❦
Вівторок, 13 січня 1874
Mardi, 13 janvier 1874
Я поклала під подушку гребінець і маленьке дзеркальце, і мені наснилося, що Аллар мене зачісує; справді, Жозефіна будить мене, кажучи, що перукар на мене чекає. Усе це доводить, що я ще не доросла до того, щоб ворожити1. Минулого року мені наснилося, що я їду верхи, а вчора -- що мене зачісують, і все це здійснилося.
J’avais mis sous l’oreiller un peigne et un petit miroir et j’ai rêvé qu’Allard me coiffait, en effet Joséphine me réveille en disant que le coiffeur m’attendait. Tout cela prouve que je ne suis pas en âge de deviner l’avenir. L’année dernière j’ai rêvé que je montais à cheval et hier qu’on me coiffait, et tout cela s’est réalisé.
Ця тварюка не зачісує мене як я люблю.
Cet animal ne me coiffe pas comme j’aime.
Ідемо до церкви (блакитна сукня, коричневий капелюшок, непогано, почуваюся дуже ніяково); увесь час у церкві я була нещасна, була мить, коли хотіла піти; нарешті, на щастя, все скінчилося. Ця сукня страшенно незручна, ліф погано зшитий. До того ж зачіска мене дратувала. Гадаю, вигляд у мене був смішний.
Nous allons à l’église (robe bleue ciel, chapeau brun, pas mal, très mal à mon aise), tout le temps à l’église j’étais misérable, il y avait un moment où je voulais m’en aller, enfin par bonheur c’est fini. Cette robe est très inconfortable, le corsage est mal fait. De plus la coiffure me chiffonnait. Je crois que j’étais ridicule.
Пропоную княгині й Маченьці поїхати зі мною; поки інші випередять Оґюста, ми б взяли фіакр і поїхали до Резерву, а потім на Прогулянку; але в нас ніколи нічого не виходить, скрізь перешкоди; мама сказала, що незабаром вони поїдуть до Монако, що в нас буде Оґюст, що краще зберегти два луїдори, які вона мені дала. Це було як вода крижаний душ; виїжджаю з ними в ландо, щоб потім повернутися по них.
Je propose à la princesse et à Machenka de venir avec moi, tandis que les autres précéderaient Auguste, nous prendrions un fiacre et nous irions à la Réserve et puis à la Promenade, mais chez nous rien ne se fait, il y a des obstacles; maman a dit que bientôt ils iront à Monaco, que nous aurons Auguste, qu’il vaut mieux garder les deux louis qu’elle m’a donnés. C’était comme de l’eau une douche froide; je sors avec eux en landau avec l’intention de retourner les chercher.
На Прогулянці ще не так багато люду; щойно ми проїжджаємо, Великий Одіффре, який ішов пішки, сідає в маленьку каретку (на кшталт дюка) і кидається на нашу так, що одне крило його каретки, гадаю, зламалося; але це було навмисне, бо він навіть не обернувся.
Il n’y a pas encore beaucoup de monde à la Promenade, aussitôt que nous passons le Grand Audiffret qui était à pied monte en une petite voiture (genre duc) et se précipite sur la nôtre si bien qu’une des ailes de la sienne se casse je crois, mais c’était fait exprès car il ne s’est pas même tourné.
Місяць тому його мав нам представити спірит, але цей маленький божевільний не представив.
Il y a un mois il devait nous être présenté par le spirite mais ce petit fou ne l’a pas présenté.
Я посміялася з цієї пригоди -- він ризикував пошитися в дурні, бідолашний! Проводжаю їх на вокзал. Хочу взяти коляску, фіакр, але Діна у своїй чорній сукні хоче погодинну карету; беремо огидну ніццьку «елеґанцію». Не буду описувати, як дідусь не хотів їхати в маленькій кареті, як простояли півгодини біля Бакі, як Жорж і Стьопа дратували всіх, як я б краще залишилася вдома, ніж так себе мучити. Нарешті ми з княгинею їдемо в цій ніццькій «елеґанції»; курява аж бризкає -- добре б трохи полити. Я хотіла пересісти в ландо, але ми довго його шукали; лише після того, як двічі витримала ненависний погляд мавпи Ламбертьє, який був із Лабановими й батакланом панів: бути так виставленою на весь цей пил. Я була сама не своя, хотіла плакати. Нарешті ландо -- сідаю в нього щаслива.
J’ai ri de cette aventure, il s’est exposé à devenir ridicule pauvre bête ! Je les conduis à la gare. Je veux prendre une calèche, un fiacre mais Dina vêtue de sa robe noire veut une voiture à volonté; nous prenons une élégance niçoise détestable. Je ne dirai pas comment papa ne voulut pas aller en petite voiture, comment on resta une demi-heure à la Baquis, comment Georges et Stiopa agaçaient tout le monde, comment j’aurais mieux voulu rester chez moi que de me martyriser ainsi. Enfin moi et la princesse nous allons dans cette élégance niçoise; une poussière éclaboussante, on ferait bien d’arroser un peu. Je voulais déménager dans le landau mais nous l’avons longtemps cherché, ce n’est qu’après avoir deux fois subi le regard haïssable du singe Lambertye qui était avec les Labanoff et un bataclan de messieurs: être ainsi exposée à toute la poussière. J’étais hors de moi, j’aurais voulu pleurer. Enfin le landau, je m’y place avec bonheur.
