❦
Середа, 28 травня 1873
Mercredi 28 mai 1873
Купалася в морі; майже нікого не було.
Je me suis baignée dans la mer, il n’y avait presque personne.
Мадам де Музе запросила нас сьогодні на обід. У неї день народження. Я не хотіла йти, але вона так благала в листі, що я таки пішла (рожева сукня). Сподівалася, що не буде тих молодих людей пʼятого ґатунку та ще й французів — це ще нижче. Але, на жаль, один був, і я його посадила між собою й Діною. Думаю, мадам де Музе гадає, що тішить мене, коли садовить його біля нас. Але для мене це просто покарання. Наскільки я люблю товариство світських людей, людей — не знаю, як сказати — словом, першого ґатунку, настільки ненавиджу товариство цих огидних чоловіків.
Mme de Mouzay nous a invitées aujourd’hui à dîner. C’est son anniversaire de naissance. Je ne voulais pas aller, mais comme elle a tant prié dans sa lettre je suis allée (robe rose). J’espérais qu’il n’y aura pas ces jeunes gens de cinquième qualité et français, encore un grade de moins. Mais malheureusement il y en avait un et je l’ai mis entre moi et Dina. Je crois que Mme de Mouzay croit me faire plaisir en le mettant à côté de nous. Mais c’est tout simplement une punition pour moi. Autant j’aime la société d’hommes du monde, des gens qui, je [ne] sais comment dire, enfin de la première qualité, autant je déteste la société de ces hommes détestables.
Зате мене нагородили: за столом був найславетніший негідник усього міста, і навіть більше — це преподобний отець Лавінь. Це колишній монах-єзуїт, якого вигнали з монастиря; він приїхав до Ніцци без жодного су. Тепер він багатий, їсть і пʼє більш ніж добре й побудував чудову церкву на авеню де ля Ґар коштом своїх зборів і проповідей. Говорить добре, але це єзуїт, негідник, католицький священик, аристократ — цим усе сказано. Він нам проповідував за обідом усілякі нісенітниці: «Треба молитися й нічого не робити, щоб потрапити до раю. Якщо працюєш цілий день — нічого не заслуговуєш, якщо молишся цілий день — ти в раю». Який негідник! У пʼятницю о другій ідемо дивитися його церкву. Він
J’étais récompensée d’ailleurs, nous avions la plus fameuse canaille de toute la ville, et même plus, c’est le Révérend Père Lavigne. C’est un ex-moine jésuite, chassé du couvent, venu à Nice sans un seul sou. Maintenant il est riche, mange et boit plus que bien et a bâti une splendide église à l’avenue de la Gare, par le produit de ses quêtes et par ses sermons. Il parle bien mais c’est un jésuite, une canaille, un prêtre catholique, aristocrate, c’est tout dire. Il nous a prêché toutes sortes d’absurdités à dîner: « Il faut prier et ne rien faire pour être au ciel. Si on travaille toute la journée, on ne mérite rien, si on prie toute la journée on est au ciel ». Canaille qu’il est ! Nous allons voir son église vendredi à deux heures. Il
має великий успіх завдяки проповідям; щодо мене — я б не дала йому й су за всі дурниці, які він каже. Втім, побачити преподобного отця Лавіня — це вже дивовижа, і я не шкодую, що пішла на той обід.
a beaucoup de succès par ses sermons, quant à moi je ne lui aurais pas donné un sou pour toutes les balivernes qu’il dit. C’est une curiosité d’ailleurs de voir le Révérend Père Lavigne et je ne suis pas fâchée d’être allée à ce dîner.
Ми повернулися о девʼятій.
Nous sommes retournées à neuf heures.
Буду вчити Палашку російської абетки.
Je vais apprendre l’A B C russe à Palajka.