❦
Пʼятниця, 31 жовтня 1873
Vendredi 31 octobre 1873
Думаю, сьогодні дощ не завадить мені вийти. Я дала Оді підігнати при мені блакитну сукню й віддала їй коричневий жакет — бо нема чого копіювати: зроблено, слава Богу!
Je pense que la pluie ne viendra m’empêcher de sortir aujourd’hui. J’ai fait arrangé devant moi la robe bleue par Auda et je lui donnai la jaquette marron comme il n’y a rien à copier: c’est fait, Dieu merci !
Я ходила на полювання, але пташок немає; заради розваги я стріляла кілька разів у повітря, забувши, що маю лише чотири набої; залишився один постріл — стріляю, і в цю мить десяток пташок злітає з сусіднього дерева; я зойкнула, мов божевільна, коли побачила, що вони відлітають, а я не можу вистрілити. Роздратована, повертаюся.
Je suis allée à la chasse mais il n’y a pas d’oiseaux; pour m’amuser j’ai tiré plusieurs fois en l’air oubliant que je n’avais que quatre cartouches, il me restait un coup à faire, je tire, et en ce moment une dizaine d’oiseaux se lèvent d’un arbre voisin, j’ai poussé un cri de démence en les voyant s’envoler et ne pouvant pas tirer. Fâchée, je rentre.
Ми виїжджаємо — я, Бет, Соломінка; залишаємо Соломінку з Жоржем у прокурора.
Nous sortons, moi, Bête, Solominka, nous laissons Solominka avec Georges chez le procureur.
Мамі краще. Я нудьгувала до смерті, бо прогулянка була безлюдна, але наче на втіху мені зʼявилися Скарятіна зі своєю негарною дочкою, Проджерс, Віжʼє. О, Віжʼє така кумедна — волосся в неї майже немає, і те, що є, біле, добре напомаджене й приліплене до скронь так, що видно шкіру голови, тоді як посередині жмут волосся здіймається до неба. Для ще більшої розради зʼявився батаклан, і нарешті Вітґенштайн, хоч і дуже здалеку. Я думала, що він поїхав, бо його вілла зачинена. Мені здалося, що з прогулянки я бачила його пароплав, що повертався до порту. Ми його бачили — чи принаймні я його бачила, — як він піднімався прогулянкою в кареті, а ми спускалися. Цього разу я була дуже рада:
Maman va mieux. Je m’ennuyais à mort en voyant la promenade déserte mais comme pour me consoler parurent la Skariatine avec sa laide fille, la Prodgers, la Vigier. Oh ! la Vigier est si ridicule, elle n’a presque pas de cheveux, et ce peu est blanc, bien pommadé et collé sur les tempes de manière qu’on voit la peau de la tête; tandis qu’au milieu une touffe de cheveux s’élèvent jusqu’au ciel. Pour encore plus me distraire parut le bataclan, et enfin Wittgenstein bien que de très loin. Je pensais qu’il est parti, comme sa villa est fermée. J’ai cru voir de la promenade son steamer qui rentrait au port. Nous le vîmes ou du moins je l’ai vu remontant la promenade en voiture tandis que nous descendions. Cette fois j’étais toute contente:
— Та дивіться, княгине, Вітґенштайн, справжній!
— Mais voyez donc, princesse, Wittgenstein, le véritable !
Бо є один селянин, схожий на нього, якого Бет називає Вітґенштайном.
Car il y a un paysan qui lui ressemble et que Bête nomme Wittgenstein.
Мені конче треба мати про що говорити. Коли поїхала Джоя, я думала, що помру від нудьги, але Бог послав мені пару Вітґенштайнів; коли вони поїхали, я справді не знала, про що говорити й на що дивитися на прогулянці, а тепер бачу Вітґенштайна й рада бачити живу душу. Бо всі ці огидні батакланці не варті того, щоб про них згадувати1, і навіть щоб на них дивитися. Мені потрібна була б ще одна жінка, як Джоя, щоб на неї дивитися, але я ніколи не зможу ні, яка я дурна! Джоя мене цікавила через герцога й досі цікавить як згадка про герцога, і трохи тому, що вона примітна у своєму роді. Але яка інша може мене розважити, як вона?! Ніхто ніколи. Хіба що його дружина; але це надто погано для мого серця. Чорт забирай! Оце ж я дурна: моє серце! Де воно? Справді, від часу одруження Гамільтона я його загубила й не можу знайти — здається, воно перемістилося праворуч.
