Пʼятниця, 7 вересня 1883
Ціле пообіддя мене дратують люди, на яких неможливо розсердитися! Луї зовсім не позує, хоч і сидить на місці навпроти мене, Марсель співає, а Клер малює, водночас балакаючи й відповідаючи на сміх, на стусани й штурхани братів. А я мовчки лютую. І це зветься писати портрет. Зрештою... Я втомлена й хвора, мені хочеться поїхати геть...Vendredi 7 septembre 1883Pendant toute une après-midi être agacée par des gens avec qui il est impossible de se fâcher ! Louis ne pose pas du tout, tout en restant à sa place en face de moi, Marcel chante et Claire peint tout en causant et en répondant aux rires et aux coups de pied et coups de coude de ses frères. Et moi je rage à froid. Et ça s’appelle faire un portrait. Enfin... Je suis fatiguée et malade, je voudrais m’en aller...