❦
Неділя, 2 листопада 1873
Dimanche 2 novembre 1873
Приходимо на половині літургії — я, Діна й Поль (блакитна сукня, дуже добре). Які ж Скаріатіни негарні й погано вбрані! Росіян уже чимало, килим постелено і хор на місці.
Nous arrivons à la moitié de la messe; moi, Dina et Paul (robe bleue, très bien) que les Skariatine sont laides et mal mises ! Il y a déjà beaucoup de Russes, le tapis est mis et il y a le chœur.
Іде дощ. Досі не можу звикнути до Гічкок. Так набридає мати звіра вдома1.
Il pleut. Je ne puis m’habituer encore à Hitchcock. C’est si ennuyeux d’avoir a beast to home.
Вона йде до англіканської церкви. Виходимо — я, Бет і Поль; ідемо до London House і влаштовуємо божевільний обід. Тільки уявіть собі: в кондитерській London House три маленькі круглі столики різної висоти зсунуто докупи, а на них одночасно подано шоколад, копченого лосося, морозиво, тістечка, сандвічі, полуниці, фуа-ґра і виноград — без приборів, бо ми замовляли безладно, одне за одним. Якби якийсь француз побачив, як ми мішаємо виноград із шоколадом, а морозиво з шинкою, він би помер від нестравності, просто дивлячись на нас.
Elle va à l’église anglaise. Nous sortons, moi, Bête et Paul; nous allons au London House, et faisons un déjeuner de fous. Qu’on s’imagine seulement dans la confiserie du London House trois petites tables rondes de différentes hauteurs réunies, sur lesquelles on voit à la fois servis du chocolat, du saumon fumé, des glaces, des gâteaux, des sandwichs, des fraises, du foie gras et du raisin, sans couverts; parce qu’on a demandé en désordre et l’un après l’autre. Si un Français nous voyait mêler le raisin au chocolat et les glaces au jambon il mourrait d’indigestion seulement en nous regardant.
Але ми, блаженні створіння (я переодяглася — дощовик2 і чорний капелюшок, добре), не звертаємо уваги на ці дурниці й не бруднимо своїх язиків розмовами про шлунок та травлення.
Mais nous, bienheureuses créatures (j’ai changé de robe et de chapeau: waterproof et chapeau noir, bien) ne faisons pas attention à ces bêtises et ne salissons pas nos langues en parlant d’estomac et de digestion.
Беру виноград із собою в карету і їду з Полем дивитися рушниці. Біля крамниці зібрався натовп, поки ми розглядали рушниці3. Потім поїхали за Валіцьким — він кращий знавець. Ми перевернули всю крамницю догори дном і поїхали, запропонувавши сто вісімдесят франків за рушницю, за яку правили двісті.
J’emporte du raisin avec nous en voiture et je vais avec Paul voir des fusils. Une foule s’est rassemblée devant le magasin lorsque nous examinions les guns. Nous allâmes ensuite chercher Walitsky, il est meilleur juge. Nous avons bouleversé toute la boutique et partîmes en proposant cent quatre-vingts francs pour un gun dont on demandait deux cents francs.
За обідом сиджу поруч із Гічкок — дуже, дуже набридає мати біля себе дурну новеньку. Звикнеш, звикнеш! Ну що ж, мабуть, звикну. Після обіду я трохи більше з нею поговорила, показала свою навчальну кімнату4, зошити. Вона сиділа в кріслі, а я — на підлозі; ми випадково заговорили про колір волосся5, вона ненавидить руде волосся і каже мені:
Je suis à côté de Hitchcock à dîner, c’est très, très ennuyeux d’avoir une stupide nouvelle à côté de soi. Tu t’y feras, tu t’y feras ! Allons, il paraît que je m’y ferai. J’ai parlé un peu plus avec elle après dîner, je lui montrai ma school-room, mes cahiers. Elle était assise sur le fauteuil et moi par terre, nous happened to speak of the colour of the hair, elle déteste les cheveux rouges, et me dit:
— Не раджу вам виходити заміж за рудого англійця — це ознака поганої вдачі; він битиме вас, рудий чоловік.6
- I don’t advise you to marry an Englishman with red hair; it is a proof of bad temper, he will beat you, a red-haired man.
