосся вниз, добре), йшла з нею, ми були на віллі, а потім взяли екіпаж.
Quel ravissant petit cheval montait le prince de Wittgenstein ! Un cheval comme je n’ai jamais vu, petit, très large, plat. Un homme aussi grand que Wittgenstein devrait être ridicule car ses pieds presque touchaient la terre, mais pas du tout il était seulement bien. Comme nous nous sommes tournées toutes, Machenka, Dina, Collignon et moi, Auguste se tourna aussi et dit qu’il y a trois ans ce même monsieur montait un âne. En entendant cela je me sens toute transportée et enthousiasmée et je déclare à haute voix que pour une pareille extravagance je l’adore. Collignon est avec nous, elle est venue et je l’ai prise avec moi en sortant (robe bleue, cheveux bas, bien), j’ai marché avec elle, nous étions à la villa et puis nous prîmes la voiture.
Чудова погода, сонце після дощу — я тільки те й кажу! Море ще бурхливе, мало сонця.
Il fait un temps magnifique, soleil après pluie je n’dis qu’ça ! La mer est encore orageuse, peu de soleil.
Але цей кінь — яка порода, що за вид, звідки він? Яка екстравагантність — їздити на віслюку по Прогулянці, — я зачарована й приголомшена. Але він чарівний, Вітґенштайн, — недаремно я сказала вголос, що обожнюю його.
Mais ce cheval, quelle race, quelle espèce, d’où vient-il ? Quelle extravagance de monter un âne à la Promenade, j’en suis charmée et étourdie. Mais il est adorable Wittgenstein, ce n’est pas en vain que j’ai dit à haute voix que je l’adore.
У нього спокійний вигляд, як у панни де Ґальве, — вигляд таємничий, дитячий і простодушний. не тоді, коли він, наприклад, пʼяний.
Il a un air calme comme Mlle de Galve, un air mystérieux, enfantin et candide, pas quand il est ivre par exemple.
Ця манера їздити на такому дивному коні мене здивувала й приголомшила. Я ніколи б не очікувала такого від цієї людини, — а найбільше дивуюся, що бачу його верхи. Загалом бачити чоловіка верхи мене дивує — вони такі зніжені і відкидають цю благородну розвагу заради карт і випивки.
Cette manière de monter un cheval si étrange m’a surprise et étonnée. Je n’aurais jamais attendu une pareille chose de cet homme, je m’étonne surtout de le voir à cheval. En général voir un homme à cheval m’étonne, ils sont si efféminés et rejettent au loin ce noble amusement pour les cartes et les boissons.
Прохолодно — я живу.
Il fait frais, je vis.
Повертаюся сама не своя — хочу і сміятися, і плакати. Мені так подобається почуватися отак — це не ново, але завжди цікаво й приємно.
Je rentre toute drôle, je voudrais rire et pleurer. J’aime tant me sentir comme cela, ce n’est pas nouveau, mais toujours amusant et agréable.
Не можу писати сьогодні ввечері — шукаю слів, а вони не йдуть.
Je ne peux pas écrire ce soir, je cherche les expressions qui ne veulent pas venir.
Яка я безумна! Через те, що ця людина їздила на незвичайному маленькому коні, я роблю революцію. Звичайно, якщо Вітґенштайн мені й не подобається — він мене неабияк цікавить і бавить.
Comme je suis folle ! parce que cet homme a monté un petit cheval extraordinaire je fais une révolution. Certes si Wittgenstein ne me plaît pas, il m’occupe et m’amuse beaucoup.
Коли я згадую іншу людину — в ній немає нічого від цього похмурого й несміливого вигляду, а навпаки: він великий, вродливий, благородний, з відкритим, блискучим, світлим, сяючим обличчям. Коли я думаю про його величний, вимогливий, злий і навіть жорстокий і водночас ніжний і дитячий1 вигляд — все зникає, все стирається, і постає лише він — здіймається, сяючи, мов сонце, над хмарами, димом і людським порохом «підлої юрби».
Quand je me souviens de l’autre homme qui n’a rien de cet air maussade et timide, mais au contraire est grand, beau, noble, à la figure ouverte, brillante, lumineuse, éclatante. Quand je pense à son air majestueux, exigeant, méchant même cruel et en même temps doux et childish tout disparaît, tout s’efface et il apparaît seul s’élevant brillant comme le soleil au-dessus des nues, de la fumée et de la poussière humaine « de la vile multitude ».
Все в ньому блискуче й сяюче — своєю присутністю він освітлює місце, де перебуває. Він геть не такий, як інші чоловіки, — цей напівбог Гамільтон. Навіть його імʼя незвичайне — ще в Росії я чула це імʼя і звертала на нього особливу увагу. Це імʼя завжди мене вражало й подобалося мені, — як зараз імʼя Бʼют з першої миті мені сподобалося, і воно здається мені незвичайним і чарівним. Бʼют!
Tout en lui est brillant et lumineux, par sa présence il éclaire l’endroit où il se trouve. Il est tout différent des autres hommes, ce demi-dieu Hamilton. Son nom même est extraordinaire, en Russie encore j’entendais ce nom et j’y attachais une attention particulière. Toujours ce nom m’a frappée et m’a plu, comme à présent le nom de Bute du premier moment il me plut et je le trouve extraordinaire et fascinant. Bute !
Князь Вітґенштайн своєю прогулянкою ступою на майже-мулі навів мене на думку порівняти його з герцогом Гамільтоном і мало не закрутив мені голову. Це нескладно — з такою головою, як у мене. Тепер я переконана, що я, мабуть, найбожевільніша й найнезвичайніша дівчина у світі. Я поставила собі певні межі, тому це не небезпечно.
Le prince de Wittgenstein par sa cavalcade au pas sur un presque mulet, m’a conduit à le comparer au duc de Hamilton, et m’a presque tourné la tête. Ce n’est pas difficile, une tête comme la mienne. Je suis convaincue maintenant que je suis peut-être la plus folle et la plus extraordinaire fille du monde. Je me suis prescrit certaines limites, de sorte que ce n’est pas dangereux.
Ренар загубилася, але, на щастя, Стьопа її знайшов — дідусь помер би, якби ця тваринка зникла.
Renard était perdue, mais heureusement Stiopa l’a retrouvé, papa mourrait si cet animal disparaissait.
Примітки
В оригіналі англійською: «childish». ↩