Я задоволена собою, бо більше не червонію ні з того ні з сього, як раніше червоніла від Вітґенштайна, від Одіффре, навіть інколи від мавпи Ламбертьє. Я саме промовляла своє потрійне «Змилуйся4», коли проїжджає Вітґенштайн -- не пʼяний. Лорд Фолкнер дуже часто далекий від стану тверезості; сьогодні вранці ми його зустріли під ручку з якимось паном і пʼяного як свиня. Не думаю, що герцог Гамільтон стільки пив -- це було б видно з обличчя, а він був зовсім свіжий.
Je suis contente de moi car je ne rougis plus à tort et à travers, comme autrefois je rougissais pour Wittgenstein, pour Audiffret même quelquefois pour le singe Lambertye. J’étais en train de dire mon triple miserere lorsque Wittgenstein passe, il n’est pas ivre. Lord Falkner est très souvent loin d’être en état de tempérance; ce matin nous l’avons rencontré bras dessus, bras dessous avec un monsieur et ivre comme un cochon. Je ne crois pas que le duc de Hamilton buvait tant, ça se verrait sur sa face, et il était tout frais.
Це нещасний день! Я така нещасна й жалюгідна від самого ранку. Бачу всіх щасливими й задоволеними, в товаристві, вдоволеними, а я один готувався витримати боротьбу і шляху, і жалю, яку відтворить у памʼяті той, хто не вірить5.
C’est une misérable journée ! Je suis si malheureuse et misérable depuis le matin. Je vois tout le monde heureux et content, en société, satisfait, ed io sol uno m’apparecchiavo a sostenere la guerra si del cammino e si della pietate che ritrarrà a mente chi non crede.
Великий Боже, невже весь рік буде для мене так само неприємний?
Grand Dieu, est-ce que toute l’année sera aussi désagréable pour moi ?
Не можу бачити батаклани в Протоці Мух без заздрощів, бо я заздрісна! Почуваюся запиленою, жалюгідною, нещасною. Одне слово -- була надзвичайно рада повернутися й сісти за фортепіано.
Je ne puis pas voir les bataclans au détroit des Mouches sans envie, car je suis envieuse ! Je me sens poussiéreuse, misérable, malheureuse. Bref, j’étais souverainement contente de rentrer et de me mettre au piano.
Завтра перший великий конкурс; посилаю за фіакром; о восьмій вечора вдягаю свій конспіратор, дуже зручний увечері, і з княгинею ми їдемо на вокзал дізнатися, о котрій відходить спеціальний поїзд; холодно й добре; на вокзалі ні душі, крім чоловіка, що спить на лавці в кутку. Але, на щастя, натрапляємо на оголошення. Потрібні спеціальні квитки, які дістають, зокрема, у секретаріатах головних готелів. Їдемо до Шовена, але вже пізно; втім, їх можна взяти при вході до зали очікування першого класу.
Demain c’est le premier grand concours, j’envoie chercher un fiacre, à huit heures du soir je mets mon conspirateur très commode le soir, et avec la princesse nous allons à la gare savoir l’heure du départ du train spécial; il fait froid et bon, à la gare il n’y a pas une âme excepté un homme endormi sur un banc au coin. Mais par bonheur nous trouvons une affiche. Il faut avoir des billets spéciaux qu’on se procure entre autres aux secrétariats des principaux hôtels. Nous allons chez Chauvain, mais c’est trop tard, d’ailleurs on peut les prendre à l’entrée de la salle d’attente de première classe.
Я кажу проїхати Прогулянкою; навпроти Центифолії ми повертаємо й їдемо додому.
Je dis de passer par la Promenade, arrivé vis-à-vis Centifolia nous tournons et rentrons.
Мороз пощипував мені щоки, і мені це подобається.
J’avais les joues pincées par le froid, et j’aime cela.
Сподіваюся (після цього «сподіваюся» я перечитала сьогоднішній день), сподіваюся, що весь рік не буде як сьогодні.
J’espère (après ce j’espère j’ai relu la journée d’aujourd’hui) j’espère que toute l’année ne sera pas comme aujourd’hui.
Боже мій, як ми проводимо своє перше січня!
Mon Dieu comme nous passons notre premier janvier !
Я добре пообідала -- це втіха.
J’ai bien dîné, c’est une consolation.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі італійською: «in fretta». ↩
В оригіналі англійською: «relieved». ↩
В оригіналі латиною: «miserere». ↩
В оригіналі італійською (цитата з Данте, «Пекло», II, 3–6, з відхиленнями): «ed io sol uno mʼapparecchiavo a sostenere la guerra si del cammino e si della pietate che ritrarrà a mente chi non crede». ↩