— Невже? Я завжди вважала, що руде волосся — ознака доброї вдачі.7
- Why, I always thought that red hair was a sign of good temper.
Ну що ж, мені кажуть, що руді злі; я й сама бачила з обличчя герцога Гамільтона, що він примхливий і лихої вдачі8, але від того я люблю його не менше. Навпаки, цей неронівський вираз мені подобається — що більше в нього хиб, то більше він мені подобатиметься. Я не така, як усі: люблю те, чого не люблять, і не люблю того, чим захоплюються. Так у всьому: усі захоплюються «Зарученими»9 — я вважаю їх дурними; усі люблять італійську мову — я її ненавиджу; усі захоплюються італійцями, чорними очима й чорним волоссям — я їх не виношу. Рудих не люблять — я люблю; смішним вважають одягатися як Гамільтон і Мерк — я вважаю це величним. Усі ненавидять пʼяних чоловіків — я їх зовсім не ненавиджу.
Eh bien, on me dit que les roux sont méchants, j’ai moi-même vu dans la figure du duc de Hamilton qu’il est capricieux et bad tempered, mais je ne l’aime pas moins pour cela. Au contraire, cette expression néronique me plaît, plus il aura de défauts plus il me plaira. Je ne suis pas comme tout le monde, j’aime ce qu’on n’aime pas et je n’aime pas ce qu’on admire. Pour tout il en est ainsi, on admire I Promessi sposi, je les trouve bêtes, on aime la langue italienne, je la déteste, on admire les Italiens, les yeux et les cheveux noirs, je ne peux pas les supporter. On n’aime pas les roux, je les aime, on trouve ridicule de s’habiller comme Hamilton et Merck, je le trouve sublime. Tout le monde déteste les hommes ivres, je ne les déteste pas du tout.
Коли Жорж напивається, Діна, мама, тітка — всі сердяться й непокояться та дратують Жоржа, змушують його робити дурниці, дражнять і доводять до люті. Я ж навпаки — ставлюся до нього як до хворого, з яким треба погоджуватися: хоче бити вікна — ламай, мій любий, хочеш, допоможу? Хоче пити — випʼємо разом, як це добре — бути напідпитку. Так його заспокоюєш, і все мирно й тихо. А Діна забирає у нього вино, дивиться незадоволеними очима, не розмовляє з ним і буркотить. Зрозуміло, що це його дратує. Я дуже незвичайна: якби я кохала бідного чоловіка й він кохав би мене теж, я б його зненавиділа, бо я звикла до розкоші, а бідною була б нещасна, як і той, хто був би зі мною. До того ж я відчуваю огиду до бідності — кохати бідного — ну ні, звичайно.
Quand Georges se grise, Dina, maman, ma tante, toutes deviennent fâchées et inquiètes et irritent Georges, lui font faire des folies, l’agacent et le rendent furieux. Moi, tout le contraire, je le considère comme un malade avec lequel on doit être d’accord, s’il veut briser les fenêtres, brise-les mon cher, veux-tu que je t’aide ? S’il veut boire: buvons ensemble, que c’est bon d’être gris. Par cela on le calme et tout est tranquille et heureux. Tandis que Dina lui retire le vin, le regarde avec des yeux mécontents, ne lui parle pas et gronde. Naturellement ça l’irrite. Je suis très extraordinaire si j’aimais un homme pauvre et s’il m’aimait aussi, je le détesterais, car je suis habituée au luxe et pauvre je serais malheureuse comme celui qui serait avec moi. De plus je sens une aversion envers la pauvreté comme aimer un pauvre autrement non sans doute.
Уявімо, що Гамільтон не одружений, що я його кохаю і дізнаюся, що він просто якийсь пан Гамільтон із пʼятьма сотнями фунтів прибутку. Я оплакувала б це як його смерть і зненавиділа б його; я не могла б перестати його кохати й стати байдужою, але більше не змогла б витримати його присутності, навіть його імені; я б ненавиділа його з люттю, із завзяттям. Він здавався б мені жалюгідним, нікчемним, гідним презирства10, відразливим, огидним.
