❦
Четвер, 13 вересня 1883
Читаю у Стендаля, що страждання здаються менш гіркими, коли їх ідеалізувати. Це надзвичайно слушно. Як ідеалізувати мої? Це неможливо: вони такі гіркі, такі банальні, такі жахливі, що я не можу про них говорити навіть тут, не завдаючи собі страшного болю.Jeudi 13 septembre 1883Je lis dans Stendhal que les peines paraissent moins amères lorsqu’on les idéalise. C’est excessivement juste. Comment idéaliser les miennes ? C’est impossible, elles sont si amères, si plates, si affreuses que je ne puis en parler même ici sans me blesser horriblement.
Що ж, нехай буде воля Божа. Ця фраза спадає мені на думку машинально, і я майже так і думаю.
Eh bien que la volonté de Dieu soit faite. Cette phrase me vient machinalement et je la pense presque.
викреслено[Три рядки закреслено.]
[Trois lignes cancellées ]
Бо я помру, цілком природно, без насильства, навіть лікуючись.
Car je vais mourir, tout naturellement, sans violence, tout en me soignant.
Мені це навіть до вподоби, тобто це... Бо я непокоюся за очі, я два тижні не працювала й не читала, а краще не стає. Я відчуваю пульсацію, мов биття жил, і якісь невиразні речі пропливають у повітрі...
J’aime autant ça, c’est-à-dire que c’est... Car je suis inquiète pour mes yeux, je suis restée quinze jours sans travailler et sans lire et ça ne va pas mieux. Je sens des battements comme le pouls et des choses vagues passent dans l’air...
Це, мабуть, тому, що ось уже два тижні в мене бронхіт, який будь-кого вклав би в ліжко, а я з ним розгулюю, наче нічого й немає.
C’est peut être parce que depuis quinze jours j’ai une bronchite qui mettrait au lit n’importe qui et avec laquelle je me promène comme si je n’avais rien.
Це, певно, втома, а може, ще й страх та уява. Лікарі сказали, що це дрібниці, але я розпитувала їх в особливий спосіб:
C’est sans doute la fatigue et peut-être aussi la peur et l’imagination. Les médecins ont dit que ce n’est rien mais je les ai questionnés d’une façon particulière:
— Огляньте мої очі, добродію; якщо є щось дуже серйозне, не кажіть мені, але скажіть, що треба робити.
— Examinez mes yeux Monsieur, s’il y a quelque chose de très grave ne me le dites pas mais dites ce qu’il faut faire.
Нічого не приписали. Мій батько був короткозорий, і я теж стаю короткозорою через постійну роботу. Зрештою...
On n’a rien ordonné. Mon père était myope, je le deviens aussi à force de travailler. Enfin...
Цієї миті в мене мерехтять «метелики» перед очима, і я все бачу як у тумані.
En ce moment ci, j’ai des papillons et vois tout trouble
Я працювала над портретом Діни в такому трагічному настрої, що це знов додасть мені сивого волосся. Я така прибита горем, що й сказати не можу.
J’ai travaille au portrait de Dina avec une disposition d’esprit si tragique que ça me fera encore des cheveux blancs. Je suis si désolée que je ne sais pas le dire.