Вівторок, 15 липня 1873

Я написала Говардам три тижні тому, відповіді нема, сьогодні я написала їм ще одного листа з докорами.
Увечері в «Ля Вікторі» — я, мама й тітка. Неподалік ми зустріли художника, який малює мініатюри на слоновій кістці, завтра він почне мою. Найбільше клопоту — зачіска, я не знаю, як зачесатися. Ніч — добра порадниця, і я сподіваюся, що завтра вигадаю щось гарне.
Мама думає тільки про Мілорадовича, хоче, щоб я їхала до Відня, але то заради нього. Не заради мене, це вже точно.