Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Понеділок, 2 червня 1873

# Lundi 2 juin 1873

Шукали квартири (сіра дорожня сукня). Я знайшла будинок, який нам дуже підходить, але всі, не бачивши його, проти — це мене дратує.

Pour chercher des appartements (robe grise de voyage). J'ai trouvé une maison qui nous convient très bien, mais tout le monde, sans l'avoir vue, est contre, cela m'agace.

Мадемуазель Коліньон більше не дає мені уроків; вона їде в четвер. Весь вечір я вільна. Ми були разом у салоні: мадам Данілова грала в карти з Валіцьким, мама й тітка на канапі, Діна біля гравців, а я за фортепіано. Грала досить добре. Потім тихо розмовляли (це в нас дуже рідко). Я продекламувала пісню Данте. Жартували; час минав приємно. Потім приїжджають пан і мадам Паттон і починають говорити про ту справу: що не можна так це залишати, що наша честь атакована, що Жорж повинен приїхати тощо, тощо, тощо. Що він мусить приїхати. Ми не можемо його примусити, але я знаю, як цього досягти. Молитиму Бога, щоб Він навіяв йому розум, змусив його приїхати.

Mlle Collignon ne me donne plus de leçons, elle part jeudi. Toute la soirée, je suis libre. Nous étions ensemble au salon, Mme Daniloff jouait aux cartes avec Walitsky, maman et ma tante sur le canapé, Dina près des joueurs et moi au piano. J'ai assez bien joué. Après on a causé tranquillement (c'est très rare chez nous). J'ai récité un chant de Dante. On a plaisanté, le temps passait agréablement. Puis arrivent M. et Mme Patton et commencent à parler de l'affaire: qu'on ne peut pas la laisser ainsi, que notre honneur est attaqué, qu'il faut que Georges vienne etc. etc. etc. Qu'il faut qu'il vienne. Nous ne pouvons l'y forcer, mais je sais comment y parvenir. Je prierai Dieu de lui inspirer la raison, de le faire venir.