❦
Четвер, 20 лютого 1873
Jeudi 20 février 1873
Гарна погода. Перш ніж поїхати в екіпажі, ми годину гуляли пішки з мадемуазель Коліньйон і побачили Бореля.
Beau temps. Avant d’aller en voiture, marché une heure avec Mlle Collignon, et nous vîmes Boreel.
Вранці мені приміряли білу сукню.
Le matin on m’a essayé ma robe blanche.
На музиці (блакитна сукня) — я, мама, Софі, тітка; ми побачили Бореля з двома кіньми — він привітався. Спершу він підʼїхав ззаду й дивився на нас. Потім підʼїхав збоку. Я цього не очікувала, і це мене надзвичайно втішило; ми весь час говорили про нього. Потім мама каже:
A la musique (robe bleue) moi, maman, Sophie, ma tante, nous vîmes Boreel avec deux chevaux, il a salué. Avant, il vient se mettre derrière et nous regarde. Puis il vient se mettre à côté. Je ne m’attendais pas à cela, et cela m’a fait un énorme plaisir, on parlait tout le temps de lui, puis maman dit:
— Треба поїхати за Діною, а я йду додому.
— Il faut aller chercher Dina et moi je rentre.
Я даю розпорядження Домініку, але мама каже:
Je donne ordre à Dominique, mais maman dit:
— Зачекайте, зараз виїхати неможливо.
— Attendez, maintenant c’est impossible de sortir.
У цю мить Борель відʼїжджає, щоб дати нам дорогу. Мама каже «дякую». На повороті ми його зустрічаємо; він уклоняється мамі, і вона йому — на подяку. Потім ми бачимо його знову. Ми їдемо по Діну, мама лишається. Ми знову стаємо на музиці; він за нами, але Домінік рушає й відвозить нас досить далеко. Ми бачили його ще кілька разів. Отже, він мене не ненавидить, не хоче від мене тікати — навпаки! Нарешті мою молитву почуто, ми з ним майже знайомі. О! Хіба це не дає права сподіватися, що й інші молитви буде почуто? О! Боже, зроби це! Особливо щодо герцога Гамільтона!
En ce moment Boreel s’éloigne pour nous donner passage. Maman dit « merci ». En tournant nous le rencontrons, il salue maman et elle aussi pour le remercier, puis nous le voyons encore. Nous allons chercher Dina, maman reste. Nous nous mettons encore à la musique, il est derrière nous, mais Dominique avance et nous éloigne assez. Nous le vîmes encore plusieurs fois. Donc il ne me déteste pas, il ne veut pas me fuir, au contraire, enfin ma prière est exaucée, nous le connaissons presque. Oh ! mais cela ne donne-t-il pas le droit d’espérer que les autres prières se réaliseront. Oh ! mon Dieu fais-le ! surtout par rapport au duc de Hamilton !
на полях
Тікати, ненавидить — які слова! Змилуйся!1
dans la marge Fuir, déteste, quels mots ! Miserere !
О! Ти скажеш, що я не знаю, чого хочу, але я б залюбки взяла Бореля, тільки він, не маючи титулу й статків, не може задовольнити мої примхи, а інакше я б була нещасною і його зробила б нещасним. Але він мені подобається. Та герцога я волію з усіх поглядів.
Oh ! tu diras que je ne sais pas ce que je veux, mais je voudrais bien de Boreel mais lui n’étant pas titré et riche ne peut satisfaire à mes caprices, et sinon, je serais malheureuse et je le rendrais malheureux aussi. Mais je l’aime bien. Mais je préfère le duc sur tous les rapports.
на полях
Мені приємно бачити, що мої думки не змінюються. Тут я повторюю те саме міркування, що й кілька днів тому.
dans la marge Cela me fait plaisir de voir que mes idées ne changent pas. Ici je fais le raisonnement que je viens de faire il y a quelques jours.
Борель дуже вродливий; сьогодні я особливо придивлялася до його руки без рукавички — вона досить груба, але мені це дуже подобається. Як шкода, що він не барон Фіно! До речі! Астролябія виграла все в Кані! Якби він був бароном Фіно, я була б найщасливішою зі смертних! Але ж він не барон Фіно, тож годі й говорити. Тепер я знаю, де живе герцог — у готелі «Велика Британія» чи в готелі «Англетер», бо Джоя ходила до нього з маленьким хлопчиком.
