❦
Вівторок, 27 травня 1873
Mardi 27 mai 1873
Аж о шостій — у Марселі; стомлена, я швидко вдяглася. Ми ковтнули кілька крапель поганої кави, цілу годину прочекали на поїзд і знову рушили в дорогу. Вчора я читала про відставку пана Тьєра — і це снилося мені всю ніч, так кумедно!
A six heures seulement à Marseille, fatiguée, je me suis vite habillée. Après avoir pris quelques gouttes de mauvais café et attendu une heure entière le train, nous nous remîmes en route. Hier j’ai lu par rapport à la démission de M. Thiers, et j’en ai rêvé toute la nuit, si drôlement !
Як наближаєшся до Ніцци, зелень змінюється, блідне, земля вже не чорна, а червонувата, дерева зівʼялі й вкриті пилом. Яка різниця зі Швейцарією! Яка ж Швейцарія все-таки гарна!
Comme quand on se rapproche de Nice, la verdure change, pâlit, la terre n’est plus noire mais rougeâtre, les arbres fanés et couverts de poussière. Quelle différence avec la Suisse. Que la Suisse est belle, après tout !
Близько третьої — ось ми в Ніцці. Діна, Валіцький і Маркевич зустріли нас на вокзалі. Тітка ще лежала в ліжку — їй лише трохи краще, майже те саме. Скупавшись, повернулася до всіх, і почалася розповідь про нашу подорож. Мама сказала, що, безсумнівно, Женева мені подобається більше. Я це сказала, бо там є хлопці. І друзі Поля вважали мене гарною, і Альоша залицявся до мене (я ледь помітила), і Цима майже тощо, тощо, тощо. Забула сказати, яка я дурна: щоразу, як бачу графа Ґрімо, я червонію — не знаю, що це за дурниця! Він мені зовсім не подобається. Дивовижне це почервоніння.
Vers trois heures, nous voilà à Nice. Dina, Walitsky et Markevitch nous ont rencontrées à la gare. J’ai trouvé ma tante dans le lit, elle ne va qu’un peu mieux, presque la même chose. Après avoir pris mon bain, je suis retournée auprès de tout le monde et le récit de notre voyage commença. Maman a dit que sans doute Genève me plaît mieux. J’ai dit cela car il y a des garçons. Et les camarades de Paul m’ont trouvée belle et Aliocha m’a fait la cour (je l’ai à peine remarqué) et Cima presque etc. etc. etc. J’ai oublié de dire, comme je suis bête, toutes les fois que je vois le comte Grimau, je rougis, je ne sais quelle est cette bêtise ! Il ne me plaît pas du tout. C’est extraordinaire cette rougeur.
Яка наша квартира гарна після готелю! Але Ніцца тепер нестерпна; я буквально палаю від бажання поїхати. І сподіваюся, що добрий Бог допоможе мені виїхати до Відня.
Comme notre appartement est beau après l’hôtel. Mais Nice est insupportable maintenant; je, littéralement, brûle [sic] d’envie de m’en aller. Et j’espère que le bon Dieu m’aidera à partir pour Vienne.
На мене чекав лист від Елен Говард; мушу відповісти зараз, інакше забуду.
J’ai trouvé une lettre d’Hélène Howard, il faut que je réponde à l’instant, autrement je l’oublie.
Квартиру ще не знайдено. У Женеві мені дуже хвалили вбрання й капелюшок. Я сказала:
L’appartement n’est pas encore trouvé. A Genève on m’a fait beaucoup de compliments pour ma toilette et chapeau. J’ai dit:
— Це чудово у своїй простоті.
— C’est splendide dans sa simplicité.
— Як і та, хто її носить! — каже Абрамович. Який він дурник!
— Comme la personne qui la porte alors ! dit Abramovitch. Quelle petite bête il est !