Четвер, 12 червня 1873

Сьогодні добре попрацювала; задоволена на цілий день і горда своєю поведінкою. Не було жодного дня надмірної спеки; сьогодні трохи дощило, день чудовий, трохи сірий, але бракує тієї свіжості, яка буває на півночі після літнього дощу.
Учора у вагоні якийсь росіянин підійшов до мами й тітки, говорив дуже оригінально й сьогодні з'явився. Судячи з його вчорашньої розмови з мамою, це має бути негідник. Хвалиться, каже дивні речі. Це або член таємної поліції, або шпигун 3-го відділу, або один з нечаєвців. Він дивний і відразливий. Найдивніше на світі — він прийшов у супроводі хлопця, що ніс тістечка й ще не знаю що. Мама не має досить характеру, щоб поставити когось на місце, й прийняла це сміючись. Це її слабкість — вона не дуже розбирає, з ким говорить у вагонах, за рулеткою. Я б ніколи не зав'язала розмову з незнайомим. Я як англійці; втім, не треба бути англійцем, щоб діяти з розумом. Цей чоловік сидить дуже довго, це мене дратує; я все беру близько до серця, і це мені дуже шкодить. І на довершення жаху! О, це забагато! — його відвозять у нашому екіпажі!!! Чоловіка, якого бачать уперше. І такого дивного! Самі підозрюють його в зраді, шпигунстві або гіршому — і не мають сили від нього позбутися. Пошкодують! Це небезпечна людина! Він завдасть нам клопоту! О, Боже мій, як мені страждати через слабкість, доброту й довірливість мами!-!!!?!!!!!
Поїхали на віллу Одіффре, але просять сім тисяч франків; за цю ціну можна мати на Променаді. Отже, зірвалося — і знову нічого! (дорожня сукня).
Після обіду пішла поговорити з герцогинею — ми хотіли мати цю квартиру ще на місяць. Вона не може. За обідом ми говорили про шлюб, почуття тощо. Я казала, що порядна дівчина не може кохати одруженого чоловіка, і це моє переконання; ніколи в житті мені не спаде на думку, що одружений чоловік може мені сподобатися; like — так, love — ніколи. Маркевич казала, що це все одно. Жінка без принципів, порожня балакучка. Тоді, кажу їй, якщо вам сподобається кучер — ви його покохаєте?
(коли вона казала, що можна кохати будь-кого).
— Так! Звісно, якщо він мені сподобається.
Мені було трохи ніяково за неї. Для мене чоловіки нижчі за моє становище не існують. Це не люди, а машини, що нам служать. Маркевич каже:
— Для тебе все — ніщо, якщо це не герцог!
На ці слова, боячись почервоніти, я схопилася вдарити її серветкою, кажучи:
Мовчи, Соломинко, ти дурна! Справді дурна!
Мама й тітка дивилися на це, усміхаючись поблажливо. Вони здогадуються.
Увечері в Говардів. Застали Жіньових. Дочка дуже мила, подає руку дуже щиро. Вона, здається, говорить лише англійською; ми обмінялися кількома словами. Вони пішли.
Говарди почали розповідати історії про Бутовських з їхніми хлопцями — фаворитами, як вони кажуть. У кожної один або кілька фаворитів, листи, секрети тощо. Знамениті пліткарки — Ліз і Еджі; хлопці теж, але поступаються дівчатам. Пан і пані Говард та Елен приїжджають у суботу. Бутовські й маленька Скаріатіна дуже кумедні зі своїми коханнями, хлопцями та фаворитами. Який жах! У Ніни Беллотті фаворит — і хто? Її банщик! Це жахливо!
Як би я хотіла поїхати до Відня! О, зробіть так, щоб я поїхала! Боже мій, зроби це!

Примітки

Англійською в оригіналі: «подобатися — так, кохати — ніколи».