Понеділок, 28 квітня

Мало сонця, холодно. На прогулянці (вікуньєве пальто, але погано), майже нікого, зате кращі люди — ніяких огидних місцевих. Одіффре верхи — побачити його це подія; нікого не видно. Як подумаєш, скільки є негідників! Старий Одіффре відмовляється платити мадам Мортьє за два роки, мовляв, ніколи нічого не брав. Яка ганьба для прізвища з часточкою «де»; боляче чути подібне. Але, може, це не так.
Два дні як поїхали Ґальве. Я була в крамниці, яка шила мені останню сукню, — обирала фасон для сірого батисту; завтра купую вишивку. Сподіваюся, що ми поїдемо на Віденську виставку, принаймні я з кимось. Вчора і сьогодні ми з мадемуазель Коліньйон бачили однакові сни — вчора, що рятували когось з води, сьогодні — що кінець світу настане років через десять, і всі ми плакали. Як це дивно!
Мадам Савельєва і мадам Паттон бачили обидві один і той самий сон: що треба спитати у великої княгині Костянтинівни, що робити, щоб вилікувати мадам Савельєву; а мадам Савельєва ще бачила у сні, що княгиня сказала, що треба масажувати. Коли, вражена таким сном, мадам Паттон пішла спитати у княгині, та сказала, що треба масажувати. Це така дивна річ, що я не можу отямитися — чотири таких незвичайних сни! Ми з мадемуазель Коліньйон бачимо дві ночі поспіль однакові сни, а мадам Паттон і Савельєва й собі бачать (два сни) те саме. Як це дивно! Якби я дала собі волю, то повірила б, що настає кінець світу. Ні, ні, щодо снів цих дам — не вірю ні в що казкове, але що це послано Богом! У це я вірю твердо.
Як це було дивно, коли напередодні його приїзду я бачила у сні, що їхала в екіпажі з Джоєю, ним і двома дітьми Джої. Я чудово памʼятаю його профіль. І саме наступного дня, коли ми звертали за ріг громадського саду, мадемуазель Коліньйон каже: «Ось герцог Гамільтон».
Вона сказала це дуже спокійно, але що їй до нього? Я швидко обернулася; першої миті не хотіла вірити своїм очам, але потім упізнала той самий профіль, що у сні. Він ішов пішки, розмовляючи з дамами на прогулянці.
Ось якими бувають ці сни:
(Насправді) Велика княгиня послала свою фрейліну до мадам Паттон сказати, що їй наснилося, що єдиний засіб вилікувати її матір — це масаж. Мадам Паттон іде до матері, а та каже, що їй наснилося, що єдина людина, яка знає спосіб її вилікувати, — це велика княгиня. Тоді мадам Паттон розповіла, що сказала велика княгиня.
Увечері я говорила з мамою про своє заміжжя і казала, що в Ніцці нікого немає. Тоді вона мені каже, що в Ніцці є, і що старий Гамільтон хотів покинути сімʼю, щоб одружитися з росіянкою. Багато говорили про нього.
на полях
Я навмисно казала про герцога лихе — інакше я не можу про нього говорити перед іншими.
Я сказала:
— Через нього пропали і герцогство, і все — у вині та горілці, — а потім я сказала:
— Який цей старий, рудий, товстий! — це я про батька. Мама каже:
— Ні, кажуть, що батько був дуже гарний і не схожий на своїх дітей. Мені страшенно хотілося сказати, що я думаю про його сина. Потім мама сказала:
— Цей промотав усе на пияцтво та на Джою. Я почервоніла лише трохи й потай.
на полях
Я писала дрібно, бо мені забаглося заощаджувати зошити.
Казали, що я матиму титул. Я висловила свої думки про життя чоловіка й дружини чітко, відверто. Мене зрозуміли й схвалили. Були тільки мама й Маркевич, говорили про Гамільтонів. Я сказала, що й цього колись знайдуть мертвим у якійсь кавʼярні.
Мама казала, що нічого поганого немає в тому, що його батько так помер, що таке трапляється з чоловіками. Маркевич навіть сказала, що коли він (тобто мій чоловік) буде герцогом, то не оцінить мого вміння варити картоплю. Вона сказала це, бо мама виголошувала проповідь про домашнє життя. Скажуть, що я дурна, раз так бундючуся всіма цими здогадами про герцога, князя тощо, тощо. Мати завжди думає, що її донька найвродливіша. Але справді, після того як говорили про нього, після того як майже сказали, що я можу вийти за нього заміж, мені здається, що це можливо, і я молилася так палко. Мені здається, що Бог змилується наді мною. Що я буду герцогинею Гамільтон.
Говорили про знатність його роду — навіть королівського.
Але мені здається, що наступного року я з ним познайомлюся. Сьогодні ввечері я сповнена надії. Це все та розмова так мене запалює, о! якби ж то це могло статися!