❦
Неділя, 8 березня 1874
Dimanche, 8 mars 1874
Мама тощо в Монако.
Maman etc. sont à Monaco
Запізнившись до церкви, їду на прогулянку з Діною. Я так люблю виходити вранці, коли навколо тільки пристойні люди. Зараз я обожнюю фіалки й завжди ношу букетик цих квітів. Занадто багато людей, уся Ніцца надворі, але мало справжнього товариства. Верман мене привітав, і я думала, що відповіла, але Діна запевняє, що я не привіталася. Тим краще, манери цього божевільного мені не подобаються.
Ayant retardé pour l’église je vais faire un tour avec Dina. J’aime tant sortir le matin quand il n’y a que des gens propres. J’adore les violettes en ce moment et je porte un bouquet de ces fleurs toujours. Il y a trop de monde, tout Nice est dehors, mais peu de beau monde. Woerman m’a saluée et j’ai cru lui répondre, mais Dina assure que je n’ai pas salué. Tant mieux, les façons de ce fou ne me plaisent pas.
Граф де Ламбертьє більше на мене не дивиться, і тим краще. Ще два дні тому він обернувся зі своєю усмішкою, а сьогодні ніби й не впізнав мене. Мені цікаво чому. Але я задоволена, бо здавалося, ніби він глузує. Він зайшов до Вітґенштайна й вийшов із ним. Вітґенштайн гарний; я пошилася в дурні: я готувала звичний холодний вираз обличчя, щоб витримати погляди малого, а він на мене не подивився. Я почувалася ніяково1.
Le comte de Lambertye ne me regarde plus et tant mieux. Il y a deux jours encore il s’est tourné avec son sourire, aujourd’hui il eut l’air de ne pas me reconnaître. Je suis curieuse pourquoi. Mais je suis contente car il avait l’air de se moquer. Il alla chez Wittgenstein et il en sortit avec lui. Wittgenstein est beau; j’étais attrapée, je préparais la physionomie froide d’habitude pour souffrir les regards du petit et il ne m’a pas regardée. Je me sentais mal à l’aise.
Ми пішли (коричнева сукня, чорний капелюх, гарно) сісти біля музики -- я, Діна й Маченька. Я чекала Вітґенштайна й Ламбертьє, але раптом побачила, як з боку «London House» проїжджає Вітґенштайн сам у фіакрі, -- не сам, а з розкішним псом. Ламбертьє пройшов пішки до ландо Віжʼє.
Nous allâmes (robe brune, chapeau noir, bien ) nous placer à la musique; moi, Dina et Machenka. J’attendais Wittgenstein et Lambertye, mais tout à coup je vis passer, du côté où est le London House, Wittgenstein seul en fiacre, pas seul mais avec un magnifique chien. Lambertye passa à pied vers le landau de la Vigier.
Ми занадто довго прогулювалися по Прогулянці; ідемо до Румпельмайєра, потім знову на Прогулянку нібито шукаючи дідуся. Людей було менше, Світило, яке дає світло тощо, пекло менше, і я почувалася вільніше.
Nous nous sommes trop promenées à la Promenade, nous allons chez Rumpelmayer, puis encore à la Promenade sous prétexte de chercher papa. Il y avait moins de monde, l’astre qui donne la lumière etc. brûlait moins et j’étais plus à mon aise.
Ми пожвавлюємося через парі між мною й Діною. Я пропоную їй дві тисячі франків, щоб вона підійшла до Ламбертьє й сказала йому: -- Пане графе, ніжна наполегливість, з якою ви дивитеся на мою кузину, викликає в мене жаль. Маю честь вас вітати, пане графе.
Nous commençons à nous animer à propos d’un pari entre moi et Dina. Je lui offre deux mille francs pour s’approcher de Lambertye et lui dire: - Monsieur le comte, l’insistance affectueuse avec laquelle vous regardez ma cousine me fait pitié. J’ai bien l’honneur de vous saluer, Monsieur le comte.-
на полях
[На полях. Ця фраза запозичена у божевільного, який пише листи батькам молодих дівчат тощо.]
[Dans la marge. Cette phrase est empruntée au fou qui écrit des lettres aux parents de jeunes filles etc.]
Вона погоджується, ми були всі три дуже збуджені. Але я ніколи не вірила, що вона скаже таке.
