❦
Вівторок, 26 серпня 1873
Mardi 26 août 1873
Пакуємо валізи з наміром виїхати об одинадцятій, але ні капелюхи, ні сукня не готові. Лишаємося до сьомої вечора. Лаферʼєр надсилає мою сукню -- ліф сидить ще гірше, відсилаю назад.
Nous faisons nos paquets avec l’intention de partir à onze heures mais ni les chapeaux, ni la robe ne sont prêts. On reste jusqu’à sept heures du soir. Laferrière envoie ma robe, le corsage va encore plus mal, je la renvoie.
Виходимо; у Феррі тітка купує черевички, мені теж -- пару на ремінцях. У мене найменша нога в крамниці. Я витратила понад тисячу франків, без сумніву. Знову проходжу повз Кляйна, зупиняюся подивитися на Джою. Але насправді вона не може бути такою красивою, я її памʼятаю. По-перше, вона дуже фарбується, а крім того, вона не граціозна, хода в неї бридка. Правда, це не стосується рис обличчя й бюсту. Кажу Діні: яка вона красива, але фотограф її дуже прикрасив, хочу запитати його адресу. Заходжу, питаю. Це чудовий фотограф, кажуть мені. Валері, вулиця де Лондр, 9.
Nous sortons, chez Ferry ma tante achète des bottines, pour moi aussi, une paire à barrettes. J’ai le plus petit pied du magasin. J’ai par dessus mille francs sans doute. Je passe encore devant Klein, je m’arrête pour regarder Gioia. Mais elle ne peut pas être si belle en réalité, je me souviens d’elle. Premièrement elle se farde beaucoup et puis elle n’est pas gracieuse, sa démarche est laide. Il est vrai que ça n’a rien à faire avec les traits et le buste. Je dis à Dina: comme elle est belle, mais le photographe l’embellit de beaucoup, je veux demander son adresse. J’entre sur cela, je demande. C’est un photographe excellent me dit-on. Walery, rue de Londres, 9.
Я хочу негайно замовити свій портрет. Кажу це всім.
Je veux à l’instant faire faire mon portrait. Je dis cela à tous.
І я вийду вдало -- я жвава, очі відкриті, а це зі мною трапляється не щодня вже місяць.
Et je réussirai, je suis animée, j’ai les yeux ouverts et ça ne m’arrive pas tous les jours depuis un mois.
По дорозі тітка купує одежину. Беремо фіакр -- і ось ми у фотографа Валері.
En passant la tante achète un vêtement. Nous prenons un fiacre et nous sommes chez Walery, photographe.
Піднімаюся на другий поверх. У маленькому сусідньому салоні -- Джоя в різних позах.
Je monte au premier. Dans un petit salon à côté il y a Gioia dans différentes poses.
Я щохвилини зникала, щоб на неї подивитися, поки мене питали, яку картку я хочу. На одній з її фотографій вона дуже відкрита. Я дивуюся, як це, при такому глибокому декольте, нічого не видно. Було б занадто, якби в її віці вона була складена, як я. Хоча мама старша, здається, а все ще як шістнадцятирічна в грудях. Джоя в тисячу разів краща за мене. Але через десять років вона буде старою, через десять років я буду дорослою. Я була б красивою, якби була вищою. Складена, як я складена, і до того ж високий зріст -- було б чудово. Обличчя завжди прийнятне, моє -- не бридке. Я добре зачесалася й піднімаюся. Він дає мені гарні пози, але занадто недбалі.
Je disparaissais à chaque minute pour la regarder, pendant que l’on me demandait quelle carte je veux. Sur une de ses photos, elle est très ouverte. Je me demande comment, étant le corsage tellement ouvert, on ne voit rien. Ça serait trop si à son âge, elle était faite comme moi. Cependant maman est plus âgée je crois et elle est encore comme à seize ans de poitrine. Gioia est mille fois mieux que moi. Mais dans dix ans elle sera vieille, dans dix ans je serai grande. Je serais belle si j’étais plus grande. Etant faite comme je suis faite et une grande taille avec cela serait superbe. La figure passe toujours, la mienne n’est pas laide. Je me coiffe bien et je monte. Il me donne des poses jolies, mais trop chiffonnées.
Я позувала вісім разів, тричі -- в досить гарній позі, яка не могла вдатися, фотограф наполягає. Четвертого разу я позувала, кажучи собі: ну, якщо цього разу вийде, він... я сама себе розумію. Виходжу, не побачивши результату.
J’ai posé huit fois, trois fois une pose assez jolie qui ne pouvait réussir, le photographe y tient. J’ai posé pour la quatrième fois en me disant: Eh bien si cette fois cela réussit, il... je me comprends. Je sors sans avoir le résultat.
Подивимося, що з мене зроблять. Поль, який позує після мене, каже, що добре! Йду до набридливої Лаферʼєр. Примірюю, вона поправляє, і я вірю, що цього разу все буде гаразд. У неї стиль, який мені до вподоби. У Мантель капелюхи -- в роботі.
Voyons ce qu’on fera de moi. Paul qui pose après moi, me dit que ça va bien ! Je vais chez l’ennuyeuse Laferrière. J’essaye, elle arrange et je crois que cette fois tout ira bien. Elle a un genre qui me plaît. Chez Mantel, les chapeaux sont en mains.
Повертаємось, валізи складені, приносять сукню -- вона жахлива, не знаю, що робити, плачу, завжди так.
Nous rentrons, les malles sont faites, la robe vient, elle est atroce, je ne sais pas quoi faire, je pleure, c’est toujours ainsi.
Нарешті відмовляюсь від неї, в мене тільки одна сукня -- від Ворта. Мені потрібно ще, яка історія!! Приносять капелюхи -- вони чарівні.
Enfin je la refuse, je n’ai qu’une robe, celle de Worth. Il m’en faut encore, quelle histoire !! Les chapeaux viennent, ils sont charmants.
Відʼїжджаємо завтра об одинадцятій. Їдемо обідати до російського ресторану. Не знаю, яка в мене буде сукня. Поки не могла мати чорну -- хотіла, а тепер, коли можу, -- не знаю.
Nous partons demain à onze heures. On va dîner au restaurant russe. Je ne sais quelle robe j’aurai. Tant que je ne pouvais pas avoir la noire, je la voulais, et maintenant lorsque je puis, je ne sais pas.
Після обіду ввечері гуляємо бульварами: чоловіки, останні покидьки й іноземки. Жодної великої кокотки.
Après dîner nous marchons sur les boulevards le soir, il y a des hommes, des dernières vilenies, et des étrangères. Pas une seule grande cocotte.
Купила сережки й медальйон (дорожня сукня) -- мак, ромашку; медальйон -- один мак.
J’ai acheté des boucles d’oreilles et un médaillon (robe de voyage) un coquelicot, une marguerite, le médaillon est un seul coquelicot.