❦
Четвер, 19 березня 1874
Jeudi, 19 mars 1874
Почався сезон вітрів. Це сумно.
La saison des vents est commencée. C’est triste.
Сімон мені набридає більше за все; вона так змушує мене чекати. Проте ми тепер завжди виїжджаємо о четвертій. Музика й товариство вже скінчилися, коли ми приїжджаємо; мені, зрештою, не дуже й цікаво слухати цю гарну музику, а щодо товариства -- я про нього забула. Герцогиня де Муші каталася в ландо з Обеліском, вродливішою, ніж будь-коли; видно, що вона виходить заміж. Вона щось сказала герцогині, дивлячись на мене й трохи всміхаючись, ніби говорячи: ось ця дитинка, чи ж не мила? Гадаю, цим я завдячую Федусові, який теж вважає мене милою дитинкою. Він дивиться на мене, як мама дивилася на Клементіну Дюран. Ось пояснення загадки.
Simone m’ennuie plus que tout, elle me fait tellement attendre. Nous sortons cependant maintenant toujours à quatre heures. La musique et le monde sont finis quand nous arrivons, je n’ai pas grand intérêt d’ailleurs à écouter cette belle musique, quant au monde je l’ai oublié. La duchesse de Mouchy se promenait en landau avec l’Obélisque plus belle que jamais, on voit bien qu’elle se marie. Elle dit quelque chose à la duchesse tout en me regardant et souriant un peu comme si elle disait: Voilà cette enfant, n’est-ce pas qu’elle est gentille. Je crois que je dois cela à Fedus qui me trouve lui aussi une gentille enfant. Il me regarde comme maman regardait Clémentine Durand. Voilà l’explication du problème.
Від чоловіка це мало, але...
De la part d’un homme ça va peu, mais...
Уже кілька днів його не видно. Мене це так дратувало, що всі подумали, що він на мене дивився. Мама, тітка, навіть Валіцький і Павлуча. Від того, що мене так дратувало сьогодні, я програла, але я дратувалася не через гроші, а через те, що всі подумали, що я ніколи не програю, що я завжди вигравала. Однак це не справедливе порівняння, але я розумію1, що хочу сказати: бувають моменти.
Depuis quelques jours on ne le voit plus. J’ai été tellement contrariée de cela que tous ont pensé qu’il me regardait. Maman, ma tante, même Walitsky et Pavloucha. Du fait que j’étais tellement contrariée aujourd’hui, j’ai perdu mais je n’ai pas été contrariée à cause de l’argent mais par le fait que tous ont pensé que je ne perdais jamais, que j’ai toujours gagné. Ceci cependant n’est pas une comparaison juste, mais je comprends ce que je veux dire: il y a des moments.
Коли мені трохи здається, що Федус мені трохи подобається, але, звичайно, дуже мало, і через те, що тут майже нікого нема, він все одно кращий за Еміля Одіффре, і я не можу жити без якоїсь вигаданої дурниці. Тільки щоб мати мету прогулянки. Гамільтон мені подобається настільки, що нема нікого на світі, хто міг би подобатися мені так само, і все це лише жарти, дурниці. Мені так мало здається, що Федус мені подобається, що це здається смішним. Навіть згадувати таку незначну тварюку -- це вже занадто. І я дивлюся на нього завжди більше, ніж на багатьох чоловіків, більше, ніж на старого Ґальве, наприклад, але зовсім не як на чоловіка.2
Quand il me semble un peu que Fedus me plaît un peu, mais bien entendu très peu et du fait qu’ici il n’y a presque personne, il est tout de même mieux qu’Emile d’Audiffret et je ne peux vivre sans quelque imaginaire bêtise. Seulement pour avoir un but de promenade. Hamilton me plaît tellement qu’il n’y a personne au monde qui puisse me plaire autant, et tout ceci ne sont que des plaisanteries, des bêtises. Il me semble si peu que Fedus me plaît que cela semble ridicule. Même mentionner une bête aussi insignifiante est déjà trop fort. Et je le regarde toujours plus que beaucoup d’hommes, plus que le vieux Galve par exemple, mais pas du tout comme un homme.
Учора ввечері я думала, що у вчорашньому записі надто сильно виразила свою досаду, але сьогодні3 я змінила думку, бо я роздратована. Справді, я не повинна піддаватися таким дурницям, бо в один момент я роздратована, а в інший -- зовсім ні, але щоб4 мати щоденник, який відтворює був би вірним портретом вірно всі мої найдрібніші думки тієї епохи, я все памʼятаю5. Мені було б дуже прикро, якби мою думку витлумачили інакше й якби подумали, ніби цим поясненням я хочу щось приховати.
Hier soir j’ai pensé que dans le journal d’hier j’ai trop fortement exprimé mon dépit, mais aujourd’hui j’ai changé d’avis parce que je suis dépitée. Vraiment je ne devrais pas me laisser aller à de telles bêtises, parce que à un moment je suis dépitée, mais à un autre moment pas du tout, mais afin d’ avoir un journal qui retrace soit un portrait fidèle de fidèlement toutes mes moindres pensées à cette époque., je me souviens de tout. Ce me serait une grande peine si on interprétait autrement ma pensée et si on pensait que mon intention en faisant cette explication est de cacher quelque chose.
Який же Поль поганий бешкетник! Він не знає нічого, крім театру, актрис, бенкетів, особливо коли я згадаю, що, приїхавши сюди, він говорив про виховання дітей і я сподівалася зробити з нього щось путнє.
Comme Paul est un mauvais garnement, il ne sait que théâtre, actrices, banquets, surtout quand je pense qu’en arrivant ici il parlait de l’éducation des enfants et que j’espérais en faire quelque chose.
Увечері Діна прочитала мені три розділи зеленої книжки за пʼять франків, бо я присягнулася не читати в ній сама. Наприкінці ми зно-зно-знову говорили про парі; я пропонувала їй ще тисячу франків, щоб, коли Федус, почувши її промову, розкриє рота від здивування або щоб відповісти, вона кинула йому в рот зацукровану вишню.
Le soir Dina m’a lu trois chapitres du livre vert, pour cinq francs car j’ai juré de ne point lire dedans moi-même. A la fin nous avons re-re-reparlé du pari, je lui proposais encore mille francs pour que, lorsqu’en entendant son discours Fedus ouvrira la bouche d’étonnement, ou pour répondre, elle lui jette une cerise confite dans la bouche.
Я одна, пишу, але ще сміюся, уявляючи його обличчя, коли він отримає цукерку. Але вона відмовляється від цукерки, хоча й погоджується на старе парі. Усе це лише великі дурниці, яких Діна ніколи не зробить, і я справді божевільна, що витрачаю час на розмови про це. Але раз нас це розважає!
Je suis seule, j’écris mais je ris encore en m’imaginant sa figure lorsqu’il reçoit le bonbon. Mais elle refuse le bonbon, bien qu’elle consente à l’ancien pari. Tout ça n’est qu’une grande bêtise que Dina ne fera jamais, et je suis bien folle de perdre mon temps à en parler. Mais puisque ça nous amuse !
Цей любий скарб6 Ламбертьє бере занадто вродливу жінку для себе? Я боюся, як би його не...
Ce cara gioia de Lambertye prend une trop belle femme pour lui ? Je crains qu’on ne le...
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Курсивні уривки написані російською в оригіналі; Марі переключається між французькою й російською всередині абзацу. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі італійською: «cara gioia»; іронічне прізвисько для Ламбертьє. ↩