Середа, 19 лютого 1873

Гарна погода, трохи надто спекотно. На прогулянку (вбрання з вікуньї). У Вісконті ми взяли квитки на карнавал. Потім до Лефевра з мадемуазель Коліньйон — шукати книжку. Повертаючись, ми побачили Бореля, який, мабуть, їхав з візитом до віконтеси Віжʼє.
Вкладкаannotation de Marie, 1874
[Примітка: Вересень 1874. Я страшенно пишалася, коли бачила Бореля, бо навмисно дала йому відкоша, і щойно він з’являвся, набирала гордовитого й байдужого вигляду.]
Потім, заїхавши додому, ми взяли Біазіні й поїхали дивитися «Бельмар» — це для нас замале. (Мадемуазель Антонська та пані Маркевич приходили провідати маму, яка все ще нездужає.)
Повернувшись, я сказала вдома, що нема про що думати, окрім «Канепи». Я вирушила пішки з Емілем поговорити з пані Канепа. Бачила Віжʼє — ми привіталися. Де Гамільтон, чому його не видно? Як мені прикро. Найбільше мене тепер турбує те, що, стерши «Гамільтон» на карті Шотландії, я боюся дійти до того місця на уроці географії.