Elle accepte, nous étions toutes les trois très exaltées. Mais jamais je n’ai cru qu’elle dirait une pareille chose.
Ми розважалися, граючи комедію. Бо ніхто не вірив, що вона скаже таке божевілля. Щодо мене, за таку екстравагантність я б дала не тільки дві тисячі франків, а все на світі. Я божевільна від таких божевіль; я закладалася б найнесамовитіше й найекстравагантніше в світі. Діна без кінця мене смішила. Повертаємося, і та сама розмова триває в мене з додатком парі, що вона підійде посеред Прогулянки запропонувати цукерку Одіффре й подарувати новий циліндр малому, моєму Шарлю, замість того, який я йому так жорстоко зіпсувала. За ці два останні подвиги я давала їй чотири тисячі. Під кінець вечері вона від усього відмовляється, як я й думала, кажучи, що не хоче забирати в мене дві тисячі.
Nous nous amusions jouant la comédie. Car personne ne croyait qu’elle dirait cette folie. Quant à moi pour une extravagance de ce genre je donnerais non seulement deux mille francs mais tout au monde. Je suis folle de ces folies, je serais la parieuse la plus enragée et la plus extravagante. Dina m’a fait rire sans fin. Nous rentrons et le même sujet est continué chez moi avec l’addition d’un pari, qu’elle irait offrir en pleine promenade un bonbon à Audiffret et donner un chapeau tube neuf au petit, à mon Charles, pour celui que je lui ai abîmé si cruellement. Pour ces deux derniers exploits je lui donnais quatre mille. Vers la fin du dîner elle refuse tout, comme je le pensais, disant qu’elle ne veut pas me prendre deux mille.
Це було божевілля, яке розважало мене чотири години, і досить. Після вечері стаю навколішки на стільці, а решту тіла кладу [sic] на стіл, тобто лягаю на стіл і кладу голову на руки. В цій позі залишаюся до десятої вечора; ми з Діною й Бете говоримо про шлюб. Бете говорила багато дурниць про Одіффре, про Ламбертьє. Я казала, що дуже люблю старого Ґальве й досить люблю Ламбертьє, що вони мені симпатичні, і що Тічкевич дуже вродливий. Я починаю говорити вільно. Висловлюю свою думку про чоловіків; це для мене ново й розважає.
C’était une folie qui m’a amusée pendant quatre heures et c’est assez. Après dîner, je m’agenouille sur une chaise et le reste du corps, je [sic] place sur la table, c’est-à-dire que je me couche sur la table et mets ma tête sur mes bras. Dans cette position je reste jusqu’à dix heures du soir, avec Dina et Bête, parlant mariage. Bête disait beaucoup de bêtises d’Audiffret, de Lambertye. Je disais que j’aime beaucoup le vieux Galve et assez Lambertye, qu’ils me sont sympathiques, puis que Tichkevitch est très beau. Je commence à parler librement. Je dis mon opinion sur les hommes; c’est nouveau pour moi et ça m’amuse.
Бете каже, що герцог приїхав. Я знаю, що він мав приїхати, але не знала, що вже приїхав. Зрештою, я думаю, що це неправда. Бете мене розсмішила: мовляв, якщо вона повернеться через чотири роки, то піде на Прогулянку й раптом побачить візок, мене в ньому й щось маленьке поруч зі мною, що хитає ногами від задоволення! Це Мусі! Ні, це графиня де Ламбертьє тощо.
Bête dit que le duc est arrivé. Je sais qu’il devait venir, mais je ne savais pas qu’il était venu. D’ailleurs je crois que ce n’est pas vrai. Bête m’a fait rire en disant que si elle revient dans quatre ans elle ira à la Promenade et tout d’un coup elle voit une voiture, moi dedans et quelque chose de petit à côté de moi qui balance ses pieds de plaisir ! C’est Moussia ! non c’est la comtesse de Lambertye etc.
Якщо Гамільтон приїде, я тисячу разів помру, бачачи його з нею в найкращих батакланах.
Si Hamilton viendra je souffrirai mille morts en le voyant avec elle dans les meilleurs bataclans.
Вже пізно, мені стільки треба сказати, що я скінчила б аж завтра, якби говорила про нього, про неї.
Il est tard, j’ai tant à dire que je ne finirais que demain si je parlais de lui, d’elle.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