Субота, 1 листопада 1873 (продовження)

на поляхnote de Marie sur la page de titre du Livre 12
Нещасний щоденнику! Ці три останні книги — 10, 11, 12 — сповнені бід! Я веду цей нещасний щоденник лише для того, щоб знати, скільки горя я мала й скільки разів мої надії потім оберталися на біди.
Румпельмаєр, куди мені довелося піти ще й увечері, щоб завершити день. Ми їли чудове вишневе морозиво. Яким би поганим чоловіком я була! І якою незрівнянною дружиною! Якби я була чоловіком, ніколи б не одружився, бо немає іншої мене.
О восьмій має приїхати Гічкок. Валіцький з Трифоном (камердинер дідуся) поїхали; ми в очікуванні; нарешті я чую карету по її гуркоту, і зʼявляється Валіцький зі словами: Панно Марі, міс Гічкок. Це худа, смаглява, сувора англійка. Я проводжу її до кімнати, потім спускаюся, щоб їй віднесли нагору поїсти.
Я знову заходжу до неї; ми обмінюємося кількома словами про подорож, втому і т. д. і т. д., після чого я бажаю їй на добраніч. Ми всі збираємося в їдальні, і Валіцький, Бет, Соломінка й моя тітка по черзі розповідають кілька епізодів зі свого пансіонного життя.
Нудно перші дні мати чужу людину в домі, але «звикнеш, моя дівчинко!»
Соломінка свариться з Валіцьким і поводиться дуже неввічливо. Бет дивується, як у нашому домі можна робити, що завгодно, і платити невдячністю за гостинність.
навскоси
Наче вона заплатила за неї вдячністю.
Жорж бере довідку¹ від кількох пань, оскільки Толста має всі свої — від чоловіків. Ця справа буде кумедна й цікава.
Жорж казав мені поїхати подивитися замок князя Монако й розповідав історії про княгиню Монако, уроджену Гамільтон. Бет запитала, чи вона гарна; тоді я, звісно, сказала — дуже гарна, чарівна, красуня, але Бет знову запитала мою тітку, бо мені, мовляв, у цьому не можна вірити. Все, що Гамільтон, навіть (.........), для тебе красиве, Бебель. Моя тітка каже:
— Вона дуже гарна, обличчя зовсім як у її брата, рудого, тільки чорне волосся й гарні очі.
Я співала до приїзду Гічкок, і все, що я розповідаю, теж відбулося до того.
Сьогодні ввечері його образ мене не покидає, і в мене слабкість у грудях (не кажу «серці» — це слово мене дратує). Про герцога Гамільтона в нас більше не говорять.
Я затягувала географію з Коліньйон, боячись дійти до Англії, і на карті, де я зішкрябала й переписала його імʼя чорнилом, — а тепер я просто вирвала карту Англії з атласу, порвала її на шматки й спалила.
Ось, щойно я його бачила! Не можу повірити, що бачила його зблизька на Стрільбищі — це здається мені сном. Тієї миті, коли я його бачила, я була не на землі, а у хмарах — (від диму, що йшов від його рушниці.— Дурниця!) — і цього вечора я бачу його обличчя так чітко, що сповнена захвату. Я не описала детально день на Стрільбищі, але памʼятаю все, наче я там зараз: всіх людей, місця, де хто сидів, мої рухи; пароплав Вітґенштайна, що плив зовсім близько від тераси Стрільбища; розмову, яку я чула; переді мною Рандуен, Шаржинська та ін.; праворуч леді Фолкнер та ін.; ліворуч англійці; й позаду Ґальве та ін.; і нарешті, на мить, зовсім близько — він. Він стояв неподалік від Ґальве, прихилившись до колони, спиною до моря, і писав, гадаю, у своєму записнику на коліні. Він міняв місце. Рука в мене задубіла, і мені хочеться спати — майже перша година.
¹ Я — авторка довідки.
Але як усе в ньому мені здається досконалим! Мені за себе соромно за минулий рік — я була кумедна маленька дівчинка й думала, що хтось може на мене дивитися.
О дурість! О помилка! О тупість!
Але якби мені тоді було хоча б шістнадцять!
Яка я була кумедна минулої зими. Шкода, що він мені тоді сподобався. Але я не розуміла, чи кохаю його, — лише тепер бачу; мої тодішні захвати були породжені уявою.
Або так воно й було, або ж через мою дурну манеру вести щоденник усе, що я відчувала, виходить кумедним і фальшивим.
Але тепер перед Богом — я його кохаю.
Спочатку я думала про нього просто тому, що мені подобалися титул і імʼя, і статки мене влаштовували; чоловік теж був цікавий і приємний — і більше нічого. Але відколи я його побачила, я так ним захопилася, що це ганебно для дівчини мого віку. І відтоді це йде крещендо.

Примітки

В оригіналі англійською: «en expectation» (мовний гібрид англійського та французького). ↩
В оригіналі англійською: «have entendre» (мовний гібрид: англійське have + французьке entendre). ↩
В оригіналі англійською: «bid good night». ↩
В оригіналі італійською: «crescendo» (зростаючи). ↩