Boreel est très beau, aujourd’hui particulièrement je regardai sa main non gantée, elle est grossière assez, mais j’aime beaucoup cela. Comme c’est dommage qu’il ne soit pas le baron Finot ! A propos ! Astrolabe a gagné tout à Cagnes ! S’il était le baron Finot je serais la plus heureuse des mortelles ! mais il ne l’est pas, donc c’est inutile d’en parler. Je sais maintenant où demeure le duc, à l’hôtel de la Grande-Bretagne ou à l’hôtel d’Angleterre, parce que Gioia est allée chez lui avec le petit garçon
[На полях: На той час я не звертала уваги на ходу цього Аполлона. І не мала жодного уявлення про те, що годиться, і про те, що мені до вподоби.
[Dans la marge: A cette époque je n’avais pas remarqué la démarche de cet Apollon. Et je n’avais aucune idée de comme il faut et de comme j’aime.
Я не вимагала ні шляхетності ходи, ні манер тощо. Саме цією шляхетністю і цим величним виглядом я захоплювалася в герцогові, сама не знаючи, чим саме захоплююся.]
Je ne demandai ni noblesse de démarche, de manières etc. C’est cette noblesse et ce grand air que j’admirais dans le duc, sans savoir ce que j’admire.]
О! Це ж огидно. Раз Борель не підходить, я хочу кохати Гамільтона — і можу, навіть кохаю. О! Зроби, Боже, щоб він нам представився.
Oh ! mais c’est abominable. Comme Boreel ne convient pas, je veux aimer Hamilton; et je le puis, même je l’aime. Oh ! faites, mon Dieu, qu’il se présente.
Сьогодні для мене великий тріумф — такий великий, що здається сном. Ми бачили Бореля безліч разів: він вітається, стає поруч, дивиться, (майже) їде слідом за екіпажем. Як я щаслива й який Господь добрий! О! Якби Він дав мені Гамільтона! Але той надто привʼязаний до Джої. Сьогодні вона була чудова, але не стільки красою вона його тримає, скільки звичкою, словами, тисячею хитрощів! О, я нічого не знаю, але він — її. Яке жорстоке це переконання! Як я хочу з ним познайомитися. Яка дивина: я бачу Бореля, він мені дуже подобається, я ним захоплююся, я його кохаю — і досить герцогові Гамільтону зʼявитися, щоб усе це зруйнувати й змусити думати лише про нього. Борель сьогодні просто бігав за нами. Це неправда — це уява. Ну що ж! Якби герцог проїхав повз і лише глянув: Бореля більше не існує. Я в цьому переконана.
Aujourd’hui c’est un grand triomphe pour moi, un si grand que c’est comme un rêve. Nous vîmes Boreel une quantité de fois, il salue, il se met à côté, il regarde, il (presque) suit la voiture. Comme je suis heureuse et comme le Bon Dieu est bon ! Oh ! s’il me donnait Hamilton ! mais il est trop attaché à Gioia. Aujourd’hui elle était superbe mais ce n’est pas tant avec sa beauté qu’elle le retient, c’est avec l’habitude, les paroles, mille artifices ! Oh je n’en sais rien, mais il est à elle. Comme c’est cruel cette conviction ! Je voudrais tant le connaître. Comme c’est drôle, je vois Boreel, il me plaît beaucoup, je l’admire, je l’aime et il suffit au duc de Hamilton de se montrer pour détruire tout cela et ne faire penser qu’à lui. Boreel aujourd’hui a tout simplement couru après nous. Ce n’est pas vrai, c’est l’imagination. Eh ! bien si le duc passait et jetait un regard seulement: Boreel n’existe plus. J’en suis convaincue.
О! Боже, зроби так, щоб ми познайомилися з герцогом. Ти, що даєш мені все, чого я прошу! О Боже, зроби це.
Oh ! mon Dieu faites-nous connaître le duc. Vous ! qui me donnez tout ce que je demande. Oh Mon Dieu, faites-le.
Примітки
В оригіналі латиною: «Miserere !» (початок покаянного псалма). ↩