Supposons que Hamilton ne soit pas marié, que je l’aime et que j’apprends qu’il est simplement M. Hamilton avec cinq cents livres de rentes. Je pleurerais cela comme sa mort et je le haïrais, je ne pourrais pas cesser de l’aimer et devenir indifférente, mais je ne pourrais plus supporter sa présence, même son nom, je le détesterais avec furie, avec acharnement. Il me paraîtrait misérable, pitoyable contemptible, repoussant, affreux.
Це не означає, що я кохаю лише багатство, — адже навіть якби Барнола був герцогом Гамільтоном, я б ніколи не змогла його кохати.
Ça ne veut pas dire que je n’aime que la fortune car encore, si Barnola était duc de Hamilton je ne pourrais jamais l’aimer.
Ніколи чоловік, нижчий за мене становищем, не зможе мені сподобатися — усі простолюдини мені огидні, дратують мене.
Jamais un homme au-dessous de ma position ne pourra me plaire, tous les communs me dégoûtent, m’énervent.
Бідний чоловік втрачає половину самого себе — він здається дрібним, жалюгідним, має вигляд учителя.
Un homme pauvre perd la moitié de soi-même, il semble petit, misérable, il a l’air d’un professeur.
Усвідомлення бідності й того, що треба бути ощадливим і обережним (жах!), надає йому боязкого, жалюгідного виразу. Натомість багатий, незалежний чоловік несе з собою гордість, певну невимушеність, впевненість і спокій. Впевненість і переможний вигляд — це якщо не все, то принаймні дуже багато. І я люблю в Гамільтоні цей вигляд — впевнений, величний, зухвалий, примхливий, пихатий і жорстокий. У ньому є щось від Нерона.
La conscience de sa pauvreté et² de devoir être économe et prudent (horreur !) lui donne une expression timide, pitoyable. Tandis qu’un homme qui est riche, indépendant, porte avec lui l’orgueil, un certain air aisé, confortable et assuré. L’assurance et un certain air victorieux sont sinon tout, du moins beaucoup. Et j’aime en Hamilton cet air sûr, majestueux, défiant, capricieux, fat et cruel. Il a du Néron.
² Втім, і багатому не слід розорятися, бо тоді доведеться ощаджувати.
² Cependant on ne doit pas se ruiner étant riche car on serait réduit à économiser
Поки я пишу, у мами говорять про росіян; я висловила свою зневагу до Полтави, її мешканців, товариства і свою неприязнь до росіян загалом11. Я дуже кумедно описала полтавське товариство тваринними й дотепними епітетами (через двері). Я сказала, що вони не пси (я маю звичку щомиті казати «пси» — це мій вислів) і не свині, бо свині — благородні тварини (адже я присвячую свиню і корову богу Гамільтону), а що вони — клопи (не смію вимовити це слово по-французьки).
Pendant que j’écris, chez maman on parle des Russes, j’ai expressed my contempt for Poltava her inhabitants, society, and my dislike for Russians in general. J’ai très comiquement raconté la société de Poltava avec des épithètes animales et drôles, (à travers la porte). J’ai dit qu’ils ne sont pas des chiens (j’ai l’habitude de dire à chaque instant chiens c’est mon expression) et des cochons qui sont de nobles animaux (parce que je consacre le cochon et la vache au dieu Hamilton) mais qu’ils sont des punaises (je n’ose pas dire le mot en français).
Примітки
В оригіналі англійською: «a beast to home». ↩
В оригіналі англійською: «waterproof». ↩
В оригіналі англійською: «guns». ↩
В оригіналі англійською: «school-room». ↩
В оригіналі англійською: «nous happened to speak of the colour of the hair» (французьке nous вплетене в англійську фразу). ↩
В оригіналі англійською: «I donʼt advise you to marry an Englishman with red hair; it is a proof of bad temper, he will beat you, a red-haired man». ↩
В оригіналі англійською: «Why, I always thought that red hair was a sign of good temper». ↩
В оригіналі англійською: «bad tempered». ↩
В оригіналі італійською: I Promessi sposi — роман Алессандро Мандзоні (1827). ↩
В оригіналі англійською: «contemptible». ↩
В оригіналі англійською: «expressed my contempt for Poltava her inhabitants, society, and my dislike for Russians in general». ↩