❦
Неділя, 29 березня 1874
Dimanche, 29 mars 1874
Лентиль бридкий.
Lentille abominable
Вугор огидний.
Anguille détestable
Жалюгідне створіння.
Misérable créature
Бекас, осел від природи.
Bécasse, âne de nature.
Надутий, [sic], задоволений.
Empoulé, [sic], satisfait
Сяючий, кепсько зліплений.
Rayonnant, mal fait
Такий ось зівʼялий Аполлон.
Tel est cet Apollon fané
Він має довгий ніс.
Il possède un long nez
І ось такий він є.
Et voilà tel qu’il est.
Це трохи краще. Я сплю до пів на дванадцяту, потім ми граємо, потім виходжу — жарко. Мені спадає думка поїхати верхи, я замовляю коней, попереджую Поля, їм морозиво, щоб охолонути, — і ось ми верхи. Публіка майже вся ніццька. Я бачила Федюса зі спини, але він мене добре бачив, — не знаю, як він на мене дивився. Сьогодні вранці я поскаржилася мамі1 [на] Ламбертьє, дуже серйозно. Я твердо вирішила зміряти його нахабним поглядом, щойно він насмілиться на мене глянути.
Cela vaut un peu mieux. Je dors jusqu’à onze heures et demie puis nous jouons, puis je sors, il fait chaud. L’idée me vient de monter à cheval, je commande les chevaux, je préviens Paul, je mange une glace pour avoir froid et nous voilà à cheval. Le public est presque entièrement niçois. J’ai vu Fedus dans le dos, mais lui m’a bien vue, j’ignore comment il m’a regardée. Ce matin je me suis plainte à maman [de] Lambertye, mais très sérieusement. Je suis résolue de le fixer d’un air impertinent la première fois qu’il osera me regarder.
Майже щоразу, коли я їду верхи, зустрічаю князя Вітґенштайна. Він був сам і підійшов до краю бульвару, щоб подивитися, як ми проїжджаємо. Я не дивилася на нього — я взагалі нікому не дивлюся в обличчя, боюся зустріти нахабу, як Федюс. Але він — я ніколи на нього не дивилася, це він на мене дивиться. Навіть рік тому панна Коліньйон сварила мене, кажучи, що я змушую всіх чоловіків на мене дивитися, і Федюса зокрема. І він сміявся, грубіян, гидота! І чому — я б дуже хотіла знати, — навіть якби була причина, так не насміхаються над людьми, не сміють сміятися їм у вічі, бути такою нечемною людиною!
Presque toutes les fois que je suis à cheval je rencontre le prince de Wittgenstein. Il était seul et s’approcha de l’extrémité du boulevard pour nous voir passer. Je ne l’ai pas regardé, je ne regarde personne en face, j’ai peur de rencontrer un impertinent comme Fedus. Mais, lui, je ne l’ai jamais regardé, c’est lui qui me regarde. Et même il y a un an Mlle Collignon me grondait, disant que je me fais regarder par tous les hommes, Fedus en particulier. Et il riait, le butor, le vilain ! Et pourquoi cela je voudrais bien savoir, même s’il y avait une raison on ne se moque pas ainsi des gens, on n’a pas le courage de leur rire au nez, d’être aussi malhonnête !
Жарко, і в себе в кімнаті я мало не знепритомніла, — не мала сил роздягтися, не могла дихати; я насилу зняла вбрання і впала у крісло біля вікна, — свіже повітря допомогло. Я думала, що помру, — так мені було зле, але я відчинила вікно, — був уже майже вечір, — і повітря мене оживило.
Il fait chaud et, en arrivant dans ma chambre, j’ai failli me trouver mal, je n’avais pas de force pour me déshabiller, je ne pouvais pas respirer, avec grand peine j’ai ôté mes affaires et je me suis jetée dans un fauteuil près de la fenêtre, l’air frais m’a fait du bien. Je pensais que je vais mourir tant j’étais mal, mais j’ai ouvert la fenêtre, il était presque soir et l’air m’a ranimée.
Спускаюся обідати у домашньому вбранні, — не мала духу вдягатися.
Je descends dîner en déshabillé, je n’avais pas le courage de m’habiller.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