Je dois avoir de quoi parler. Au départ de Gioia je croyais que je mourrai d’ennui, mais Dieu m’envoya la paire Wittgenstein, à leur départ en vérité je ne savais plus de quoi parler et quoi regarder à la promenade et maintenant je vois Wittgenstein et je suis contente de voir une âme vivante. Car tous ces vilains bataclaniers ne valent pas la peine d’être spoken of, mais même d’être regardés. Il me faudrait encore une femme comme Gioia pour la regarder, mais je ne pourrai jamais non, comme je suis bête ! Gioia m’intéressait à cause du duc et elle m’intéresse encore par souvenir du duc, et un peu parce qu’elle est remarquable dans son genre. Mais quelle autre peut m’amuser comme elle ?! Jamais personne. Sa femme seulement; mais c’est trop mauvais pour mon cœur. Diable ! je suis joliment bête: mon cœur ! où est-il ? En effet depuis le mariage de Hamilton je l’ai perdu et je ne peux pas le retrouver, il me semble qu’il a passé à droite.
викресленоЦе буде дуже добре
Завтра о третій має приїхати міс Гічкок. Я отримала повідомлення з Англії, що моє сідло відправлено.
Demain doit arriver Miss Hitchcock à trois heures. Je reçus l’avis d’Angleterre que ma selle est expédiée.
У Джої щось облаштовують — не знаю що; я хотіла б знати, чи обставляють заново, чи продають. Я хотіла б, щоб вона повернулася — вона така мила. Я б багато дала, щоб часто її бачити й з нею розмовляти, мати змогу бувати в неї і — особливо — бачити її вдома.
On arrange je ne sais pas quoi chez Gioia, je voudrais savoir si on meuble à neuf ou si on vend. Je voudrais qu’elle revienne, elle est si sympathique. J’aurai donné beaucoup pour la voir souvent et lui parler, pouvoir aller chez elle et la voir chez elle surtout.
Я все продовжую свою стрічку; увесь цей рік вона буде зелена, щороку мінятиму колір.
Je continue toujours ma bande, toute cette année elle sera verte, chaque année je changerai de couleur.
Поль не хоче нічого робити, не вчиться, він недостатньо серйозний, не розуміє, що мусить вчитися. Це мене засмучує, я в розпачі. Що з нього стане, Боже мій. Навій йому мудрість! Дай йому зрозуміти, що треба вчитися, й навій йому трохи честолюбства, трохи — рівно стільки, щоб намагатися бути кимось, а не Халкіоновим чи якимось нікчемою. Він думає, що Халкіонов — взірець; він не бачить правди й свого обовʼязку! Боже мій, почуй мою молитву й здійсни її. Навчи Поля, як йому поводитися, веди його й бережи від усіх цих нечестивців, що його зводять зі шляху!
Paul ne veut rien faire, il n’étudie pas, il n’est pas assez sérieux, il ne comprend pas qu’il doit étudier. Cela me chagrine, je me désole. Ce qu’il deviendra mon Dieu. Inspire-lui la sagesse ! Fais-lui comprendre qu’il faut étudier et inspire-lui un peu d’ambition un peu, juste assez pour tâcher d’être quelque chose et non un Khalkionoff ou un vilain quelconque. Il pense que Khalkionoff est une perfection, il ne voit pas la vérité et son devoir ! Mon Dieu écoute ma prière et exauce-la. Enseigne à Paul sa conduite, guide-le, et garde-le contre tous ces mécréants qui le déroutent !
Що з нього стане отак? Не хоче вчитися! О Боже мій, почуй мою молитву. Веди й бережи Поля!
Que deviendra-t-il comme ça ? Il ne veut pas étudier ! Oh ! mon Dieu entends ma prière. Conduis et garde Paul !
Примітки
В оригіналі англійською: «spoken of». ↩