❦
Субота, 22 лютого 1873
Samedi 22 février 1873
На прогулянці (чорна сукня, сіра жакетка) — досить багато народу. Я бачила Бореля лише раз — він був пішки й розмовляв із Настею.
A la promenade (robe noire, casaque grise), assez de monde. Je vis Boreel une seule fois causant à pied avec Nastia.
Мадемуазель Коліньйон хвора. О шостій я поїхала зустрічати маму на вокзалі. Увечері до Французького театру (блакитна сукня) дивитися «Ісмену», «Флейтиста» — комічну оперу в одній дії. «Слуги» у трьох діях — остання пʼєса була дуже хороша. У театрі небагато народу. У ложі бенуару пані та мадемуазель Бравура; за мадемуазель сидів принц, який до неї залицявся. Вони здавалися такими щасливими. Я їм заздрю, я хотіла б мати герцога Гамільтона. Хотіла б, щоб він мене кохав. О! Чому я його не бачу? Як би я цього хотіла — але щоб я була сама.
Mlle Collignon malade. A six heures je suis allée chercher maman à la gare. Le soir au Français (robe bleue) voir « Ismène » « Le joueur de flûte » opéra bouffe en un acte. « Les domestiques » en trois actes, la dernière pièce était très bien. Au théâtre pas beaucoup de monde. Dans une loge des baignoires Mme et Mlle Bravura, derrière Mademoiselle il y avait le prince qui lui faisait la cour. Ils paraissaient si heureux. Je les envie, je voudrais avoir le duc de Hamilton. Je voudrais qu’il m’aime. Oh ! pourquoi ne le vois-je pas ? Comme je le voudrais, mais toute seule.