Неділя, 22 лютого 1874

До церкви. Їду сама по місту, тобто, ні -- у товаристві Пратера, який з цілковитою поважністю посідав почесне місце поруч зі мною. Неприємний вітер і пил.
Мама робить кілька візитів, до пані Аллен я піднімаюся з нею. Мама, пані Аллен і пані Говард, яку ми там застали -- з одного боку, а пан Аллен, молодий Аллен, Теббітт і я -- з іншого.
Ми вже цілу вічність не зупинялися біля музики, сьогодні лише проходимо повз.
Молодята зробили свій весільний візит о другій годині, а ми були вдома.
Ми йдемо до Лондон Гаузу, мама, тітка, Діна й я, а звідти до графині де Музе, яка тяжко хвора. Там ми зустрічаємо пані Балан'ї, яка, коли мова зайшла про мою фігуру, запитала мене, чому я так високо піднімаю бюст; тоді я пішла в кімнату й показала їй, що я від природи така. Вона здивувалася, але втішила мене, сказавши, що це мине з віком. Дурна, у неї, гадаю, гаманець із п'ятикопійчаною монетою.
О восьмій -- на розпродажі Массена, який продовжується ще й цього вечора, лотерея теж. Ці дами в тих самих убраннях, бо вони підібрані до павільйону. Я набрала купу квитків і виграла купу дрібничок. Мене трохи роздратувало бачити бридкого Бека на трибуні, а самій бути в натовпі.
Княгиня незмінно люб'язна; тут є молодий
князь Четвертинський, який є справжній Чиловський, та сама манера говорити. Верман був майже весь час із нами, біля мене. Він настільки дурний, що не розуміє навіть нонсенсів товариства; через півгодини він мені набрид і я стала говорити так само безглуздо, як він, -- от так ми й порозумілися.
Мама каже, що він завжди підходить до мене, щоб викликати ревнощі Бека. Він мене ледь не змусив почервоніти через Четвертинського. Яке довге прізвище, я просто називатиму його князем.
Сад освітлений а джорно, потім бенгальськими вогнями й електричним світлом. Здавалося, що ми далеко від Ніцци, мені здавалося, що я в Бадені. Кілька оркестрів. Неможливо було повірити, що ти в Ніцці, здавалося, що тебе перенесли кудись далеко, на Віденську виставку або до Бадена. Я дихала вільно.
Я шукала Ламбертьє, я до нього звикла, і мені здається неймовірним його не бачити; він став необхідним аксесуаром усіх моїх виходів, і мені нудно, якщо я довго його не бачу. Цього вечора його не було, але я швидко про нього забула.
Я все ж була роздратована, але з причин серйозніших -- через наше життя.

Примітки

В оригіналі англійською: nonsenses.
В оригіналі італійською: a giorno -- як удень; яскраве освітлення.