Понеділок, 2 червня 1873

Шукали квартири (сіра дорожня сукня). Я знайшла будинок, який нам дуже підходить, але всі, не бачивши його, проти — це мене дратує.
Мадемуазель Коліньон більше не дає мені уроків; вона їде в четвер. Весь вечір я вільна. Ми були разом у салоні: мадам Данілова грала в карти з Валіцьким, мама й тітка на канапі, Діна біля гравців, а я за фортепіано. Грала досить добре. Потім тихо розмовляли (це в нас дуже рідко). Я продекламувала пісню Данте. Жартували; час минав приємно. Потім приїжджають пан і мадам Паттон і починають говорити про ту справу: що не можна так це залишати, що наша честь атакована, що Жорж повинен приїхати тощо, тощо, тощо. Що він мусить приїхати. Ми не можемо його примусити, але я знаю, як цього досягти. Молитиму Бога, щоб Він навіяв йому розум, змусив його приїхати.