❦
Субота, 11 серпня 1883
...Хай там як, а поза мистецтвом мої думки займає саме Бастьєн, і саме маленький художник із Дамвіллера — предмет моїх дівочих мрій.Samedi 11 août 1883... Quoiqu’il en soit, c’est Bastien qui occupe mes pensées en dehors de l’art, c’est le petit peintre de Damvillers qui est le sujet de mes songeries de jeune fille.
Горе.
Misère.
Читаю Стендалеві історії живопису; цей розумний чоловік завжди згоден зі мною, проте мені здається, що він шукає забагато хитромудрощів і прихованих намірів... Він прикро мене здивував, сказавши, що, малюючи страждання, слід звірятися з фізіологією. Як це!!!
Je lis les histoires de la peinture de Stendhal, cet homme intelligent est toujours d’accord avec moi, pourtant il me semble qu’il cherche trop de malice et d’intentions... Il m’a causé une surprise pénible en disant qu’en peignant la douleur on devrait se renseigner dans la physiologie. Comment !!!
Але якщо я не відчуваю трагічного виразу, то яка фізіологія здатна змусити мене його відчути!
Mais si je ne sens pas l’expression tragique, quelle est la physiologie qui pourra me la faire sentir !
Мʼязи й симптоми!
Les muscles et les symptômes !
Ах, Господи. Художник, який малюватиме страждання фізіологічно, а не тому, що відчув його, зрозумів, побачив (хай навіть подумки), буде лише холодним і пласким митцем. Це все одно що сказати комусь журитися за певними правилами.
Ah ! Seigneur. Le peintre qui peindra la douleur physiologiquement et non pas parce qu’il l’a sentie, comprise, vue (au figuré même) ne sera qu’un froid et plat artiste. C’est comme si on disait à quelqu’un de s’affliger selon certaines règles.
Спершу відчути, а вже тоді міркувати, якщо завгодно. Неможливо, щоб аналіз не підтвердив згодом враження. Але це було б лише дослідження з чистої цікавості.
Sentir d’abord et raisonner ensuite, si l’on veut. Il est impossible que l’analyse ne vienne confirmer l’impression. Mais ce serait recherche de curiosité pure.
Воля ваша розкладати сльози на частини, щоб логічно й науково зʼясувати, якого кольору їх слід малювати! Я ж волію бачити, як вони блищать, і малювати їх такими, якими бачу, навіть не знаючи, чому вони саме такі, а не інакші.
Libre à vous de décomposer les larmes pour apprendre logiquement et scientifiquement de quelle couleur il faut les peindre ! Moi je préfère les voir briller et les peindre comme je les vois sans même savoir pourquoi elles sont ainsi et non pas autrement.
Бастьєн-Лепаж від учора в Парижі, і його любʼязний брат завітав сьогодні ввечері спитати, чи хочемо ми бачити їх завтра на обіді. Я погодилася.
Bastien-Lepage est depuis hier à Paris et son aimable frère est venu ce soir nous demander si nous les voulons à dîner demain. J’ai accepté.
Цей славний Еміль був у захваті, доводячи мені, що брат його зовсім мене не ненавидить; він зʼявився так, наче приніс нам цілу імперію. Я тримаюся з гідністю, кажу, що Жюль про мене хибної думки і що, зрештою, він мені неприємний. Це, звісно, упівголоса, бо тут Черницька і Чумаков.
Cet excellent Emile était ravi de me prouver que son frère ne me hait point, il est arrivé comme s’il nous apportait un empire. Je suis digne, je dis qu’il me juge mal et que du reste il m’est antipathique. Ça en aparté bien entendu car Tchernitsky et Tchoumakoff sont là.
Чому Жюль не має до мене тієї приязні, що архітектор? Цей архітектор такий добрий, що одного разу, коли я дорікнула йому, що він сказав мені щось неприємне, він відповів: цього не було, цього й бути не могло, бо йому самому було б боляче, якби довелося завдати мені прикрощів. А іншого разу — що навіть подумки не може уявити, що зичить мені зла, і що, здається йому, легше було б припекти себе розпеченим залізом; і що любить він Божидара тому, що Божидар добре про мене думає.
Pourquoi, Jules n’a-t-il pas pour moi l’amitié de l’architecte ? Cet architecte si bon qu’il a dit un jour que je lui ai reproché de me dire une chose désagréable, que ce n’était pas, que ce ne pouvait pas être puisque ça lui ferait mal à lui s’il était obligé de m’être désagréable. Et une autre fois que même en pensée il ne peut se figurer malveillant pour moi et qu’il lui semble qu’il lui serait plus facile de se brûler avec un fer rouge et qu’il aime Bojidar parce que Bojidar me juge bien.
Словом, кажучи поважно і без жодної кокетливої задньої думки, я певна, що він мені щиро відданий; любов і все таке — то дурниці, а як щось і було, то розсудок усе розвіяв...
Enfin sérieusement et sans arrière-pensée de coquetterie je crois qu’il m’est sincèrement dévoué, amour et tout ça c’est des bêtises et si ça a été c’est passé avec le raisonnement...
Ну то чому б Жюлеві не бути мені відданим... Принаймні я не зазнавала б цієї ніяковості й збентеження від самої думки про його візит.
Eh bien pourquoi Jules ne me serait-il pas dévoué... Au moins je n’éprouverais pas de malaise et d’embarras en pensant à sa visite.