Вівторок, 18 лютого 1873

На прогулянці (блакитна сукня) із Софі; ми відвезли її до тієї дами й поїхали кататися — досить багато народу, але не так, як раніше. На Джої була розкішна сукня з темно-червоного оксамиту.
Учора я мало не повірила, що кохаю Бореля, на полях Бачите це! Я мало не повірила тощо. А вчора я ним захоплювалася як другом! Оце голова. Це для того, щоб краще довести, я перебільшую — щоб довести, наскільки Борель відкинутий, я кажу дурниці. — але сьогодні, коли згадала ту мить, коли герцог Гамільтон був поруч зі мною, коли згадала його — його постать, його поставу, його широкі груди, його голос — я не можу кохати нікого, крім нього, і я його кохаю!
на полях
Справді, я зловживаю найчарівнішим словом на світі.
О! Боже мій, дай мені бачити його хоча б раз на тиждень, але коли я сама. Я така щаслива, коли бачу його — о, якби мої мрії справдилися!